“Карлсон” та його “Шлагбаум”. Що слід знати про корупційний скандал в оточенні Зеленського

Підпис до фото, НАБУ і САП заявили, що вилучили ці гроші під час обшуків

• • Author, Святослав Хоменко, Софія Середа
  • Role, ВВС
• 22 хвилин(и) тому

Кілька колишніх і чинних членів уряду України, а також бізнесмен Тімур Міндіч, якого називають близьким другом президента Володимира Зеленського, опинилися в центрі масштабної корупційної схеми у сфері енергетики. Про це заявили українські антикорупційні органи.

Скандал, який щодня набирає все більших обертів, може мати найнепередбачуваніші наслідки — не лише для української політики, а й для суспільства загалом.

Цього тижня антикорупційні відомства відзвітували про викриття “високорівневої злочинної організації”, що діяла в енергетичному секторі країни. За даними слідства, обсяги неправомірної вигоди, отриманої учасниками схеми, сягали десятків мільйонів доларів.

У Національному антикорупційному бюро (НАБУ) заявили, що під час слідчих дій “у різних епізодах” “зафіксовано” участь чотирьох членів українського уряду.

Та, ймовірно, найцікавіше — це особа, яку слідство вважає керівником викритої злочинної організації. За версією НАБУ, нею є бізнесмен Тімур Міндіч — відомий своїми близькими стосунками з президентом Володимиром Зеленським.

Більше того, під час розгляду запобіжного заходу для одного з фігурантів нижчої ланки прокурор заявив, що Міндіч нібито мав стосунок і до незаконної діяльності в українському оборонному секторі. У цьому контексті він згадав про можливий вплив бізнесмена на колишнього міністра оборони, а нині — секретаря Ради національної безпеки і оборони України Рустема Умєрова.

Реакцію української влади на розслідування, подробиці якого вже третій день дозовано оприлюднює НАБУ, можна схарактеризувати як стриману.

Операція “Мідас” та схема “Шлагбаум”

Схема, про викриття якої 10 листопада повідомили в НАБУ, стосувалася діяльності компанії “Енергоатом” — оператора всіх українських атомних електростанцій. Усі 100% акцій цього підприємства належать державі.

Значення “Енергоатома” для України важко переоцінити: саме атомна енергетика нині забезпечує понад половину, а в холодний період року — до 70% потреб країни в електроенергії. Річний дохід компанії перевищує 200 мільярдів гривень (близько 4,76 мільярда доларів).

Підпис до фото, Виконавчий директор “Енергоатома”, “касиp” та “смотрящий за Енергоатомом”. Кадр із відео НАБУПід час засідання Вищого антикорупційного суду ввечері 11 листопада прокурор заявив, що на початку цього року Тімур Міндіч, “користуючись ситуацією, яка склалася в Україні під час воєнного стану, дружніми відносинами з президентом України, зв’язками з нинішніми та колишніми посадовцями органів державної влади й правоохоронних структур… з метою задоволення власних потреб вирішив незаконно збагатитися”.

За даними прокуратури, саме з цією метою він разом зі своїм знайомим Олександром Цукерманом створив систему, що дозволяла зловмисникам отримувати “відкати” з більшості закупівель, які здійснював “Енергоатом”.

Якщо вірити антикорупційним органам, схема працювала так.

Контрагент “Енергоатома” виконував певні роботи на українських АЕС або постачав необхідні товари. Після цього мав отримати оплату від “Енергоатома”. Однак фактично гроші виплачувалися лише після того, як зловмисники отримували від контрагента “відкат” у розмірі 10–15% від суми контракту. Іноді, як уточнюють у НАБУ, кошти потрібно було переказати на рахунки компаній, які контролювали члени злочинної організації, іноді — на рахунки інших фірм, що очікували оплату за виконані для “Енергоатома” роботи.

Відмовитися від “відкату” контрагенти фактично не могли — у такому разі вони просто не отримували б грошей за виконані роботи чи надані послуги. Річ у тім, що до недавнього часу “Енергоатом” був у переліку підприємств, з яких під час воєнного стану заборонялося стягувати заборгованість.

“Ти можеш піти до суду, але суд скаже: діє мораторій. Виконав ти роботу чи ні — ти не можеш забрати кошти в “Енергоатома”. Вони [зловмисники] використали цю ситуацію, щоб тиснути на постачальників. Деякі через це просто пішли з ринку, перестали працювати”, — пояснив в ефірі ютуб-каналу “Українська правда” керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов.

Уся ця схема отримала назву “Шлагбаум”. “Фактично управління стратегічним підприємством… здійснювалося не офіційними посадовими особами, а сторонніми людьми, які не мали жодних формальних повноважень, проте взяли на себе роль “смотрящих””, — йдеться в офіційному пресрелізі НАБУ.

За словами правоохоронців, легалізацією отриманих у такий спосіб коштів — їх обліком і відмиванням через мережу компаній-нерезидентів — займався окремий офіс злочинної організації, розташований на вулиці Володимирській у центрі Києва.

Деталь, яка додає історії пікантності: це приміщення належить родині Андрія Деркача — сина колишнього голови СБУ Леоніда Деркача, ексдепутата парламенту, чия сфера інтересів традиційно охоплювала атомну енергетику України. Після початку повномасштабного вторгнення він утік до Росії. У 2023 році Деркача звинуватили у державній зраді, а президент Володимир Зеленський своїм указом позбавив його українського громадянства. Торік Деркач став у Росії сенатором, представляючи Астраханську область.

У НАБУ стверджують, що відмиті таким чином кошти згодом виводилися за межі України — зокрема й на територію Росії.

“За надання послуг стороннім клієнтам, які не входили до злочинної організації, офіс отримував оплату у вигляді відсотка від проведених сум. Загалом через так звану “пральню” пройшло близько 100 мільйонів доларів США”, — заявили у відомстві.

“Карлсон”, “Решик”, “Цукерман” і “Че Гевара”

У НАБУ повідомили, що розслідування діяльності злочинного угруповання — операція “Мідас” — тривало 15 місяців. У результаті детективи отримали у своє розпорядження тисячі годин записів розмов фігурантів справи.

Підпис до фото, Герман Галущенко и Тімур МіндічФрагменти цих записів НАБУ почало публікувати у відкритому доступі в понеділок, 10 листопада. У той самий день стало відомо про проведення близько 70 обшуків — зокрема в офісі “Енергоатома” та вдома у колишнього міністра енергетики, нинішнього міністра юстиції Германа Галущенка. Публікація записів продовжилася 11 листопада й, схоже, триватиме й надалі.

На оприлюднених НАБУ аудіоматеріалах люди, які, очевидно з міркувань конспірації, звертаються одне до одного за псевдонімами, лише зрідка вживаючи справжні імена, обговорюють найрізноманітніші аспекти злочинної діяльності.

На одному з фрагментів певний “Рокет” (за версією НАБУ — колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк) і “Тенор” (директор “Енергоатома” з безпеки Дмитро Басов), які відповідали за збір коштів з контрагентів у межах схеми “Шлагбаум”, обговорюють способи тиску на “непоступливих” підрядників. Мовляв, якщо підприємство відмовляється сплачувати “відкат”, його слід позбавити статусу контрагента “Енергоатома” — і тоді всіх його працівників “заберуть до армії”.

На іншому записі ті самі “Рокет” і “Тенор” обговорюють підвищення розміру “відкату” через можливу зміну керівництва міністерства енергетики та “Енергоатома”.

У третьому фрагменті колишній віцепрем’єр України Олексій Чернишов (“Че Гевара”) обговорює з Цукерманом (“Шугарменом”), як саме він міг би забрати свою готівку з тіньового офісу.

У четвертому уривку бухгалтер цього офісу на прізвисько Решик скаржиться, що нести вулицею коробку з 1,6 млн доларів готівкою — “таке собі задоволення”.

Детектив НАБУ Олександр Абакумов в ефірі “Української правди” заявив, що “в різних ситуаціях під час розслідування цього кримінального провадження ми фіксували участь чотирьох міністрів”.

Підпис до фото, Стенограма діалогу від 09.07.2025 про доцільність будівництва захисних спорудУвечері 11 листопада НАБУ оголосило про підозру в незаконному збагаченні колишньому віцепрем’єру Олексію Чернишову: детективи задокументували передачу йому та його довіреній особі (судячи з записів прослуховувань — дружині) 1,2 млн доларів США та майже 100 тисяч євро. Чернишов уже фігурує в іншому кримінальному провадженні НАБУ — воно стосується корупції у будівельній сфері. ЗМІ називають його близьким другом президента Володимира Зеленського.

Та, ймовірно, потенційно найрезонансніша деталь розслідування в межах операції “Мідас” — це особа керівника злочинної організації, “відомого бізнесмена”, який у прослуховуваннях фігурує під псевдонімом “Карлсон”.

“Саме він контролював роботу так званої “пральні”, де відмивалися кошти, здобуті злочинним шляхом. Із квартири на верхніх поверхах будинку на вулиці Грушевського в Києві “Карлсон” визначав, кому й скільки видавати або переказувати готівкою, а також координував вплив на посадових осіб центральних органів влади для вирішення питань у власних інтересах — зокрема в енергетичній та оборонній сферах”, — йдеться в заяві НАБУ від 11 листопада.

Увечері у вівторок прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підтвердили те, про що українські медіа писали від початку цього скандалу: під псевдонімом “Карлсон” приховується 46-річний Тімур Міндіч — бізнес-партнер і товариш Володимира Зеленського. І саме це робить справу “Шлагбаума” принципово іншою за масштабом і політичним резонансом.

“Щоб все було розкішно”: хто такий Тімур Міндіч

Тімур Міндіч, ще донедавна маловідомий бізнесмен із Дніпра, буквально за останній рік-два перетворився на одного з найвпливовіших людей у країні.

Дійшло навіть до того, що на певному етапі роботи уряду колишнього прем’єр-міністра Дениса Шмигаля злі язики охрестили цей Кабмін “Кабміндічем” — настільки потужним, за чутками, був вплив цього тіньового гравця на кадрові рішення в уряді.

Підпис до фото, Тімур Міндіч із тещею Аллою Вербер (ліворуч) та дружиною Катериною Вербер (праворуч), 2017 рікПро дитинство та юність Тімура Міндіча відомо вкрай мало. Він народився 1979 року в Дніпропетровську (нині — Дніпро) в родині Михайла та Стелли Міндічів, які згодом стали підприємцями.

Міндіч — зять покійної російської бізнесвумен у сфері моди, колишньої фешн-директорки московського ЦУМу Алли Вербер. В одному з інтерв’ю вона описувала зятя як людину, що “любить людей, свята, урочистості й щоб усе було розкішно”.

Весілля Тімура Міндіча та доньки Алли Вербер — Катерини — відбулося 2010 року в Ізраїлі, неподалік Стіни Плачу. На святкування запросили близько п’ятисот гостей, а самі урочистості тривали чотири дні.

До цього Міндіч зустрічався з донькою олігарха Ігоря Коломойського — Анжелікою. “Міндіч був колись нареченим моєї доньки, але весілля не сталося. Розійшлися”, — розповідав Коломойський у 2019 році в інтерв’ю “Українській правді”.

У часи, коли Коломойський опинився в немилості наприкінці президентства Петра Порошенка, журналісти з’ясували, що Міндіч неодноразово відвідував його в Ізраїлі та Швейцарії.

У тому ж інтерв’ю Коломойський називав Міндіча “своїм бізнес-партнером у кількох не надто важливих проєктах — на кшталт девелоперських” і стверджував, що саме Міндіч був тією людиною, яка свого часу познайомила його з Володимиром Зеленським.

Підпис до фото, Тімур Міндіч (ліворуч) та Ігор Коломойський (праворуч) під час баскетбольного матчу команд Дніпра та Одеси, 2020 рік. Фото — видання “Думська”Головний актив Міндіча

Давні та близькі зв’язки з Володимиром Зеленським — мабуть, головний актив Тімура Міндіча. Він є співвласником студії “Квартал 95” і ще задовго до обрання Зеленського президентом обіймав посаду її комерційного директора.

Як доказ близькості Міндіча до Зеленського журналісти часто наводять промовисті деталі. Наприклад, під час президентської кампанії 2019 року, коли нинішній глава держави у відповідь на звинувачення у вживанні наркотиків приїхав до клініки здавати аналізи, він під’їхав до її дверей на Mercedes, зареєстрованому на Міндіча. А в січні 2021 року саме у квартирі Міндіча на Грушевського (квартира у цьому будинку фігурує на плівках НАБУ) Зеленський святкував свій день народження. До повномасштабного вторгнення вони мешкали в одному будинку на вулиці Грушевського в Києві.

Інший давній знайомий Міндіча — один з найвпливовіших людей сучасної України, права рука президента і керівник його Офісу Андрій Єрмак.

“Він займався кіновиробництвом, я також. Тому у нас дуже дружні стосунки. Були, є і, дай Боже, будуть”, — розповідав Міндіч журналістам проєкту “Схеми”, які зустріли його біля будівлі Офісу президента в один із гарячих моментів політичного життя України — коли Верховна Рада розглядала закон, що унеможливлював повернення Ігорем Коломойським контролю над націоналізованим “ПриватБанком”.

Підпис до фото, Зеленський залишає територію лабораторії, в якій він здавав аналізи. 2019 рікЙмовірно, найзагадковіша історія, пов’язана з бізнес-інтересами Тімура Міндіча, стосується оборонної промисловості воюючої України — і саме це надає нових відтінків репліці прокурора про те, що “Карлсон” нібито займався незаконним збагаченням і в українській оборонці.

У серпні цього року видання The Kyiv Independent повідомило, що НАБУ перевіряє діяльність компанії Fire Point — зокрема щодо можливого завищення цін на дрони власного виробництва та здатності компанії виконати замовлення Міністерства оборони.

Окрім кількох моделей безпілотників, Fire Point розробляє крилаті ракети “Фламінго”, які Володимир Зеленський називав однією з найуспішніших українських розробок у цій сфері. Попри відсутність значного досвіду у виробництві озброєнь, компанія отримала масштабне державне замовлення — що викликало суперечливі оцінки серед профільних експертів.

Журналісти The Kyiv Independent тоді стверджували, посилаючись на власні джерела, що реальним власником Fire Point є саме Тімур Міндіч.

Втім, невдовзі в НАБУ заявили, що не ведуть розслідування щодо ракети “Фламінго”. А головний конструктор Fire Point Денис Штілерман в інтерв’ю виданню ZN.ua розповів, що навесні 2024 року Міндіч справді виявляв бажання увійти до складу акціонерів компанії, однак “з цього нічого не вийшло, бо ми йому відмовили”.

За словами Штілермана, згодом він перетинався з Міндічем “лише тому, що ми обидва євреї, але не з робочих питань компанії”. Сам Міндіч ситуацію з Fire Point не коментував.

Що буде далі?

Перші коментарі представників української влади щодо справи про схему “Шлагбаум” були доволі стриманими.

У “Енергоатомі” 10 листопада повідомили, що компанія сприяє правоохоронцям під час розслідування.

Прем’єрка Юлія Свириденко заявила, що уряд очікує результатів процесуальних дій і готовий сприяти антикорупційним органам. У середу вранці Свириденко повідомила, що ухвалено рішення відсторонити Галущенка від виконання обов’язків міністра юстиції.

Хоча навіть у партії президента кажуть, що цього вже недостатньо.

“Відсторонення міністра юстиції Урядом – не достатньо. Міністри або мають подати у відставку, або мають бути звільнені з посад Верховною Радою України”, – написала керівниця комітету Ради з протидії корупції від “Слуги народу” Анастасія Радіна.

В Офісі президента спершу заявляли, що не бачать потреби окремо коментувати цю справу, проте у традиційному вечірньому зверненні Володимир Зеленський приділив їй трохи більше ніж пів хвилини.

Підпис до фото, Зліва направо: керівник компанії “Енергоатом” Петро Котін, міністр енергетики Герман Галущенко та президент України Володимир Зеленський під час відвідування Хмельницької АЕС у лютому цього року“Будь-які результативні дії проти корупції дуже потрібні. Невідворотність покарання потрібна. “Енергоатом” забезпечує Україні найбільшу частку енергогенерації зараз. Чистота в компанії – це пріоритет. […] Кожен, хто будував “схеми”, повинен отримати чітку процесуальну відповідь. Вироки мають бути. А урядові чиновники мають працювати разом із НАБУ, разом із правоохоронними органами, і робити це так, як потрібно для результату”, — заявив Володимир Зеленський.

Президент у своїй промові не назвав жодного прізвища, зокрема Міндіча та Чернишова, яких вважають людьми, близькими йому особисто. Це можна пояснити тим, що в перший день скандалу ці прізвища фігурували лише зі слів джерел, а не від правоохоронців. 11 листопада, коли фігуранти справи про “Шлагбаум” втратили анонімність, Зеленський не коментував це питання — він провів день у Херсоні, який відзначав третю річницю звільнення від російської окупації.

Своєю чергою, уряд Юлії Свириденко ухвалив рішення достроково припинити повноваження наглядової ради “Енергоатома” та провести терміновий аудит компанії, результати якого мають передати правоохоронним і антикорупційним органам.

Втім, малоймовірно, що влада обмежиться лише протокольними кроками та обіцянками “почекати до вироку” у відповідь на скандал, який з кожним днем набирає обертів.

По-перше, очевидно, що НАБУ ще не сказало свого останнього слова. В кінці чергової нарізки прослуховувань фігурантів справи детектив Олександр Абакумов промовив обнадійливу фразу: “Далі буде”.

Беручи до уваги, що кожна наступна серія роликів від НАБУ приносить новини про фігурантів усе вищого рівня, найближчим часом слід очікувати записів за участю високопосадовців чинної влади.

Для самого НАБУ це гра з максимальною ставкою. Джерела багатьох ЗМІ називали причиною липневої спроби обмежити незалежність антикорупційних органів саме той факт, що в розслідуваннях бюро вони наблизилися до фігурантів, особисто близьких до Зеленського. Вголос тоді — збіг чи ні — лунали прізвища Чернишова та Міндіча.

Саме це мають на увазі антикорупційні активісти, коли кажуть, що справа про “Шлагбаум” стала можливою лише завдяки “картонним” протестам — після яких влада була змушена піти на поступки.

Показовий факт: у НАБУ заявляють, що на фінальному етапі операції “Мідас” брали участь усі без винятку детективи бюро. Не виключено, що ця справа стане найважливішою в історії НАБУ, і від її результату залежатиме доля самого органу.

Що скажуть Зеленський і країни Заходу?

По-друге, нинішня ситуація, ймовірно, вимагає більш чіткої позиції від президента Зеленського. Слова прокурора про те, що саме близькі стосунки з очільником держави стали одним із чинників, що сприяли незаконній діяльності Тімура Міндіча, самі по собі позбавляють Зеленського можливості залишатися “над сутичкою”.

Своєрідний “анонс” появи у справі Міндіча фігури Рустема Умєрова — попри його запевнення, що на нього ніхто не тиснув, коли він був міністром оборони, — може відкрити нові горизонти цього скандалу. А якщо виявиться, що друг президента обвинувачується у привласненнях не лише в енергетиці, а й у оборонній сфері, у воюючій армії, це може стати для влади загалом і для президента особисто справжньою іміджевою катастрофою.

Поки спостерігачі намагаються передбачити, чи дійде до звільнень фігурантів скандалу з посад, у мережі з’являється чимало песимістичних прогнозів: нібито відповіддю Офісу президента на цю історію може стати нова спроба атакувати антикорупційні інститути.

По-третє, варто звернути увагу на відсутність чіткої реакції з боку західних партнерів України. Саме їхнє втручання минулого літа стало важливим чинником, який дозволив “відкотити” спробу ліквідації незалежності НАБУ та САП. Зараз, здається, вони чекають дій української влади, але якщо будь-які її кроки дадуть підстави запідозрити спроби “прикрити” підозрюваних у масштабній корупційній афері, реакція партнерів не змусить себе чекати — і може виявитися ще жорсткішою, ніж минулого літа.

По-четверте, скандал зі “Шлагбаумом” розгортається на тлі серії інтенсивних ударів російської армії по українських енергооб’єктах. Уже зараз кияни стикаються з багатогодинними відключеннями електроенергії, а прогнози експертів обіцяють найважчу зиму в історії сучасної України.

У цій ситуації новини про те, що зловмисники — і при цьому не чужі президенту люди — робили все, аби вкрасти з енергетичної сфери якомога більше грошей, а потім ще й змогли виїхати за кордон (як стверджують джерела ЗМІ, Тімур Міндіч і Олександр Цукерман це зробили), здатні призвести, якщо не до соціальних заворушень, то до катастрофічного падіння показників підтримки влади.

І не факт, що це вдасться компенсувати відволіканням уваги суспільства на іншу тему чи контркампанією у підконтрольних владі телеграм-каналах.