Влада, зрада і громада

Як творив Гульчук статтю,
Всеньку ніч не спав.
Про корупцію, про Віче,
Правду написав.

Не питаючися згоди,
У Пегаса свого,
Вранці з дописом прискочив
Він до Бісового.

Чао!- той сказав пихато.
Написав ти кльово.
В четверговий номер піде,
Даю чесне слово.

Якщо ж ні – хай Бог скарає,
Перетворить в трактор.
Хай у тім”я Перун трахне.
Я тут, шеф-редактор !

В нас давно перевелися
Правка і цензура.
Це на мене нагло бреше,
Той байстрюк Бізюра.

Що не день – то пише допис,
Смердюча бандьора.
А відмовлю, зразу мочить
Мене в прокурора.

Ті Гульчук,Бізюра,Віник
Кляті мазохісти,
Кришталевого такого,
Мене хочуть з”їсти.

Не служив я у Берії,
В Махна і в Совєта.
Та крізь мене можна сміло
Читати ґазету!

В “Наше крісло”депутати
Пільг надарували,
Та хіба я в тому винен7
Мене не питали.

Ну, отримав пітораста
Тисяч гривень повних,
Та для влади не писав
Я статей замовних.

Розжилися ми безплатно,
Від міської ради,
Ну, баблом,автомобілем,
Бо то наша влада!

Так у нас в Нововолинську
Б”ють в брехливі дзвони.
Бреше зрання до смеркання
Писарня червона

Так у нас в Нововолинську,
Кормлять мас-медійних.
Ссуть придурків-українців,
Як корову дійну!

Анатоль Бідзюра, Нововолинськ Волинь, Україна

 

Коментарі