До переліку нематеріальної культурної спадщини Волині потрапили ще шість елементів

До переліку нематеріальної культурної спадщини Волині офіційно внесли ще шість елементів. Тепер їх стало 31.

Про це розповіла Суспільному провідна методистка з охорони нематеріальної культурної спадщини Волинського обласного науково-методичного центру культури Наталія Грабарчук.

Зокрема до переліку увійшли:

– традиція одягання вінків коровам на Зелені свята в Копачівській громаді;

– традиція випікання пісних пирогів-крупників у Рівненській громаді (село Гуща);

– традиція виготовлення Волинської дерев’яної іграшки в Луцькій міській громаді (Княгининок);

– традиція приготування родинного борщу з вишнями в Затурцівській громаді;

– традиція приготування червоного борщу з квашеними помідорами в Копачівській громаді;

– традиція приготування червоного борщу з домашньою томатною пастою в Копачівській громаді (село Башова).

Читати ще: Гастрономічна спадщина: як у селі на Волині готують коронну страву – «Смідинську капусту»

Традиція одягання вінків коровам на Зелені Свята в Копачівській громаді

Як розповіла Наталія Грабарчук, у Копачівській громаді на перший день Трійці пастухи, яким випала черга пасти худобу, готуються заздалегідь: беруть з собою нитки, серпи, ножі. Запрошують дітей та молодь. У першій половині дня під час випасання худоби заготовляють матеріал та плетуть вінки. І вже під обід, як черга має повертатися до домівок, чіпляють їх на шиї або на роги коровам, разом з тим промовляючи обрядові слова й бажаючи коровам здоров’я, щоб вони давали смачне молоко, був добробут.

Біля воріт господарі зустрічають своїх годувальниць. Загнавши корову в хлів, вінка знімають і вішають всередині або ж на одвірку. Зберігають вінки протягом року. І вже як пообіді виганяють знову худобу, господарі дякують пастухам.

Читати ще: Партесний спів і пончики: до переліку нематеріальної спадщини Волині внесли ще п’ять елементів

Традиція випікання пісних пирогів-крупників у Рівненській громаді

У селі Гуща в Рівненській громаді пироги-крупники готували в родинах на свята, на весілля, на різні гостини, на кожен день, а також в піст, каже Наталія Грабарчук. Пироги брали на обід в поле, ними розплачувалися з пастухами, які пасли перейму корів.

До начинки для пирогів-крупників входили варена, товчена картопля, засмажка з цибулі та олії і пшоно, яке потрібно було парити тричі окропом, щоб вийшла гіркота.

У борошно вливали частину картопляного відвару, додавали дріжджі, цукор. Коли розчина дозрівала – решту теплого картопляного відвару, сіль, олію та замішувала тісто. З наруханого тіста робили заготовки, а потім додавали начинку та ліпили крупники. Пироги змащували сиропом з цукру та води.

Читати ще: Омочка та гречаний кисіль: до нематеріальної культурної спадщини Волині внесли 5 елементів

Традиція виготовлення Волинської дерев’яної іграшки в Луцькій громаді

Зазвичай майже в кожній родині чоловіки самі майстрували дерев’яні забавки для дітей. Для роботи використовували найпростіші інструменти.

Народні забавки у селі Княгининок виготовляє майстер народних ремесел, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України Андрій Бондарук. Він має у доробку близько двох сотень найменувань традиційних іграшок з дерева.

Традиція приготування родинного борщу з вишнями в Затурцівській громаді

У Затурцівській громаді червоний борщ готують із вишнями. До основних інгредієнтів – буряка, капусти, картоплі, моркви та м’яса – в літній період додають вишні для кислинки, розповідає Наталія Грабарчук.

Такий рецепт Марті Похилій передала її бабуся Євдокія Бугай. Вишні не лише надають кислинки, а й створюють особливий аромат.

Традиція приготування червоного борщу з квашеними помідорами в Копачівській громаді

Рецепт приготування червоного борщу з квашеними помідорами Тетяна Панас перейняла від бабусі Валентини Клімус. Квашені помідори також додають страві кислинки.

Квашені помідори готують завчасно. Для цього у ємність кладуть почищений часник, помиту зелень (листя смородини, кріп, гострий перець) та помідори, проколоті зубочисткою, щоб уникнути тріщин під час квашення. Все заливають охолодженим розсолом (попередньо у розсіл додають сіль, цукор перець горошком і лавровий лист), щоб повністю покрив помідори, та накривають кришкою.

Традиція приготування червоного борщу з домашньою томатною пастою в Копачівській громаді

У селі Башова Копачівської громади для червоного борщу готують спеціальну домашню томатну пасту. Ірина Зінюк перейняла цей рецепт від бабусі Анісії Мосійчук.

Домашню томатну пасту додають до смаженої цибулі, моркви та буряку. Пасту тушкують, щоб вона розкрила свій смак. Можна додати дрібку цукру для балансу кислотності. Потім засмажку з овочів додають до борщу.

Зі слів Наталії Грабарчук елементи, які є у списку нематеріальної спадщини Волині, згодом можуть потрапити до національного списку.

Як зазначили у Волинському науково-методичному центрі, до національного переліку нематеріальної культурної спадщини з Волині наразі належать «Соломоплетіння та народна флористика Турійщини», «Традиційне ткацтво у Камінь-Каширській громаді», «Весільний обряд «Читання Корони» . Також до нематеріальної культурної спадщини України увійшли голубці за рецептом волинянки.

Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу