Влада і земля для гада

(Віршована гумореска)

Двадцять га міських земель
Нововолинська влада,
Поцупити задумала
Для якогось гада.

Та земля за териконом,
Там, де третя шахта.
Де полів, ставків, городів
Розстелилась плахта.

Той чужинець-мільйонер
Що жне, де не сіяв,
Сидячи у кабінеті
Про усе те мріяв:

«На п’ятнадцяти гектарах
(Руки ж загребущі!),
Посаджу я ліс, ну ніби,
В Бєлавєжській Пущі.

Років, так, за дев’яносто
Буде бір, і в листі,
Розведу кошлатих дзіків
Й оленів плямистих.

Дам завдання, шоб привезли
З гір Карпатських скелю.
Запущу в ставки Сянькові
Макрель й форелю

На «Підсобне» контрабандні
Підуть «ніжки Буша»,
А в Будятичі на нерест
Кета і горбуша.

Поміж скелів, як в Умані,
Збудую каскади.
Поселю в них анакондів,
Кобр — у водоспади.

Серед хащів, з зубів кінських,
Вимощу дорогу.
Щоби нею ортодокси
Бігли в синагогу.

Щоб громада не забрала
В мене землю й трона,
Випишу собі з Китаю
На цепу дракона.

Навчить мене пан Лозинський,
Як брати на «мушку».
Демократиків місцевих!
І варити юшку.

Суддя Зварич, майор Пукач
Будуть на зарплаті.
Оберпрокурор Шинальський
Єгерем у штаті.

Папуаси стрибатимуть
Зелені і сині.
Звисатимуть з баобабів
Банани і дині.

Куплю собі родовода,
І герб на короні:
Серп і молот — біда й голод,
На червонім фоні.

Я на терикон дозволю
По гриби всім лізти.
Хай привчаються ізмалку,
Сирими їх їсти.

Горілу будуть жлуктити,
Щоб усохли мощі.
В глупу ніч, біля «Аміго»,
На Пожежній площі.

Як побачу, що зависли
Між землею й небом —
Нашийники повдягаю.
Лягавих нам треба!»

Так пархаті феодали
Дертимуть з нас жили.
Мріючи, щоб українці
Вічно їм служили!

Визирнув чужак з вікна:
Вей! А там росою,
Скаче дама у савані,
На коні. З косою.

Анатоль Бідзюра м.Нововолинськ, Волинь, Україна

 

Коментарі

Дама на коні прийде за кожним,грошенятками від неї не відкупишся...Вона хабарі не бере...