Тортик:=)

<
>

Друзі,а пам,ятаєте колись в колишньому Кооператорі продавались медовики?Я більше ніде такого доброго не їла...так я думаю..а може на один вечір забути ті всі теми про жеки,оссбб,лікарні,купівлі, продажі,камери,а  кожен собі спече щось смачненьке,або купить завтра в новому магазинчику (навпроти пожарки)(не реклама)я думаю що всі вже знають про той магазин,і я там була,купувала,і дуже сподобались тістечка.Адже солодке приносить у нашу душу почуття якогось щастя,радості,своїм діткам,батькам,бабусям,дідусям.І що- що понеділок,проблеми є завжди,а себе треба любити, бо життя у кожного СВОЄ і ОДНЕ!!!

Коментарі

Зображення користувача admin.

Ви про який магазинчик. Там же аптека?

p.s. точно не реклама?

Зображення користувача root.

Саме вона і є :)

Якби у пості було написано як того тортика готувати та приклади гарних тортиків тоді б це був не рекламний пост. А коли тут є пряма вказівка "купити" у "новому магазинчику" та ще й вказана адреса то це не що інше як реклама :) 

Зображення користувача root.

О! А давайте бартер! Портал зробить вашому новому магазинчику рекламу, а ви розрахуєтеся вашими смачними тортиками :) Нам багато не треба :)

Ну не там де аптека,а там як до Універсаму йти,та я навіть назви незнаю,.а ви кажете -реклама...одразу знайшли якийсь підвох((Мені просто захотілось вам запропонувати зробити щось приємне,для себе для сім,ї..от і видно що про себе ви забули через ці всі сірі-чорні будні..прикро...

Зображення користувача Антрацит.

Тортики... Не скажу нічого за "Кооператор", а от у Вацаку дійсно гарне співвідношення ціни і якості, хороший асортимент, відмінні смак та оформлення;  порою купую солодкий бонус для домашніх чи коханій людині. Шоколад - непоганий афродизіак, між іншим. Рекомендую;)

 

А давайте згадамо дитинство. Ресторан "Шахтар".Там, де тепрр торгують китайською хімозною одежинкою, колись було дитяче кафе - маленька і дивовижна мрія, з тими висоооооооокими стільчиками з дерева і столами, такими красиво оздобленими - здавалось, з казки, з гарної народної казки.

І вітрина - де і корзинки посміхались грибочками-пеньочками-квіточками, глянцево кричали "Вкуси мене!!!" еклери з кремом, ніжними хмарками застигли повітряні безе, соковитими барвами манило кольорове і смачнюще желе.

А батьки приводити тебе, наївне і чисте малятко, туди як винагороду за гарну поведінку, хорошу оцінку, вивчений вірш чи гарний виступ на концерті. Або просто так - милий бонус.

Сидиш за столиком - а десь такий же карапуз наминає щось смачнюще. І змовницьки один одному посміхаєтесь - щастя...

Потім воно перетворилось на забігалівку, де ще лишались оті казкові меблі. Куди ж зникли вони ,хтось знає часом? Перекочували до когось на віллу?

У моїх дітей не буде такої казки... На жаль. Всьому - свій час.

п.с. Всі ми родом з дитинства. Для когось то колекція вкладишів до жувачок або велосипед старшого брата, улюблена лялька Наташа  чи водяний пістолет, пускання з балкону мильних бульбашок чи  колекція машинок... А може дівчинка з сусідньої вулиці, котра знала стільки дивних місць і дуже швидко лазила по деревам, та раптом якось зникла, а коли прийшов кликати гуляти,тебе зустріли зовсім незнайомі люди й лиш зводили плечами - самі тільки сюди переїхали... 

Антуан де Сент-Екзюпері правий - всі ми родом з дитинства. Не забувайте того.