Схаменіться - україніці!!!

Схаменіться - україніці!!! Схаменіться ,люди!!!

Що “кацапи” з нами роблять? Що із нами буде?

Мови їм уже не треба,

Що, найкраща в світі!!!

Нащо їм блакитне небо?

Нащо жовте жито?

Хочуть бути москалями?

Знати одну мову?

З “комуняками” дружити,

І в “совети” знову!!!

Ні, не буде Україна

Знову на колінах!

Не замовкне вже ніколи

Мова солов’їна.

Ми не будем більше “чтокать” І не будем “какать”

У своєму ж домі браття,

Нам негоже плакать,

Ні свободу, а ні волю

Нашу не згубити,

Доки є ще українці,

Що вміють любити:-

Горобину в русих косах, Вишиванок барви,

І росу на ногах босих

По - під плотом мальви!

Ту лелеку, що у вирій

З краю відлітає

Та не зрадивши домівки, Знову повертає!!!

І коли “стрілецька” пісня, Сумно десь лунає,

За соколів,що померли

Сльози пророняють...

І на сніг калини рясно Ягоди,що впали,

Наче кров за волю нашу Браття проливали...

Доки є ще українці,

Що вміють любити

Наше слово, нашу пісню,

Що летить над краєм...

Бо для щастя,українці,



Все в житті ми маєм

І поля-родючі землі

І сади і гори.

Тепле сонце,синє небо

Лиш одне в нас горе -

Не дають нам вільно жити

То монгол, то німець,

То поляки,то москалі,

Чуєш - українець?!!!

Плаче бідна Ярославна

І Шевченко плаче,

ІЦо країну нашу славну Вільною не бачать,

А Дніпро “реве та стогне”

Бо збагнуть не може,

Що це? - серце України “разговаріваєт тоже”?

Він реве-надію має,

Може хтось почує

В українця “хата з краю”

Інші хай воюють...

Боже милий, Боже правий.

Ти прости, нас-грішних,

Що не вмієм Батьківщини Захистить від інших.

Дай нам розуму і волю,

Щоб - розправить крила,

В дусі й вірі в тебе-Бога, Всенародна сила.

Що нам треба?Українці!

Щоб піднятись, встати,

Гордо спину розігнути

І всім показати.

“Що не вмерла в Україні

Ні слава, ні воля”...

Що ми,браття й сестри любі Любим, аж до болю –

Свою землю, своє небо

Свій народ і мову.

І ніколи вже рабами

Нам не буть - ніколи!!!



Синиця Алла 19.10.2012р

Коментарі