Головна Без категорії Вибори в ЄС: як тріумф Ле Пен і успіхи ультраправих зашкодять Україні

Вибори в ЄС: як тріумф Ле Пен і успіхи ультраправих зашкодять Україні

28
0

Джерело: www.bbc.com

Вибори в ЄС: як тріумф Ле Пен і успіхи ультраправих зашкодять Україні

Автор фото, Getty

Підпис до фото, Марін Ле Пен за крок від влади у Франції – це головний наслідок виборів в Європарламент, на який треба зважати в Україні

  • Author, Георгій Ерман
  • Role, ВВС Україна
  • 41 хвилин(и) тому

Найбільшими тріумфаторами виборів в Європарламент, які завершилися в неділю, стали антисистемні праві, яких ще 10 років тому вважали маргінальними і нездатними якось розширити свою політичну базу і прийти до влади. Тепер їм вдалося досягти успіху на тлі невдоволення частиною європейців зростанням вартості життя, житловою кризою, масовою імміграцією, безпековою ситуацією на континенті. І це не обіцяє Україні нічого позитивного.

У Франції партії Марін Ле Пен вдалося здобути перше місце з 31% голосів.

Високий результат ультраправих спричинив політичний землетрус в країні, президент Макрон розпустив парламент і призначив дострокові вибори.

Можлива перемога ультраправих на цих виборах у Франції може бути найбільш неприємною новиною для України, окрім того, в Австрії та Чехії цілком реалістичним став прихід до влади сил, які виступають за перемовини з Росією і проти постачання озброєнь Україні.

Проукраїнська більшість у Європарламенті

Загалом розклад сил в Європарламенті після виборів для України є сприятливим. Першість зберегла Європейська народна партія з 184 мандатом з 720, яку формують традиційні консервативні і християнсько-демократичні партії. Вони підтримують Україну, так само як і соціалісти (139), і ті сили, які зазнали найбільших втрат – ліберали (80) і зелені (52).

Отже, більшість у Європарламенті зберігають сили, які тяжіють до центру і це сприятливий сценарій для України. Навіть якщо чинній керівниці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляйєн не вдасться з якихось причин лишитися на посаді, її замінить політик, який підтримує надання допомоги Україні.

Автор фото, Getty

Підпис до фото, Урсула фон дер ЛяєнЗ іншого боку, успіх євроскептиків з групи “Європейські консерватори та реформісти” (73) – до неї входять “Брати Італії” італійської прем’єрки Джорджі Мелоні і польське “Право і справедливість” Ярослава Качинського, і ультраправих з групи “Ідентичність і демократія” (58) означає, що дискусії щодо майбутнього ЄС, зменшення повноважень європейських інституцій на користь національних урядів, доцільності розширення ЄС на нові країни, будуть ще більш гарячими, ніж раніше.

Автор фото, Getty

Підпис до фото, Права коаліція в Італії об’єднує прем’єрку Джорджу Мелоні, яка підтримує поставки озброєнь Україні, і її заступника Маттео Сальвіні, який рішуче виступає проти нихДля України основна відмінність між цими двома групами полягає в тому, що і уряд Мелоні, і уряд ПіС у Польщі активно допомагали Україні озброєннями.

Натомість представники “Ідентичність і демократія” – “Національне об’єднання” Ле Пен, австрійська Партія свободи і італійська “Ліга” – переважно критикують надання Україні озброєнь і закликають до перемовин з Росією.

Наприклад, під час передвиборчої кампанії лідер італійської “Ліги” Маттео Сальвіні назвав Емманюеля Макрона “небезпечним” і “нестабільним” через його пропозиції відправити війська в Україну.

“Коли хтось пропонує бомбити і вбивати в Росії, він злочинець, тому що наближає нас до Третьої світової війни. Я буду радий, якщо весь італійський уряд думатиме так само, як я. Так що ніяких італійських куль, щоб вразити Росію, і жодних італійських солдатів, які воюватимуть в Україні”, – заявив він.

Проте найбільше наслідки виборів до Європарламенту Україна може відчути не у відносинах з Італією, де твердою лишається позиція прем’єрки Мелоні щодо підтримки України, а у відносинах з Францією, Австрією і трохи згодом – з Чехією.

Франція: Ле Пен за крок від влади

Неприємних сюрпризів насамперед можна очікувати у Франції, де дострокові парламентські вибори, призначені після поразки “макроністів” на виборах в Європарламент, мають завершитися 7 липня.

На виборах до Європарламенту список “Національного об’єднання” Марін Ле Пен здобув 31% голосів. Він удвічі випередив пропрезидентський блок “Потреба Європи”(14,6%) та соціалістів (14%). Загалом ультраправі набрали під 40% голосів – окрім партії Ле Пен успіху досягла “Реконкіста”(5,5%) на чолі з більш радикальною племінницею Ле Пен – Маріон Марешаль, яка виступає за вихід з ЄС і НАТО і перебуває у політичній суперечці зі своєю тіткою.

До цього можна додати голоси за ліворадикалів з “Непокірної Франції” (10%) Жан-Люка Меланшона, комуністів, які також виступають проти поставки озброєнь Україні.

Автор фото, Getty

Підпис до фото, Марін Ле Пен і 28-річний офіційний керівник “Національного об’єднання” Жордан Барделла святкують перемогуПодібними можуть бути і результати на парламентських виборах.

Парламентські вибори у Франції проходять за мажоритарною системою, тож найсильніші партії мають найбільше шансів провести своїх кандидатів до Національної асамблеї, у дрібних подібних шансів практично немає, хіба що вони увійдуть у великі коаліції.

Таку коаліцію можуть сформувати ліві партії (соціалісти, зелені, “Непокірна Франція”), що підвищує їхній шанс обійти кандидатів-“макроністів” у боротьбі за вихід до другого туру.

І тут партія Ле Пен може скористатися своїм історичним шансом, адже у другому турі помірковані праві виборці навряд чи підтримають кандидатів лівих. Вони або не прийдуть на дільниці, або голосуватимуть за прихильників лідерки ультраправих. Раніше видання Le Nouvel Obs повідомляло, що, згідно з опитуванням, яке за замовленням партії “Республіканці” провели у грудні 2023 року, і так і не опублікували, вже тоді прихильники Ле Пен могли претендувати на комфортну більшість у парламенті.

Досить вірогідним є те, що після виборів буде сформований уряд “Національного об’єднання” – або однопартійний, або у коаліції з дрібними правими групами, можливо не на чолі з Ле Пен, а з її молодим соратником 28-річним Жорданом Барделлою чи якимсь компромісним політиком.

За Конституцією, прем’єра у Франції призначає президент, але в кандидата має бути підтримка парламентської більшості, яка затверджує програму уряду.

При цьому президент головує на засіданнях уряду і підписує його рішення.

Вперше за понад 20 років Франція може повернутися до так званого “співіснування”, коли президент і прем’єр представляють різні, ворогуючі політичні сили. Такі “співіснування” раніше у 1986-1988, 1993-1995, 1997-2002 роках не проходили без суперечки щодо повноважень.

Очевидно президент Макрон, якого видання Le Monde назвало “інженером хаосу”, своїм рішенням про дострокові вибори очікує не допустити Ле Пен до головної посади в країні – президента. Президентські вибори мають відбутися у 2027 році і можливо розрахунок полягає в тому, що урядування прихильників Ле Пен буде настільки катастрофічним і так відіб’ється на їхньому рейтингу, що до 2027 року вони втратять популярність і зазнають поразки.

У будь-якому випадку, згідно з Конституцією, Макрон не зможе розпустити наступний парламент щонайменше рік після виборів, це і визначає мінімальний строк “співіснування”.

Автор фото, Getty

Підпис до фото, У випадку “співіснування” президента Макрона і Ле Пен на посаді прем’єра конфліктів щодо зовнішньої політики між ними навряд чи вдасться уникнутиДля України у цьому випадку найважливіше те, як буде формуватися зовнішня політика Франції, яка стала одним з ключових безпекових партнерів під час війни. За даними французького уряду, у 2022 році Париж надав Україні воєнну допомогу на 1,7 млрд євро, у 2023 році на 2,1 млрд євро, у 2024 році очікується 3 млрд євро.

Розподіл зовнішньополітичних повноважень у Франції є досить складним, що уможливлює протистояння між урядом і президентом в цій сфері.

Наприклад, міністр закордонних справ під час “співіснувань” як правило є призначенцем партії, яка перемогла на виборах в парламент, прем’єр відповідає за “національну оборону” і уряд приймає рішення щодо задіяння збройних сил Франції за кордоном. Водночас президент є верховним головнокомандувачем, володіє кодами ядерної зброї, укладає і підписує міжнародні договори, призначає послів.

Тож у Франції ще два роки тому були прогнози, що у випадку “співіснування” у країни можуть бути дві різні зовнішні політики і конфлікти саме щодо підтримки України.

Договір про безпекові гарантії з Францією, який передбачає фінансову підтримку, був ратифікований в березні 2024 року строком на 10 років. Тоді “Національне об’єднання” Ле Пен утрималося і ще раз наголосило на своїй опозиції вступу України до ЄС, НАТО і відправці французьких військ в Україну.

Виключити, що прихильники Ле Пен домагатимуться перегляду цієї угоди наразі не можна.

В Австрії і Чехії посилюються прихильники компромісу з Москвою

Вибори до Європарламенту також засвідчили посилення позицій прихильників компромісу з Москвою в Австрії і Чехії.

Автор фото, Getty

Підпис до фото, Ультраправі здобули перше місце на виборах в Європарламент в АвстріїВ Австрії виразником таких настроїв є ультраправа “Партія свободи”, яка здобула 25,7% голосів на виборах в Європарламент. Ця партія ще 2016 року уклала угоду з “Єдиною Росією” про співпрацю, і зараз протидіє наданню допомоги Україні, закликає до перемовин, посилаючись на нейтральний статус Австрії, виступала, зокрема, проти виступу Зеленського в парламенті.

Правлячі консерватори з австрійської Народної партії (НП) і зелені зазнали втрат на виборах в Європарламент і не виключено, що після парламентських виборів, які відбудуться восени 2024 року, НП шукатиме нового коаліційного партнера.

Цим партнером може виявитися “Партія свободи”. Консерватори відрізняються надзвичайною гнучкістю, що дозволяє їм бути у складах різноманітних коаліційних урядів безперервно з 1986 року – хоч з соціалістами, хоч з ультраправими.

Австрія не надає Україні воєнної допомоги, але надала 0,7 млрд євро фінансової підтримки. У березні 2024 року спікер парламенту навіть оголосив про готовність країни очолити коаліцію гуманітарної допомоги Україні.

Для України небажаним є зменшення цієї допомоги у випадку приходу до влади ультраправих, окрім того, від Австрії залежить і прогрес щодо перемовин про вступ України до ЄС.

Автор фото, Getty

Підпис до фото, Чеський експрем’єр Aндрей Бабіш, який виступає за мирні перемовини Росії та України, задоволений підсумками виборівВ Чехії, уряд якої координує закупівлю боєприпасів для України, і де частково базується оборонне виробництво для потреб ЗСУ, вибори в Європарламент завершилися перемогою опозиційних партій, які виступають проти поставок зброї Україні.

Лідер опозиційної партії ANO (26% голосів), експрем’єр Aндрей Бабіш перед виборами звинувачував уряд в тому, що він просто лобіює інтереси “збройових баронів”, відправляє українцям неякісні боєприпаси, натомість має зосередитися на “мирних ініціативах”.

Окрім того, по 10% підтримали праву коаліцію “Присяга і автомобілісти” і коаліцію “Досить!” на чолі з комуністами. Лідерка комуністів Катерина Конечна закликає до припинення поставок озброєнь Україні, скасування санкцій проти Росії і за відновлення купівлі російського газу. 6% здобула “Свобода і пряма демократія”, яка виступає за припинення поставок озброєнь і перемовини між Росією і Україною.

Парламентські вибори у Чехії пройдуть восени 2025 року, але вже зараз помітний тренд на послаблення позицій уряду.

Автор фото, Getty

Підпис до фото, Петер Мадяр кинув виклик Віктору Орбану лише у березні, і вже здобув підтримку 30% угорцівПочаток невдач Орбана?

На тлі ситуації у Франції, Австрії і Чехії, ложкою меду для України є послаблення позицій прем’єра Віктора Орбана в Угорщині.

Його партія отримала 44% голосів і вперше за 14 років перебування при владі зіткнулася з реальним викликом з боку опозиції.

Опозиційна партія “Повага і свобода” ексурядовця і колишнього члена орбанівської партії “Фідес” Петера Мадяра, який виступив з викриттями уряду в кумівстві і концентрації багатств в близьких до прем’єра підприємців, отримала 30% голосів, інші ліберальні партії – ще 17%.

Проте ще зарано казати, чи призведе загострення політичної боротьби в Угорщині до зміни влади в цій країні, де вибори пройдуть 2026 року.



реклама у Нововолинськ