Джерело: www.bbc.com
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Видатки на оборону знову складуть понад половину бюджету України на 2025 рік1 година тому
Верховна Рада ухвалила бюджет країни на 2025 рік. За нього проголосували 257 депутатів. У ньому враховане збільшення податків, закон про що президент досі не підписав.
Голосування відбувалося після того, як президент Володимир Зеленський представив у Верховній Раді план внутрішньої стійкості. Але депутати у виступах відзначали, що бюджет 2025 року мало відбиває ті пріоритети, які визначив президент для підвищення стійкості України.
Загалом його обговорення було досить емоційним. Проте міністр фінансів Сергій Марченко закликав депутатів ухвалити бюджет “попри гострі політичні дискусії”.
До другого читання в проєкті бюджету відбулося не так багато змін. Наприклад, він так само не передбачає підвищення соцстандартів – у 2025 році прожитковий мінімум та мінімальна зарплата будуть заморожені.
Головною статтею видатків є безпека та оборона, на яку має піти понад 2,2 трлн бюджетних коштів. Це понад половина бюджету, в кому видатки складають майже 4 трлн грн.
Але до другого читання видатки загального фонду збільшили на 50 млрд грн – до 3,709 трлн грн.
“Ми зосередилися на пріоритетах: забезпеченні оборони, соціальній підтримці населення та створенні можливостей для відновлення економіки”, – заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
Урядовець також наголосив, що бюджет на наступний рік є цілком реалістичним і збалансованим. Про це також заявила і голова бюджетного комітету парламенту Руслана Підласа.
Але є і ті, хто сумнівається в цьому і вказує на деякі суперечливі моменти бюджету на 2025 рік.
Підвищення податків
Чи не головною інтригою бюджету на наступний рік стало підвищення податків, які були враховані під час його підготовки. Проте цей законопроєкт, ухвалений депутатами ще у жовтні, досі не підписав президент.
“Зайшов на сайт Парламенту – а не підписаний податковий законопроєкт. Відкрив бюджет – а там він врахований). Прямо в тексті написано)))”, – написав у соцмережах член фінансового комітету парламенту, депутат від опозиційного “Голосу” Ярослав Железняк.
Він же звернув увагу, що у виступі в парламенті під час розгляду бюджету міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що у кошторисі закладені 141 млрд грн доходів від підвищених податків.
Раніше членкиня фінансового комітету, представниця провладної “Слуги народу” Ольга Василевська-Смаглюк зазначала, що для 120 млрд грн коштів, закладених в бюджеті на фінансування Сил оборони, важко знайти покриття, якщо податки не будуть підвищені. А без цього бюджет буде незбалансованим.
“Нам треба десь взяти 120 мільярдів, які вже є в проєкті бюджету, передбачені на армію, але не підкріплені підвищенням податків”, — пояснила народна депутатка у телеефірі.
Разом із тим, бізнес сприймає збільшення військового збору та додаткове податкове навантаження як погіршення і без того нелегких умов роботи в Україні під час війни. Оглядачі передбачають, що це може призвести до повернення частини зарплат в тінь, зменшення інвестиційної активності та уповільнення економіки.
Показово, що у жовтні, коли парламент схвалив закон про підвищення податків, дані Мінекономіки показали уповільнення росту ВВП до 1,3% проти 3,8% у вересні, тобто утричі.
На що додали коштів
Майже половина від доданих до бюджету 2025 року видатків – 24 млрд грн – піде на освіту, – по 12 млрд призначено на доплати вчителям та інвестиційні проєкти в освітній сфері (зокрема, 6,2 млрд грн на бомбосховища в школах).
Крім того, на 6,3 млрд грн збільшили видатки на медицину. А також додали 5 млрд грн на підтримку ветеранів.
На понад 1,4 млрд грн збільшили видатки Мінсоцполітики. Левова частка – 1 млрд грн – піде на допомогу внутрішньо переміщеним особам.
Для надання компенсацій за знищене житло передбачено 3 млрд грн, а за пошкоджене майно – 1 млрд грн. (За підрахунками експертів, на початок 2024 року сума збитків від руйнувань у житловому фонді становила близько 60 млрд доларів).
Ще один додатковий 1 млрд грн у проєкті держбюджету передбачено на підтримку тваринництва та переробку сільськогосподарської продукції.
Крім того, по 1 млрд грн – на реалізацію інвестиційних проєктів через Державний фонд регіонального розвитку та відновлювальні роботи в Харкові.
Міністерство культури та стратегічних комунікацій додатково отримало 488,4 млн грн, з них 200 млн грн – на проєкти стратегічних комунікацій і просування позитивного іміджу України за кордоном.
Окремо передбачено 150 млн грн для підтримки українців за кордоном та сприяння їх поверненню в Україну через діяльність Агенції єдності українців при Мінекономіки.
Національна академія наук отримала додаткові 277 млн грн на фінансування досліджень у військовій сфері.
А “Укрзалізниця” отримає 128 млн грн на співфінансування європейського проєкту розвитку залізничної інфраструктури, що є обов’язковою умовою надання європейських коштів.
Деякі із правок в остаточний варіант бюджету на наступний рік внесли депутати.
Серед них, як повідомила голова бюджетного комітету Руслана Підласа, рішення не переводити лікарні на казначейське обслуговування, яке критикували як невідповідний медичній реформі і сприймали як відмову від практики “гроші ходять за пацієнтом”. Крім того, депутати вирішили вилучити норму про можливість партіям купувати військові ОВДП.
Суперечки через дороги і прокурорів
У бюджеті на 2025 рік також вирішили відмовитися від фінансування Дорожного фонду, яке викликало критику після першого читання бюджету.
Власне, це стало основним джерелом збільшення доходів загального фонду бюджету на 50 млрд грн, адже паралельно видатки спеціального фонду бюджету були зменшені на понад 47 млрд грн, із яких левова частка призначалася для Дорожнього фонду.
Проте на ремонт ділянок, важливих для оборони та функціонування економіки держави, у проєкті держбюджету таки заклали 12,6 млрд грн. Як повідомили у міністерстві фінансів, доходи, які раніше спрямовувалися до спеціального фонду в розмірі 43,2 млрд грн на фінансування Державного дорожнього фонду, тепер повністю перенесені до загального фонду бюджету.
Водночас, як нагадала членкиня фінансового комітету і депутатка від “Європейської солідарності” Ніна Южаніна, уряд обіцяв, що всі кошти дорожнього фонду будуть спрямовані на ЗСУ, але насправді відбулося збільшення фінансування дорожніх проєктів на 1,2 мільярда гривень. “Зокрема, з цих коштів 24 мільярди йдуть на погашення боргів по “Великому будівництву”, що робить дороги пріоритетними, попри обіцянки спрямувати ці ресурси на потреби оборони”, – зазначила Ніна Южаніна на брифінгу.
До другого читання уряд скоротив фінансування Генпрокуратури – на 1,2 млрд грн. Більша частина цих коштів натомість піде на фінансування Міноборони та ГУР.
Проте, на думку Ніни Южаніної, тут відбулася підміна понять: тоді як уряд обіцяв не підвищувати зарплати прокурорам, вони таки зростуть, просто зростання буде меншим на 1,2 млрд грн.
Крім того, як зазначила також представниця “Європейської солідарності” Ірина Геращенко, видатки, що ідуть за загальною статтею на безпеку та оборону, часто перерозподіляються на користь силовиків, а не військових:
“Ненормально, коли збільшуються видатки на БЕБ, прокуратуру, Рахункову палату, коли на фронті не вистачає дронів, а в мирних містах проблеми з ППО. Усі гроші зараз мають йти на зброю, фортифікації, на нашу оборону від ворога”.
Західні гроші на оборону України
Бюджет 2025 року – не перший воєнний бюджет України. Але перший, в якому кошти від західних партнерів можуть піти на оборону – через спецфонд.
Зокрема, йдеться про 2 млрд доларів (90 млрд грн) кредитних коштів, які мають надійти до українського бюджету від Великої Британії суто на покриття військових видатків, а саме – закупівлю зброї. Вони відображатимуться у спецфонді зовнішніх запозичень і видатках Міноборони.
Як зазначив член фінансового комітету парламенту Ярослав Железняк, ці 90 млрд грн – кошти, які Велика Британія дає Україні в рамках 50 млрд доларів від G7.
“Це, напевно, перший такий випадок, коли міжнародна допомога в такому обсязі прямо компенсує видатки суто військового характеру, – написав депутат у соцмережах. – Я б сказав, дуже гарний прецедент та приклад для наслідування іншими країнами-партнерами”.
Загалом наступного року Україна очікує отримати від союзників 38,4 млрд доларів, хоча багато оглядачів припускають, що міжнародна фінансова підтримка України може скоротитися.
