П’ятниця, 14 Червня, 2024
Головна Без категорії “Батько не знав повного імені мами”. Як небажані діти війни через ДНК-тест...

“Батько не знав повного імені мами”. Як небажані діти війни через ДНК-тест знаходять батьків

58
0

Джерело: www.bbc.com

“Батько не знав повного імені мами”. Як небажані діти війни через ДНК-тест знаходять батьків

Автор фото, Jenny Stüber/Morris K Ple Roberts

Підпис до фото, Дженні Штюбер і Морріс К. Пле Робертс – двоє з тисяч напівтайських і напівамериканських дітей, біологічні батьки яких були військовими США

  • Author, Ісарія Прітахогієм
  • Role, BBC
  • 39 хвилин(и) тому

Під час війни у ​​В’єтнамі США використовували тайські авіабази для бомбардування Північного В’єтнаму. Тисячі американських військовослужбовців базувалися в Таїланді, і у багатьох народилися діти від місцевих жінок. Але більшість солдатів після війни поїхали. Через п’ятдесят років нові тести ДНК допомагають декому з цих колись залишених дітей возз’єднатися зі своїми біологічними батьками.

Дженні Штюбер народилася в 1970 році в родині молодої тайської жінки десь поблизу авіабази У-Тапао, за 140 км на південний схід від Бангкока.

“Моя мама не змогла мене виховувати. Мене віддали її найкращій подрузі, але та подруга теж не змогла ростити мене”, – каже Дженні.

Тож Дженні передали Фонду Перл С. Бак, міжнародній організації, яка підтримувала та консультувала небажаних “дітей війни”.

Автор фото, Jenny Stüber

Підпис до фото, Дженні Штюбер удочерили, коли їй було три тижніБатька Дженні ніхто не знав. Єдине, що було відомо, це те, що він був американським солдатом, який працював в У-Тапао, одній із восьми американських авіабаз, побудованих у Таїланді під час війни у ​​В’єтнамі та основного аеродрому для їхніх бомбардувальників B-52.

Між 1965 і 1973 роками сотні тисяч американських солдатів щороку надсилали у цей регіон для боротьби проти комуністичного режиму на півночі В’єтнаму.

Записи Міністерства у справах ветеранів США показують, що загалом 3,4 мільйона американців було направлено до Південно-Східної Азії протягом усього конфлікту.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Приблизно 58 000 американських солдатів загинули у Вʼєтнамській війніУ часи Холодної війни США непокоїлися через поширення комунізму, насамперед через “теорію доміно”, побоювання, що якщо одна азійська нація перейде на ліву ідеологію, інші швидко наслідуватимуть її приклад.

На піку війни в Таїланді розмістили близько 50 000 американських військових. Тисячі військовослужбовців з В’єтнаму, яких відпускали на відпочинок, також регулярно приїжджали до Таїланду.

У кварталах червоних ліхтарів, побудованих навколо американських авіабаз, виникли бари, нічні клуби, публічні будинки та розважальні заклади. Багато солдатів мали випадкові зустрічі або короткочасні стосунки з місцевими жінками.

Дженні народилася від таких стосунків.

Автор фото, Jenny Stüber

Підпис до фото, Прийомна родина Дженні розповідала їй, що її удочерили Коли Дженні було всього три тижні від народження, її удочерила швейцарська пара, яка тоді жила й працювала в Таїланді. Дівчинка виросла зі своїми швейцарськими братами та сестрами й не відчувала, що відрізняється від них.

Поки одного дня…

“В універмазі в Бангкоку одна жінка запитала мене, де моя мама. Я показала на свою матір, біляву жінку, що стояла біля каси. Жінка виглядала спантеличеною”, – згадує Дженні.

З розмов перед сном вона дізналася, що її удочерили.

Сім’я переїхала до Швейцарії, коли Дженні було 14 років, і дівчинка пообіцяла, що одного дня повернеться до Таїланду, щоб знайти своїх біологічних батьків.

У 2022 році завдяки тестам ДНК, які тепер доступні, їй вдалося знайти свого батька у США.

Але її подорож була далека від завершення: Дженні, якій зараз 53 роки, все ще відчайдушно шукає свою матір-таїландку.

“Я кажу собі, що, мабуть, ніколи не знайду свою матір і моя історія ніколи не матиме щасливого кінця”, – каже Дженні зі сльозами.

Війна і секстуризм

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Участь США у війні у В’єтнамі завершилася, коли війська комуністичного Північного В’єтнаму вторглися в Сайгон на півдніВартість і втрати тривалої війни виявилися надто великими для США. Штати вивели свої війська з Вʼєтнаму у 1973 році, мирна угода передбачала дня Півдня безпеку, але через два роки некомуністичний Південний В’єтнам впав після повномасштабного вторгнення з комуністичної Півночі.

Американська присутність різко змінила міжнародне сприйняття Таїланду та також призвела до сплеску туризму. Якщо у 1960 році в Таїланд приїжджали лише 200 000 туристів, у 1970-му їх були вже 800 000, а ще через десять років – 5 мільйонів.

Через 50 років після війни у ​​В’єтнамі Таїланд залишається найпопулярнішим туристичним місцем світу, а також центром секс-туризму, що частково є спадщиною воєнної епохи.

Від слуги до зірки телебачення

Лише за кілька років до народження Дженні Штюбер, Морріса К. Пле Робертса, який народився від стосунків своєї матері-таїландки з американським солдатом, також віддали на усиновлення.

Його мати передала його у Перл С. Бак, тому самому фонду, який допоміг швейцарській родині усиновити Дженні.

За підрахунками фонду, до 1968 року народилося “понад 2000” напівтайських, напівамериканських дітей, біологічні батьки яких були військовослужбовцями США, які перебували в Таїланді під час війни.

Для цих дітей навіть зʼявився термін – “америазієць”, яким називали тих, хто народився у Східній чи Південно-Східній Азії від місцевої матері та батька, військового США.

У фонді розповіли BBC, що лише 5% батьків, які повернулися до США після війни, надавали фінансову підтримку своїм дітям у Таїланді, а з тих, хто спочатку це робив, більшість припинили надсилати гроші вже через рік.

Автор фото, Morris K Ple Roberts

Підпис до фото, У квітні 2022 року Морріс полетів до Алабами, щоб вперше зустрітися зі своїм 85-річним батькомПро Морріса піклувалася багата тайська родина. Сьогодні він відомий актор і телеведучий. Але своє дитинство він згадує, як часи занедбаності.

Він каже, що його виховували “як слугу”, якому доводилося працювати за їжу.

“Вдома мене били ногами та ображали; у школі я бився з іншими дітьми. Моя темна шкіра означала, що мене вважали брудним… для них нестандартною людиною”, – каже чоловік.

Кілька разів він тікав, але завжди повертався. У 17 років Морріс нарешті залишив прийомну сім’ю та звернувся до фонду Перл С. Бак у Паттайї.

Завдяки їхній підтримці він зміг закінчити професійну освіту. Потім він зайнявся розважальним бізнесом у Таїланді та почав вести телевізійні шоу під псевдонімом Морріс К.

У своїх шоу він просив усіх, хто має будь-яку інформацію про його матір, звʼязатися з ним.

У 1995 році, коли Моррісу було 34, вона з’явилася в його квартирі.

“Ми не кидалися одне одному в обійми, хоча я хотів її обійняти. Потреба в материнській любові переросла в гнів. Я хотів знати, чому вона мене віддала”.

Автор фото, Morris K Ple Roberts

Підпис до фото, Тест ДНК показав, що ДНК Морріса на 99,6% збігається з ДНК його батькаМати чорну дитину без батька було скандалом для тайської жінки, сказала вона йому. “Без мене вона могла б знову вийти заміж і створити належну сім’ю”, – пояснили Моррісу.

Він дізнався, що його батько був американським солдатом, який працював поблизу провінції Чаченгсао, на схід від Бангкока, де він зустрів його маму.

Вони зустрічалися недовго, але потім він поїхав з Таїланду, не сказавши їй.

“Вона не могла згадати його імені. Вона спалила всі фотографії та все інше. Моя мама хотіла забути про нього все, люди думали, що вона секс-працівниця”.

Автор фото, Morris K Ple Roberts

Підпис до фото, Морріс К. Пле Робертс та його сім’яКрім цих дітей, іншим наслідком війни у Вʼєтнамі стало поширення проституції у Таїланді.

Янос Зілберберг, професор Брістольського університету, каже, що зростання кварталів червоних ліхтарів біля авіабаз США є наслідком військової присутності в країні під час війни у ​​В’єтнамі.

“Таїланд – яскравий приклад того, як розвивається секс-індустрія. Американські солдати поїхали воювати до В’єтнаму, але у вільний від служби час відпочивали в Таїланді. Коли війна закінчилася, солдатів замінили туристи”, – каже професор Зільберберг.

Донині квартали червоних ліхтарів розташовані там, де раніше стояли бази США, хоча військові пости закрили ще кілька десятиліть тому.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Після війни у ​​В’єтнамі тисячі американських солдатів продовжують відвідувати бари та нічні клуби Таїланду “Дружини в оренду”

Пачарін Лапанун, автор книжки “Любов, гроші та зобов’язання: міжнаціональний шлюб у північно-східному тайському селі”, пояснює, що між тайськими жінками та американськими військовими були складні стосунки.

У деяких випадках, каже автор, “вони жили разом як пара кілька місяців, але їхні стосунки тривали до тих пір, поки солдатів не відправляли на передову або назад у США”.

Дехто в тайському суспільстві вважав цих жінок “дружинами в оренду”.

Автор фото, Kevin Kim

Підпис до фото, Квартали червоних ліхтарів біля авіабаз США стала наслідком військової присутності США в ТаїландіМати Морріса померла через десять років після їхньої першої зустрічі, і чоловік думав, що на цьому його пошуки біологічного батька скінчилися.

Але через багато років він вирішив зробити тест ДНК в американській компанії, яка пропонувала відстежити предків.

Отримавши результати, він зрештою ідентифікував свою двоюрідну сестру та зв’язався з нею, щоб розпитати, чи хтось із її родини був у Таїланді між 1964 і 1966 роками.

Хтось був – колишній солдат на ім’я Ісайя Робертс.

У 2019 році двоюрідний брат допоміг організувати перший відеодзвінок між Моррісом та Ісаєю, у якого є ще троє дорослих дітей.

У 2022 році після кількох затримок через пандемію ковіду Морріс полетів до Алабами, щоб уперше зустрітися зі своїм 85-річним батьком.

Тест показав, що їхні ДНК збігаються на 99,6%.

“Мій тато сказав, що нам більше не потрібні ДНК-тести, його ДНК у мене на обличчі”, – каже Морріс.

“Я знаю, що він, швидше за все, мій [син], тому що у мене були стосунки з його матір’ю. Я не збираюся відмовлятися від нього. Я приймаю його і беру на себе відповідальність”, – сказав Ісайя в інтерв’ю “Голосу Америки”.

На початку цього року Морріс залишив телевізійну кар’єру в Таїланді та переїхав до США до свого батька. Він ділиться відео свого нового життя в мережі.

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Туристи гуляють популярною вулицею нічних розваг, відомою як Soi Cowboy, у БангкокуПовного імені не знає

Дженні Стюбер дивиться відео, на якому Морріс обіймає свого батька, і її очі наповнюються сльозами.

Вона також знайшла свого батька за допомогою тесту ДНК у 2022 році, але вони ще не зустрілися.

Зараз йому 78 років, він у в’язниці в США. Вони обмінювалися листами та фотографіями, і він вірить, що вона дійсно його дочка.

“Я запитала його, хто моя мати. Але він каже, що не знає її повного імені”, – розповідає жінка.

“Двері, які могли б привести мене до моєї матері, зачинилися”.

У своїх листах батько Дженні згадував, що її мати працювала в продуктовому кіоску біля авіабази У-Тапао. Вони бачилися приблизно 10 місяців, поки він був у Таїланді.

“Тоді мого батька відкликали назад до США в 1970 році. Армія хотіла відправити його молодшого брата в Сайгон (Хошимін), і було правило, згідно з яким солдати з однієї сім’ї не могли бути відправлені одночасно”.

Він так і не дізнався, що таїландка з продуктового кіоска була вагітна.

“Він сказав мені, що ніколи не знав повного імені моєї мами, він шкодує, що не спитав її”, – каже Дженні про свого батька, який пізніше одружився та розлучився і має двох дорослих дітей.

Автор фото, Jenny Stüber

Підпис до фото, Дженні Штюбер (у центрі) удочерила ця швейцарська пара, коли їй було три тижніДженні кілька разів приїжджала до Таїланду і відвідувала місце, де раніше стояли продуктові кіоски. Вона шукала інформацію про свою матір у місцевій владі в районах, де, як вона вважає, жила і працювала її мати, але нічого не знайшла.

“Я намагалася її уявити. Мій батько сказав мені: “Дженні, подивися на себе в дзеркало, посміхнися, і ти побачиш її”.

Наразі Дженні сподівається, що її біологічний батько отримає помилування та скоро вийде з в’язниці. Вона хотіла б поспілкуватися з ним у відеочаті.

“Сподіваюся, наступного року, можливо, пізніше. Але хто знає, можливо, ніколи…”, – каже вона.



реклама у Нововолинськ