Як уряд Зеленського створював умови для корупції в держкомпаніях – розслідування NYT

54 хвилин(и) тому

Протягом останніх чотирьох років уряд України під керівництвом президента Володимира Зеленського систематично підривав наглядові механізми, запроваджені Заходом для запобігання корупції в державних підприємствах під час війни з Росією. Ці дії послабили антикорупційні запобіжники, сприяли масштабним зловживанням і призвели до політичних скандалів, які тепер загрожують довірі до України з боку її західних союзників. Про це йдеться у новому розслідуванні New York Times.

Після вторгнення Росії США та Європа виділили Україні десятки мільярдів доларів підтримки. Значна частина цих коштів проходить через державні компанії в енергетиці, ядерній сфері та оборонних закупівлях – секторах, які історично потерпали від корупції та політичного втручання.

Щоб захистити свої інвестиції, західні донори вимагали, щоб Україна створила незалежні наглядові ради, здебільшого укомплектовані іноземними експертами.

Ці ради отримали повноваження контролювати витрати, перевіряти управлінські рішення, призначати керівників і запобігати корупційним схемам.

Однак, як виявила NYT, українська влада часто саботувала їхню роботу: затримувала створення рад, залишала порожніми місця у них, наповнювала їх лояльними до влади людьми або переписувала статути компаній, щоб послабити їхні повноваження.

Найбільш резонансний скандал стосується “Енергоатома”, державної ядерної компанії. Антикорупційні органи звинувачують осіб з оточення Зеленського – включно з членами його близького кола – у створенні схеми, яка дозволила вивести та відмити близько 100 мільйонів доларів через “відкати” на закупівлях.

Адміністрація Зеленського публічно звинуватила наглядову раду “Енергоатома” у тому, що вона не зупинила корупцію.

Але розслідування NYT показує протилежне: уряд свідомо паралізував роботу ради. Він затримав її формування на рік, залишив одне місце для іноземного експерта вакантним і створив рівний розподіл між представниками держави та незалежними членами – фактично заблокувавши нагляд і дозволивши корупційним схемам діяти безперешкодно.

Підпис до фото, Герман Галущенко – один із фігурантів корупційного скандалу з “Енергоатомом”Унаслідок скандалу Зеленський зазнав політичних втрат, а також можуть ускладнитися перспективи України щодо вступу до ЄС і НАТО, які розглядають корупцію як серйозну перешкоду для інтеграції.

Ще одним прикладом політичного втручання американське видання називає національного оператора електромереж “Укренерго”.

Із даних розслідування випливає, що наприкінці 2021 року міністр енергетики Герман Галущенко тиснув на генерального директора Володимира Кудрицького, вимагаючи призначити на ключові посади людей без належного досвіду.

Спершу наглядова рада захищала Кудрицького та відхиляла політичний тиск, однак після вторгнення один з іноземних членів ради пішов у відставку, а уряд так і не заповнив вакантне місце, що фактично заблокувало голосування.

У цій ситуації суперечливий іноземний призначенець Роман Пьонковський став на бік представників уряду, чим дозволив їм домогтися політично мотивованого звільнення Кудрицького.

На знак протесту проти такого розвитку подій двоє інших іноземних членів ради подали у відставку, назвавши звільнення “політично мотивованим”.

Попри занепокоєння, західні донори загалом продовжили фінансування, побоюючись, що припинення підтримки могло б зашкодити українським військовим зусиллям.

Підпис до фото, Розслідування NYT цитує свідчення колишнього гендиректора “Укренерго” Володимира КудрицькогоЦя розповідь значною мірою спирається на свідчення Кудрицького, котрий звинувачує в корупції ексміністра енергетики Германа Галущенка – одного з головних фігурантів “Міндічгейта”.

New York Times також пише, що паралельно Галущенко просував сумнівний проєкт на 600 мільйонів доларів щодо купівлі “Енергоатомом” двох застарілих російських реакторів з Болгарії.

Західні експерти та донори негайно розкритикували його через високі корупційні ризики.

Нова наглядова рада “Енергоатома” мала перевірити цей проєкт, але її роботу свідомо заблокували. Коли британський експерт Тім Стоун спробував здійснити перегляд цього проєкту, уряд затримав підписання його контракту, а потім залишив його місце вакантним.

Це паралізувало роботу ради та дало політичним гравцям можливість просувати реакторний проєкт і, за даними розслідування, схему “відкатів”.

NYT також пише про те, що у відповідь на скандали з завищеними контрактами на оборону донори змусили Україну створити нову Агенцію оборонних закупівель.

Однак з моменту запуску у 2024 році вона витратила понад 1 мільярд європейських коштів або з нефункціональною наглядовою радою, або без неї взагалі.

Перша очільниця агенції, Марина Безрукова, заявила, що відсутність наглядової ради зробила її вразливою до тиску з боку адміністрації Зеленського та Міністерства оборони.

За її словами, її змусили затвердити сумнівні контракти, зокрема на мінометні снаряди, які часто не вибухали.

Коли донори наполягли на створенні повноцінної наглядової ради, Міноборони в ніч перед першим засіданням переписало статут, повернувши собі контроль над призначенням керівника.

Коли ж один іноземний член ради пішов у відставку, уряд звільнив двох своїх представників, позбавивши раду кворуму й повернувши всі повноваження міністерству.

Невдовзі після цього Безрукову також звільнили.

Вона підсумувала: “Наглядові ради – це просто декорація. Вони не справжні”.

NYT також зазначає, що західні союзники – особливо європейські уряди – роками толерували проблеми корупції в Україні, ставлячи на перше місце військову підтримку та остерігаючись, що публічна критика може зашкодити єдності під час війни.

Але донори приватно визнають, що підрив нагляду має серйозні ризики.

За словами європейських чиновників, які говорили з NYT, західні уряди не хочуть виглядати так, ніби вони залишають Україну в час війни, однак тривале політичне втручання може поставити під загрозу майбутню допомогу на відбудову.

Для післявоєнної реконструкції знадобляться сотні мільярдів, а довіра донорів для цього є критичною.

Конфіденційний звіт ЄС, доступ до якого отримала NYT, попереджає про “стале політичне втручання” у сектор енергетики України й називає паралізацію наглядових рад ключовою проблемою.

Видання також зазначає, що корупційний скандал похитнув уряд Зеленського, а сам він на тлі критики намагається дистанціюватися від корупційного скандалу.

Радник Зеленського відмовився від коментарів виданню, заявивши, що наглядові ради не входять до компетенції президента.

Підписуйтеся на нас у соцмережах