Боротьба за мову: в Києві вже гаряче!

Учора пощастило побувати не деінде, а в самому серці української демократії – біля Українського дому в Києві. Кажуть, краще один раз побачити, аніж сто разів почути. Нехай. Для цього фото зробив. І враженнями поділюсь: мо’, комусь і цікаво буде.

Так от. Нехай мене заб’ють камінням вожді-перевожді української опозиції, але жодного з них не побачив. Ні серед ораторів, ні поміж голодувальників, ні серед кількатисячного натовпу. Напевно, жаркою їм видалася погода – втекли. Так, так, всі ми люди: на сонці – плюс тридцять п’ять (неприпустимо для лідерів: вони - надлюди)… А захищати мову приїхали звідусіль: навіть із Луганська були. Палкі промови, різнобарвні прапори (і мертвої «Нашої України» теж), бандани, усміхнені молоді лиця, які, схоже, ще не втратили останню надію… Ось. Найбільше сподобалася, даруйте, мармиза нашого пана Президента: гарно розмальована, обкидана яйцями, аж вилискувала від щастя. Аж сам запалився надією, на місці якої зневіра поселилась на час. Ой! То вже особисте, пардон. Чого не сказав – видивляйтеся на світлинах.

Щиро ваш, БудквоID.

 

Коментарі

Коментарі

10

Це добре що Ви як справжій українець побували під Українським будинком та підтримали пікетувальників, це вияв солідарності та небайдужості з Вашої сторони. А щодо лідерів опозиції то нетільки їм потрібно відстоювати рідну мову, це покликання кожного українця який хоч трохи поважає себе і свою націю. А щодо моєї позиції, то я не худоба щоб мене водили якісь лідери і вказували мені що робити.

Буквоїд  - вражаєш своїм позитивним поглядом на майже трагічну ситуацію, нажаль, нації та народи вимирають від інфаркту - спочатку їм відбирає мову.

Закон,я цілком з Вами згодна не хочу,щоб мене водили якісь лідери,та вказували,що робити і куди йти.Самодостатні люди можуть у спільній справі організуватись без примусу і моментально,відстоювати наприклад,свої права.

Зображення користувача Анатоль.

Зневіра. розчарування, відчай...  Від чого розчаровуватись, зневірюватись, впадати у відчай, молоді люди?  Вас ніхто не зрадив, не "настукав" на Вас, не написав доноса, не ув'язнив... На Вашому боці Конституція, закони Держави Україна, нормативні акти Кабміну, Декларація прав людини ООН, Європейська конвенція з прав людини, і безліч Хартій та Меморандумів, Постанов Європейського суду ратифікованих Україною... Чого ще?  Користуйтесь - не лінуйтесь, чиновникам завжди можна довести їхню антиконституційність та беззаконня корупційних дій. Відкрию секрет: цього вони найбільше бояться. Ще ані один із прокурорів, у своїх відповідях, не сказав, що якась стаття Конституції чи пункт Закону України неправильні. Зазвичай, вони спритно уникають відповідальності. Проте, втовкмачити беззаконня їхніх дій і змусити діяти згідно закону, можна. Хоч би і через суди. Не один раз обіцяв, що подам на прокуратуру до суду за бездіяльність. Я вже майже чверть століття працюю на Незалежність Української держави, безкоштовно, на голому ентузіазмі і окрім цькування багатіїв та головного болю від тієї праці, нічого не маю. Два рази хотіли поставити на психіатричний облік. Якщо не боїться - то дах поїхав, а злякався - це нормальний чоловік! І жодного разу не впав у зневіру. А від чого, незрозуміло?   І Вам того бажаю.

Зображення користувача БуквоID.

Я хотів сказати, що відсутність лідерів опозиції на мітингу вказує на те, що для них обстоювати мовні права не так уже й важливо - аби попіаритися тільки (згадайте закривавлену сорочку Яценюка).

Зображення користувача Анатоль.

У нормальних, я маю на увазі не знищених морально і духовно країнах, наприклад, Франції чи Іспанії, ніхто не шукає якогось героя чи "лідера", щоби, як блазень смішив людей на подіумах великих міст танцями і кривляннями, "запалюючи" їх на боротьбу за рідну мову. Яка є найголовнішою автохонною ознакою етносу, нації. Поквартирно агітатори там теж не ходять, вислуховуючи матюки, типу: "А я не буду, а я не піду! (так, перетак) Геть із мого помешкання, сволото!" Маю гіркий, багаторічний досвід. Там кожен уважно стежить за новинами у  ЗМІ. І на перший заклик своїх профспілкових босів чи опозиційних лідерів, відчуваючи загрозу для нації, люди виходять на багатотисячні демонстрації. Хай хтось спробує не вийти! Сусіди життя не дадуть, бойкотуючи і демонстративно не вітаючись. Ментальна народна риса  - український індивідуалізм, ні до чого доброго нашу націю, не приведе. Якщо ми зникнемо, як народ, то тільки через неї. Нащо далеко ходити? Сусідня Польща, куди так полюбляють вчащати наші міські владці. Її уряд і президент, депутати Сейму завжди відчувають над собою занесену над ними, незриму сокиру грядущого народного гніву, за якісь свої, імовірні, незаконні дії. А історії Польщі та України дуже подібні.  У містах-побратимах, так би мовити, нашого Нововолинська я думаю, знатимуть про всі "подвиги" місцевої влади на "благо" територіальної громади. Це питання часу. І у США.

Зображення користувача БуквоID.

В таких випадках, думаю, лідери просто необхідні. Це не просто страйк із причини невиплати зарплати.

Законом про мову відвертають увагу людей від майбутніх виборів.Знають добродії-депутати,що людям буде "боліти" мовне питання.А всі заходи у них на вибори.Мені до речі,вже пропонували попрацювати агітатором за ПР.

Буквоiд , як справи бiля Украiнського Дому? Якi думки, настрiй у протестуючих? Ви один з небагатьох  нововолинцiв, хто може розказати про це незаангажовано i вiд першоi особи.Чекаем...

Зображення користувача БуквоID.

Читайте: новина з фото вже на сайті!

Сторінки