Джерело: www.radiosvoboda.org
Це, на думку аналітиків, може змінити хід війни. Аналітики, які говорили з газетою The Wall Street Journal, припускають, що це також «може змусити президента [Росії] Володимира Путіна домовитися про прийнятний мир».
Видання наголошує, що українські атаки на Росію зростають, хоча «ці глибокі удари…тепер майже не потрапляють у новини».
Водночас Business Insider називає останні успішні українські удари. Так, зокрема, минулого тижня українські сили вдарили по складу боєприпасів на російській авіабазі, по паливних складах і складах авіаційної техніки Липецьк-2, а також по збройовому заводу в Нижньогородській області.
Американські офіційні особи та військові аналітики обмежилися заявами, що ця кампанія глибоких ударів, ймовірно, «ускладнить операції Москви в Україні».
Раніше Держдепартамент США офіційно заявляв, що «Україні не потрібен дозвіл CША, щоб завдавати ударів у відповідь по цілях углиб Росії, адже вона може використовувати зброю, яку виготовляє самостійно».
Пентагон також стверджував: Україна може перемогти Росію навіть без дозволу бити західною зброєю по воєнних цілях вглибині РФ Києву.
Міністр оборони США Ллойд Остін сказав: «Я думаю, що у них є здатність продовжувати завдавати ударів на великі відстані, і вони це зроблять. Україна має багато можливостей, які ми надали в плані безпілотників».
За інформацією WSJ, Україна успішно здійснює саме цей сценарій – на тлі обмежень щодо американських ракет Київ використовує для атак власні безпілотники.
Зграї зі 150 українських безпілотників пролетіли сотні кілометрів углиб Росії «Кілька разів за останні три місяці зграї зі 150 українських безпілотників пролетіли сотні миль углиб Росії, врізаючись у ракетні сховища, резервуари стратегічного палива, військові аеродроми і оборонні заводи», – пише газета та додає, що минулого місяця одна з атак знищила близько 58 складів і залізничний термінал на артилерійському і ракетному арсеналі на північний захід від Москви.
«Те, що змінює ситуацію принципово – наша здатність повертати війну додому, в Росію», – так президент України Володимир Зеленський коментував ураження арсеналу в Росії.
Наразі понад 20 різних українських компаній виробляють різноманітні безпілотники, включно з новою «Паляницею», яка завдяки реактивному двигуну наближається до керованої ракети, свідчить WSJ.
Значна частина цього виробництва фінансується за допомогою західної допомоги.
Українські удари далекої дії досягли арктичних берегів Росії на півночі та районів, що межують з Казахстаном на сході. Усі завдавалися зброєю українського виробництва, наголошує WSJ. А окрім безпілотників, Київ також націлив на Росію і власні крилаті ракети «Нептун».
Newsweek також інформує про посилення українських ударів безпілотниками та ракетами по російській енергетичній і військовій інфраструктурі. Наприклад, про руйнівний удар по російському заводу з виготовлення компонентів балістичних ракет. Так, атаки зазнав завод, що виготовляє комплектуючі для російської армії – «Кремній Ел» у Брянську.
Катарський канал Al Jazeera додає, що Росія «не розкриває повний масштаб шкоди, завданої атаками безпілотників», особливо військовій, транспортній чи енергетичній інфраструктурі.
За інформацією джерел The Wall Street Journal, на Заході побоюються, що відповідь Кремля може включати завдавання шкоди Заходу в інших регіонах або ж активізацію диверсійної діяльності в Європі.
Наприклад, Росія може надати єменським хуситам складні ракети, які могли б потопити військові кораблі США в Червоному морі.
Раніше вона вже надавала хуситам розвідувальні дані для нападу на комерційне судноплавство.
Результати не будуть миттєвими? Військовий посадовець США сказав журналістам, що Пентагон очікує «певного впливу [далекобійних ударів по Росії – ред.] на поле бою» та очікує, коли наслідки таких атак «проявляться суттєво». Він додав, результати не будуть миттєвими, оскільки цілі знаходяться далеко від лінії фронту.
Джордж Баррос, аналітик Інституту вивчення війни сказав виданню Business Insider, що українські удари великої дистанції можуть «ускладнити для Москви відновлення наступальних операцій наступної весни».