“У вівторок, 10 грудня, чотири провідні українські банки (ПриватБанк, Ощадбанк, monobank та Райффайзен) разом із НБУ, Національною асоціацією банків України та Асоціацією українських банків підписали новий меморандум стосовно посилення фінансового моніторингу громадян. Для розуміння важливості: на ці установи припадає 64,5% усіх коштів населення в банках і 87,5% активних платіжних карток.Повна назва документу – «Про забезпечення”, — повідомляє: ua.news
У вівторок, 10 грудня, чотири провідні українські банки (ПриватБанк, Ощадбанк, monobank та Райффайзен) разом із НБУ, Національною асоціацією банків України та Асоціацією українських банків підписали новий меморандум стосовно посилення фінансового моніторингу громадян. Для розуміння важливості: на ці установи припадає 64,5% усіх коштів населення в банках і 87,5% активних платіжних карток.
Повна назва документу – «Про забезпечення прозорості функціонування ринку банківських платіжних послуг». Під цим мається на увазі встановлення єдиних правил фінмоніторингу по відношенню до фізичних осіб та для ФОПів, а також про введення нових лімітів на операції клієнтів.
Зокрема, тепер тих громадян, які не зможуть підтвердити свої доходи, обмежать у переказах коштів. Сума складе від 50 до 150 тисяч гривень в залежності від «рейтингу» клієнта. Меморандум запрацює з 1 лютого 2025 року, а додаткові зміни вступлять у силу з 1 червня відповідно.
Нові правила торкнуться багатьох українців: як приватних клієнтів банку, так і підприємців різних груп. Що тепер зміниться, якими є деталі меморандуму та навіщо все це робиться – агентство UA.News розбиралося в питанні.
Ключові моменти меморандуму
В Нацбанку очікують, що невдовзі до ухвалення документу долучаться й інші банківські установи. Всі підписанти погоджуються на те, аби запровадити в своїй діяльності «уніфіковані ринкові практики та підходи».
Зокрема, йдеться про:
- Комплексну перевірку клієнтів на етапі встановлення ділових відносин;
- Моніторинг фінансових операцій за рахунками клієнтів;
- Встановлення автоматизованих цілодобових правил моніторингу (особлива увага – до операцій в нічний час);
- Встановлення правил на здійснення операцій на базі «ризик-орієнтованого підходу»;
- Обмін даними між банками-учасниками меморандуму.
В цьому переліку найбільшу цікавість викликають два пункти. Перший – про обмін даними між банками, що фактично ставить під сумнів банківську таємницю в Україні, яка має захищатися статтею 60 відповідного Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Другий – це той самий моніторинг фінансових операцій, а також нові правила здійснення переказів з «ризик-орієнтованим підходом», який з 1 лютого стане жорсткішим.
Що це означає
Згідно з поясненням НБУ, «ризик-орієнтований підхід» на практиці означає встановлення лімітів на операції. Якщо звичайний громадянин чи ФОП мають підтверджені відповідні джерела доходів, або якщо людина є волонтером чи ідентифікованим надавачем платіжних послуг згідно з вимогами Нацбанку, то ніяких лімітів по картках не буде.
А от якщо документально підтверджених доходів немає (наприклад, людина не працює офіційно, або є студентом, тощо), то банки зобов’язуються встановити ліміти. Вони поширюватимуться також і на прямі перекази за реквізитами IBAN. Клієнтів ділитимуть на «високоризикових» та «низько- або середньоризикових».
- Для клієнтів з високим ризиком буде встановлений найнижчий ліміт – 50 тисяч гривень на місяць;
- Для клієнтів середнього та низького ризику – 150 тисяч гривень (з 1 лютого 2025 року), а згодом 100 тисяч гривень (з 1 червня відповідно).
Важливо: судячи з тексту меморандуму, ці обмеження стосуватимуться саме переказів з карток, а не отримання коштів. Тобто якщо у людини немає підтвердженого доходу, то більше 50 тисяч гривень зі свого рахунку вона перевести точно не зможе – виникнуть питання. Але стовідсотково чіткого пояснення немає, і в теорії певні ризики є також і при отриманні на картку суми, більшої за загальний обсяг у 50 тисяч гривень.
Якщо клієнт захоче підняти свій ліміт – наприклад, вище 150 тисяч гривень – йому слід буде звернутися до свого банку та надати відомості про доходи. Це може бути довідка, декларація чи будь-який інший документ, що легалізує його гроші. В цьому випадку максимальна планка платежів підвищиться на ту суму, яку клієнт вкаже в документах.
Регулятор зазначає, що ліміти не стосуватимуться операцій з переказу коштів між двома рахунками, які клієнт відкрив у одному банку. Тобто якщо у вас на одному рахунку вже лежало, наприклад, 200 тисяч гривень заощаджень – ви можете перевести їх на свій же рахунок за іншою карткою. А от за наявності документально підтверджених доходів клієнта, що перевищують установлений на дату ліміт, банки здійснюватимуть перекази в межах підтвердженого доходу.
Окрім цього, в офіційному пресрелізі також йдеться про плани банків організувати прямий доступ до державних сервісів (мається на увазі «Дія») для того, аби отримувати інформацію про доходи клієнтів, їхні судові справи за наявності, тощо. Також підписанти згодом планують створити «реєстр дропів», куди направлятимуть інформацію про сумнівних клієнтів. Якщо потрапити в цей реєстр, людині стане складніше відкривати рахунки в банках, бо буде великий ризик відмови.
Нарешті, є ще один момент, про який майже ніхто не пише. Є великі ризики, що нові правила можуть вдарити по тих українцях, які виїхали за кордон і там працюють (можливо, і нелегально або напівлегально), але досі користуються вітчизняними банками. Якщо для України сума навіть в 50 тисяч грн (не кажучи про 100-150) є досить значною та більше ніж вдвічі перевищує середню зарплату, то в контексті Європейського Союзу це аж ніяк не настільки великі гроші (1,1-3,3 тисячі євро). Але навіть вони можуть викликати питання у систем фінансового моніторингу та створити громадянину за кордоном додаткові проблеми.
Для чого це робиться
Дана ініціатива офіційно спрямована на зменшення тіньового сектору економіки, боротьбу з так званими «дропами» (людьми, які здають «в оренду» свої банківські рахунки задля використання у сумнівних операціях) та протидію терористичній і диверсійній діяльності Росії, яка також, за словами представників НБУ, фінансується через «дропів».
Все це має на меті унеможливлення використання карток та платіжної інфраструктури шахраями та іншими зловмисниками. Також в регуляторі впевнені, що нові правила сприятимуть впровадженню стандартів та вимог законодавства Євросоюзу.
Окрім цього, документ передбачає посилення контролю за діяльністю ФОПів. Він обмежує відкриття рахунків для клієнтів без підтверджених доходів трьома в одній валюті, а також посилений контроль платежів уночі. Найбільші перевірки стосуватимуться саме фізичних осіб-підприємців, причому перш за все I групи, які зареєстровані менш ніж шість місяців. Для них банки запровадять посилений фінансовий моніторинг. Для ФОПів II та III груп кожен банк застосовуватиме власний ризикоорієнтований підхід.
«Дякую учасникам ринку за високий рівень самоорганізації та проактивну взаємодію. Ми сподіваємось на плідну співпрацю з банківським сектором та іншими державними органами. На заміну будь-яким лімітам має прийти дієвий ризик-орієнтований підхід та фінмоніторинг. Ми маємо… зменшити частку тіньової економіки країни для збільшення надходжень до державного бюджету за рахунок сплати податків. А також знизити ризики терористичної та диверсійної діяльності, які загрожують абсолютно кожному», – таким чином прокоментував меморандум голова НБУ Андрій Пишний.
В якості висновків можна сказати, що даний меморандум є ознакою руху України в бік подальшої регуляції та посилення фінансового моніторингу по відношенню до громадян та малого бізнесу (ФОПів). Для окремих категорій населення нові правила можуть викликати серйозні труднощі в користуванні своїми рахунками. Також є об’єктивні питання до збереження банківської таємниці кожним окремим банком. Наскільки ж ці нововведення допоможуть у детінізації економіки та боротьбі з дропами – покаже час.
Микита Трачук
