Хобіхорсинг в Україні: що це за спорт і звідки стільки хейту

Підпис до фото, Кожен хобіхорсер має для свого “коня” особливе ім’я

• Author, Наталія Патрікєєва
• Role, BBC Україна
• 9 березня 2025

“Це не жарти чи ігри, як хтось думає, тут багато спорту”, – міркує Олексій Степанчук, вчитель фізичної культури з Кропивницького. Там нещодавно відбулися змагання з хобіхорсингу, які викликали шалений інтерес у соцмережах.

Хобіхорсинг – заняття без справжніх коней, але з реальними пристрастями. Воно поєднує у собі кінний спорт та гімнастику. Відео хобіхорсерів збирають мільйони переглядів у соцмережах, викликаючи як захоплення, так і критику.

Розповідаємо, хто займається хобіхорсингом (від англійського hobby horsing — хобі верхова їзда) в Україні та чому цей рух набирає популярності.

Що таке хобіхорсинг

Хобіхорсинг – це вид спорту та хобі, що імітує кінний спорт без справжніх коней.

Замість тварини учасники використовують хобіхорс – саморобну або фабричну іграшкову голову коня, закріплену на палиці.

Хоча елементи гри з “конем на палиці” були відомі ще з давніх часів, як дитяча розвага, сучасний хобіхорсинг у спортивному форматі виник у Фінляндії приблизно в 2010-х роках. Спочатку це було невелике захоплення серед підлітків, але згодом воно переросло в справжній рух: зі змаганнями, тренуваннями та міжнародними чемпіонатами.

У 2010 році фінка Аліса Арніомякі вперше спробувала стрибати з хобіхорсом – і це захоплення швидко переросло у щось більше.

У 2015 році вона разом з однодумцями розробила офіційні правила нового виду спорту, а у 2016-му була зареєстрована асоціація.

Підпис до фото, Учасники та відвідувачі збираються на чемпіонат Фінляндії з хобіхорсингу, 2024Фінляндія щорічно проводить чемпіонат з хобіхорсингу. Минулого року на 11-му чемпіонаті виступали 260 учасників з 22-х країн. Змагаються в різних дисциплінах, таких як стрибки через перешкоди, виїздка та навіть кінні пробіги.

“Цей спорт включає не лише їзду, змагання і тренування, але й виготовлення хобіхорсів, їх продаж, колекціонування та обмін, організацію турнірів, таборів і управління спільнотою. Він різноманітний, і кожен ентузіаст хобіхорсингу може обрати ті аспекти, які йому до вподоби”, — пишуть на сайті асоціації.

З допомогою соцмереж хобіхорсинг поширився по всьому світу, в тому числі і в Україні.

Гортаючи мережі, можна помітити, що хобіхорсингом займаються переважно молоді люди, і хлопці, і дівчата. Часто це ті, хто цікавиться кінним спортом.

Наприклад, одинадцятирічна Даша з Івано-Франківська. Її мама Анастасія Карпенко розповіла ВВС Україна, що дівчинка кілька разів на тиждень відвідує заняття з кінного спорту і майже щодня займається хобіхорсингом. У неї вже п’ять різних хобіхорсів.

Підпис до фото, Даша з Івано-Франківська займається хобіхорсингом щодня“Вони всі гарні, від різних виробників, різних мастей, порід. За цей час вже близько 12 тисяч гривень на це хобі витратили. Я їй купила спеціальні бар’єри, вона собі скаче”, — розповідає мама Даші.

Вона зустрічала критику хобіхорсингу від інших людей, але її особисто це мало хвилює:

“Кажуть: “Що це за спорт? Якась дурня — стрибати з головою коня на палці. Але хай спробують скочити з тою самою головою коня через бар’єри. Це розвиває і м’язи, і координацію рухів. Підтримую дитину, як можу. Хоче, хай займається. Нехай краще скаче, ніж сидить в телефоні”.

Де взяти хобіхорса

Хобіхорса (коня на палиці) можна зробити самостійно або ж придбати. Його голова зазвичай зроблена з тканини, наповнена синтепоном або холлофайбером, а очі можуть бути вишитими чи намальованими.

Грива часто виготовлена з вовняних або синтетичних ниток і може бути заплетена. Палиця, до якої кріпиться голова, зазвичай дерев’яна або пластикова, щоб її було зручно тримати під час бігу.

Деякі хобіхорси деталізовані, мають реалістичні забарвлення, аксесуари на кшталт вуздечок.

В Україні їх роблять на замовлення, ціна стартує від 1500 гривень.

Продавців можна знайти у соцмережах чи на сервісах оголошень.

До прикладу, Наталія з Одеси, яка 25 років пропрацювала маляром-штукатуром на будівництві, вирішила шити хобіхорси на пенсії.

“Я спочатку в’язала котиків. А побачила на OLX, що продаються такі коники, зробила сама і виставила. Через два дні його купили, потім надіслали фото щасливої дитини, я зрозуміла, що буду їх ще робити”, — розповідає ВВС Україна жінка.

Підпис до фото, Однакових хобіхорсів у Наталії не буваєНа одного хобіхорса вона витрачає близько п’яти днів. Слідкує, щоб він був не важкий, щільний. Жінка витрачає багато часу на плетіння гриви. Кожен замовник має власні побажання щодо кольору прикрас чи голови.

Крім того, Наталя збирає разом дітей-хобіхорсерів в Одесі та проводить для них розважальні змагання.

До спільноти доєднуються діти із синдромом Дауна, а також ті, хто не може їздити на справжніх конях через проблеми зі здоров’ям.

“У нас уже зібралася ціла команда. З кожного проданого коня я відкладаю 10% прибутку, а потім купую медалі, кубки, орендую приміщення, ми проводимо змагання. Наступні у квітні, це вже буде четвертий раз”, — ділиться жінка, яку створення хобіхорсів надихає.

Змагання, що прославили Кропивницький

Справжнім “вибухом” в українському хобіхорсингу стали змагання, що у лютому відбулися в Кропивницькому аграрному фаховому коледжі. Провести таку подію запропонував викладач фізичного виховання Віктор Завальний.

“Сказав студентам: “Спробуймо”. Вони питають: “А що це таке?”. Ну, трошки розказав, потім кажу – заходимо в YouTube і дивимося. Подивились, вирішили не ускладнювати, тому взяли два види: вигул і подолання перешкод. Ми більше як естафету зробили. В ігровій формі”, — розповідає ВВС Україна вчитель.

Студенти з радістю погодилися спробувати щось нове. Хлопці та дівчата замість більш звичних для себе гир (коледж славиться гирьовим спортом), взяли до рук коней на палицях.

Підпис до фото, Змагання у КропивницькомуЗа словами викладача, це не офіційні змагання — не було положень чи нормативів, подія була розвагою до Дня закоханих. Сім хлопців та сім дівчат змагалися між собою, зібравши повну залу глядачів.

Хобіхорсів самостійно не робили. Частину взяли в дитячо-юнацькому центрі, інших Віктор Завальний позичив у дружини — вона займалася тамадуванням і мала кілька “коней” для конкурсів.

“Сіно приніс із дому. Нам багато коментарів писали, що “як не хватить солярки чи не буде трактористів, то ми на конях все одно ми виживемо”. Ми дивимося на все позитивно”, — каже викладач фізкультури.

Чому стільки хейту

Відео про змагання в аграрному коледжі Кропивницького почали набирати мільйони переглядів у соцмережах.

Значна частина коментарів — негативні.

“Багато негативного писали, що там “дебелі хлопці”, на фронт їх і так далі. Але це студенти, в першу чергу, діти. Ну, як для мене. Думаю, що це пишуть люди, які трошки або не зрозуміли що це було, або якось неправильно сприймають”, — міркує Віктор Завальний.

Він не бачить нічого поганого в тому, що студенти спробували для себе нове заняття.

Каже, що протягом року коледж проводить близько 30 різних спортивних подій, але ще ніколи студентські змагання не ставали такими популярними за межами навчального закладу.

“У молоді і так забране це дитинство. То Covid був, вони сиділи дома, взагалі нічим не займалися, не рухалися. Тепер війна. Ці тривоги безперервні, а дитинство минає. А так їм буде, що згадати”, — ділиться думками Віктор Завальний.

Студент Олександр навчається у коледжі на механіка. Взяв участь у змаганнях добровільно, каже, жодних оцінок за це не обіцяли, просто запропонували розвагу.

Хлопець розповів BBC Україна, що ніяк не очікував аж стільки уваги до події.

Підпис до фото, Новий вид спорту привернув увагу глядачівВідео зі змагань опублікувала його дівчина з підписом “Саша, сяй”, і зараз там вже понад півмільйона вподобайок та п’ять мільйонів переглядів.

“Мої друзі, батьки всі посміялися. Було весело. Коментарі негативні бачив, але стараюся їх не перечитувати. Ніяк до них не ставлюся, хай собі пишуть”, — каже ВВС Україна студент.

Олена Журавель, гештальт-терапевтка, вважає, що людська психіка сформувалася в умовах, де найчастіше “звичне — безпечно, нове — небезпечно”. Тому, ймовірно, під відео з хобіхорсерами з’являється стільки негативних відгуків.

“Діти викладають відео у загальний доступ. Ймовірно, вони взагалі в цей момент не думають, що йдуть “в дикі хащі”, адже вони хочуть поділитися зі своїм колом спілкування, з однодумцями. Натомість потрапляють в ситуацію “малюк на автобані”. Тобто — в агресивне середовище”, — каже психолог.

Вона зазначає, що якщо негатив у соцмережах викликає у дитини певні емоції, варто з нею про це говорити, аби вона не тримала їх у собі.

“Поведінкова реакція в ситуації хейту також залежить від багатьох факторів. Для когось це “полігон” для розвитку навички відстоювати свою ідею. Для когось важливо просто вийти з токсичного інформаційного простору. В обох варіантах було б дуже важливо формувати коло безпеки і підтримки – спілкуватися з тими, хто поділяє цінності”, — розповідає Олена Журавель.

Федерація та нові змагання

Для судді та співорганізатора змагань у Кропивницькому Олексія Степанчука змагання до Дня закоханих не просто розвага. Після такого розголосу він вирішив створити у Кропивницькому регіональну федерацію хобіхорсингу.

Викладач фізичного виховання розповів BBC Україна, що вже контактував з Міжнародною федерацією хобіхорсингу (International Hobbyhorse Federation, IHHF), що базується у Фінляндії. Коли від неї отримають офіційний лист-підтвердження, федерацію мають зареєструвати у міністерстві молоді та спорту.

Найближчим часом, розповідає Степанчук, у Кропивницькому відбудуться наступні змагання з хобіхорсингу — вже з правилами та регламентом.

У змаганнях будуть дві дисципліни — стрибок та подвійний стрибок.

“Я побачив відео чемпіонату світу і подумав, що дітям треба щось нове. Мені здається, хобіхорсинг їм чудово заходить. Як на мене, це не жарти чи ігри, тут багато спорту.”, — каже Степанчук.

Він розповів, що у наступних відкритих змаганнях участь візьмуть лише повнолітні.

До критики цього спорту ставиться спокійно — “чим більше говорять, тим більше реклами”:

“Люди, яким є 18, можливо, вже мають більш сформовану психіку і можуть свідомо для себе обирати участь у таких змаганнях. А все-таки, чим більше поганого чи хорошого пишуть про хобіхорсинг, тим більше уваги до розвитку цього спорту”.

Підпис до фото, Хобіхорсинг поєднує у собі кінний спорт та гімнастикуВ Україні зареєстрована громадська організація “Федерація хобіхорсингу в Києві”. Її керівником зазначений бізнесмен Гарік Корогодський. Отримати від організації коментар на момент виходу статті не вдалося.

У Кропивницьку про існування цієї ГО знають, але не зв’язувалися з її засновниками.

Наразі у списку неолімпійських видів спорту на сайті Мінмолодьспорту Федерації хобіхорсингу немає.

Олексій Степанчук переконаний, що хобіхорсинг позитивно впливає на ментальне здоров’я та може бути гарною інновацією для виховання дітей.

“Будь-який вид спорту, який починає розвиватися, на початку не отримує такої підтримки, як вона могла би бути. Багато видів спорту можна назвати, скажімо, брейк-данс чи керлінг. Але тепер ці види є на Олімпіаді”, — зазначає Олексій Степанчук.