Як не бути токсичним другом

Як не бути токсичним другом

Підпис до фото, Ми скаржимося на зарозумілість, невігластво чи дурість інших людей, але своїх неприємних рис характеру зазвичай не помічаємо

• Author, Девід Робсон
• Role, BBC
• 40 хвилин(и) тому

Кілька простих кроків допоможуть переконатися, що ви є саме таким другом, якого хотіли б мати самі.

Людям зазвичай складно визнавати свої недоліки. Ми скаржимося на зарозумілість, невігластво чи дурість інших людей, але своїх неприємних рис характеру зазвичай не помічаємо.

Ця сліпа пляма помітна у кожних наших дружніх стосунках. І так наші необдумані дії часом геть ненавмисно завдають шкоди тим, кого ми любимо найбільше.

Працюючи над своєю нещодавньою книгою про соціальні зв’язки, я виявив, що “амбівалентні стосунки” – люди, які приносять нам і радість, і біль, – можуть завдати більшої шкоди нашому добробуту, ніж суто злі особи, від яких очікуємо неприємностей.

На щастя, за допомогою досліджень можна розробити прості, але дієві стратегії, щоби виявити наші неприємні звички та пом’якшити їхню шкоду.

Ось мої п’ять улюблених порад, як випадково не стати другом-ворогом.

Люди мають розуміти, чого від вас очікувати

Нікому не подобається перебувати у стані невідомості. Дослідження навіть довели, що люди готові радше терпіти біль, ніж невизначеність.

Ненадійний друг може викликати приблизно таку саму реакцію.

У дослідженнях, які вивчають непередбачувану дружбу, вчені просять учасників уявити, як вони звертаються до друга за порадою, розумінням або послугою. Вони просять їх відповісти на такі запитання за шкалою від одного (зовсім ні) до шести (дуже дуже):

• Наскільки корисним є ваше спілкування?

• Наскільки ваш зв’язок вас засмучує?

Людина, якій ви дасте по два чи більше балів на кожне запитання, є вашим амбівалентним другом, а ваші сумніви щодо того, якою буде його реакція кожного разу, можуть стати серйозним джерелом стресу.

В одному дослідженні учасникам достатньо було лише знати, що їхні амбівалентні друзі сидять у сусідній кімнаті, щоби у них підіймався артеріальний тиск.

Підпис до фото, Друг з непередбачуваною поведінкою гірше, ніж той, хто завжди поводиться погано Можливо, ми не завжди можемо надати необхідну підтримку нашим друзям, але ми можемо спробувати бути трохи надійнішими у своїх реакціях.

Наприклад, навчитися краще керувати своїм поганим настроєм, щоб не кидатися на друзів, коли вони звертаються до нас у невдалий час.

Люди не вміють читати ваші думки

Кожен із нас зазвичай заглиблений у себе, а тому ми часом переоцінюємо, як добре інші люди можуть зчитувати наші емоції. Це називають ілюзією прозорості.

Так, під час співбесіди нам здається, що всі бачать, як ми нервуємо, але наше почуття тривоги часто набагато складніше розпізнати, ніж ми думаємо.

Ця поширена когнітивна помилка також може заважати нам висловлювати вдячність іншим людям, створюючи у них враження, що ними нехтують та їх недооцінюють.

Аміт Кумар з Техаського університету в Остіні та Ніколас Еплі з Чиказького університету попросили учасників експерименту написати листи подяки важливим людям у їхньому житті.

Потім дослідники порівняли очікування авторів листів і реальну реакцію одержувачів та виявили, що люди постійно недооцінюють те, наскільки важливою і несподіваною виявилася подяка для адресата. Учасники експерименту щиро вірили, що людина й так знає, що вони вдячні.

Звичайно, іноді тепло та вдячність можна передати мовою тіла, але це не вже надійний канал – і отже, буде набагато краще висловити ці почуття словами.

Не засуджуйте, але підказуйте

Коли хтось переживає важкі часи, він зазвичай шукає моральної підтримки в друзях.

Співчутлива відповідь показує людині, що визнаєте її почуття, і це трохи зменшить її стрес.

Токсичний друг може знецінювати ваші почуття або навіть засуджувати їх. Це призводить до відчуття відторгнення, яке лише посилює емоційний тягар людини.

Підпис до фото, Коли подрузі треба “випустити пару”, проста згода з нею не завжди допомагаєПроте те, що ми співчуваємо чужому болю, не означає, що ми повинні завжди погоджуватися з їхнім тлумаченням ситуації. Найкраща підтримка поруч зі співчуттям матиме підбадьорення або пораду, що допоможе поглянути на ситуацію під іншим кутом.

Психологічні дослідження довели, що лише можливість висловитися без будь-яких спроб переосмислити проблему, може лише посилювати страждання людини. Така схильність живитися чужими емоціями, не допомагаючи їм змінити ситуацію, є ще однією формою токсичності в дружбі.

Конструктивна розмова потребує багато чуйності та такту.

Дослідник Ітан Кросс із Мічиганського університету та його колеги пропонують кілька запитань, які можуть допомогти комусь поглянути на свої проблеми ширше. Наприклад:

• Чому ця подія викликала у тебе стрес?

• Чого вона тебе навчила і чи зможеш ти цим поділитися зі мною?

• Якщо поглянути на ситуацію ширше, чи допоможе це вам зрозуміти цей досвід? Чому чи ні?

Така розмова допомагала учасникам дослідження краще переосмислити болісну подію, ніж тим, хто лише ділився своїми неприємними почуттями.

Радійте успіхам друзів

Для міцної дружби важливо вміти не лише співчувати нещасливим подіям, але й радіти хорошому.

Підпис до фото, Співчуття – це не тільки спільне переживання горя, але й радості Численні дослідження показують, що наші розмови про хороші новини можуть бути такими ж важливими, як і вміння співчувати.

Коли друг ділиться з вами радісною новиною, відповідайте активно й конструктивно – розпитайте детальніше, поговоріть про наслідки та висловіть щиру радість чи гордість успіхом.

Більшість людей на таку новину реагують надто пасивно, наприклад, швидко змінюючи тему. А дехто своїми коментарями може навіть зменшити значення подій.

У вирі повсякденного життя ми можемо не приділяти цим моментам уваги, на яку вони заслуговують. Але якщо ми хочемо бути хорошими друзями, нам слід вкласти час і зусилля у те, щоб відсвяткувати успіхи наших друзів – якими б малими чи великими вони не були.

Ми також могли б уважніше подумати про те, як ми ділимося власними радісними новинами. Ми можемо боятися показатися хвалькуватими чи зарозумілими, і тому часто не розповідаємо про свої успіхи.

Але така стратегія може мати погані наслідки, як свідчить серія експериментів Аннабель Робертс з Техаського університету в Остіні, Емми Левін з Чиказького університету та Овюля Сезера з Корнелльського університету.

Ці дослідники виявили, що люди, як правило, дуже ображаються, коли ми приховуємо від них гарні новини, приміром, підвищення по роботі. Вони вважають таку поведінку зарозумілою, адже вона сприяє дистанції, а не зв’язку.

Не бійтеся першим попросити вибачення

Ми всі помиляємось, але мало хто вміє вибачитися першим, дозволяючи образі псувати наші стосунки ще довго після того, як ми скоїли помилку.

Ефективно вибачатися заважають чотири речі: ми недооцінюємо біль, який завдали, ми припускаємо, що вибачення буде надто болісним і принизливим, ми вважаємо, що вибачення не допоможе відновити стосунки, і, нарешті, ми можемо просто не вміти правильно вибачатися.

Перший пункт явно залежить від ситуації, але наступні два – як і багато інших наших припущень про стосунки – значною мірою необґрунтовані.

Загалом люди відчувають полегшення, коли їм вдається виправити помилку, і можливо, ми зможемо відновити стосунки краще, ніж уявляєте.

Щоби ваше вибачення було дієвим, по-перше, дайте людині достатньо часу висловити свої образи.

Потім визнайте свою провину та скажіть, що ви щиро шкодуєте, що так сталося. Запропонуйте якось компенсувати шкоду та поясніть, яка ви плануєте уникнути такої помилки у майбутньому.

Кожні стосунки матимуть свої злети і падіння – це природа людської поведінки та складність нашого соціального життя.

Але ці п’ять простих порад допоможуть вам стати таким другом, якого ви хотіли би мати самі.

Підписуйтеся на нас у соцмережах