Джерело: tsn.ua
Михайло Поплавський готується до свого ювілею. Перед своїм 75-річчям легендарний “співаючий ректор” відверто розповів, як саме досягав високих результатів у житті та як допомагає розвивати українську культуру.
“Я більше тридцяти років впроваджую національну ідею підтримки культури. Національна культура – це і є національна ідея. І пишаюся тим, що зараз ми переживаємо великий культурний прорив. Хоча тридцять років тому мене за це “затюкували”, за те що розмовляв і співав українською називали «селом». Тоді всі слухали російських артистів, у більшості з яких, до речі, було українське походження”, – пояснив Поплавський.
Він також розповів, що почав переходити на українську мову, коли його призначив ректором університету в 1993 році тодішній міністр культури Іван Дзюба.
“З самого початку я майже інтуїтивно розумів, що треба робити ставку на все українське. Так, це була маскультура яку підтримує майже 90 відсотків населення. Врешті решт, історія показала, що я був правий”, – додав він.
Михайло Поплавський – наймолодший ректор країни. 1993 рік
Поплавський також розповів, що за своє життя зробив і досі робить багато задля розвитку та популяризації української культури.
Михайло Поплавський — студент ПТУ № 25 м. Горлівка Донецької області. 1968 р
«Мене завжди непокоїло, що російська попса домінувала в українському шоу-бізнесі. Ми виперли з українського телепростору «Утреннюю звезду» започаткувавши всеукраїнський телевізійний дитячий конкурс «Крок до зірок» (1997 рік). Потім витіснили «Песню года» – створив авторський проєкт «Наша пісня» (2004 рік), який з часом змінив назву та набув статусу Національної музичної премії «Українська пісня року», щороку коли це ще не було мейнстримом традиційно в березні проводили масштабні Шевченківські вечори «Ми діти твої Україно!» (з 2008 року), концерти в травні до Міжнародного Дня матері «Мамо, вічна і кохана» (з 2008 року). Втілили безпрецедентний телемарафон української пісні «Пісня об’єднує нас!» (2012 рік), який увійшов до світової книги рекордів Гіннеса як «Найтриваліший музичний телемарафон національної пісні у прямому ефірі.Також музичні фестивалі проводили у Криму, відкривали філіали університету в російськомовних регіонах. Я відчував, що колись наші зусилля «вистрілять» і потихеньку бив в одну точку, так би мовити «колупав скелю»».
Михайло Поплавський- студент КДІК 1975-1979 рр
Досвідчений педагог також розповів про свою фірмову формулу щастя. “Моя формула щастя вже запатентована. Емоційний інтелект із творчо-прикладним характером починає і виграє! Це незгасаючий запал, сила духу і дії в досягненні поставленої мети, яка стала українським шляхом довжиною в життя. Це саме те, чому ми вчимо наших студентів – філософії лідерів, філософії переможців, вірі в себе та любові до своєї професії. Віра – це магія. Я вірив і пишаюся сьогодні самим успішним проєктом мого життя – Університетом культури”, – розповів Поплавський. За його словами, ключова місія Поплавського – вести за собою креативну, амбіційну й перспективну молодь, яка буде творити новітню історію України!
“Мені не цікаво, хто про мене що думає і говорить. Головне, що я сприймаю людей такими, які вони є. Я завжди був самим собою, не намагався себе переробити. Потрібно пізнати себе і знайти свій унікальний український шлях. Це і є успіх! Вірте в себе. Мрійте масштабно. Впевнено йдіть до своєї мети. Удача любить наполегливих! Моя мрія зараз – максимально встигнути за життя створити більше національних проєктів і залишити хороший слід на землі!”