Джерело: www.unian.ua
Серед заявлених характеристик – здатність виявляти боєголовки міжконтинентальних ракет на відстані до 3700 кілометрів.
Крім ешелонованої протиповітряної оборони з використанням комплексів “Панцир” і С-400, навколо російської столиці розгорнута спеціалізована система ПРО А-135 “Амур”. Її створювали десятиліттями з єдиною метою – захистити Москву і вище керівництво країни від ядерного удару.
Роботи над радянською протиракетною обороною почалися ще в 1950-х роках у рамках проєкту системи “А”. Перша версія – А-35 – була прийнята в дослідну експлуатацію в 1974 році після 16 років розробки.
При цьому модернізований варіант А-135 почали проектувати ще в 1971 році. За різними даними, система була остаточно прийнята на озброєння в 1989-му або в середині 1990-х років.
Нинішня модернізація, відома як А-235, розробляється з 1986 року. Офіційних повідомлень про прийняття комплексу на озброєння не було, проте відомо про серію випробувань нової протиракетної системи “Нудоль”, які проводилися починаючи з 2014 року. Останній відомий запуск датується 2024 роком.
Радіолокаційне серце системиКлючовим елементом А-135 вважається радіолокаційна станція 5Н20 “Дон-2Н”, розташована приблизно за 30 кілометрів на північ від Москви.
Будівництво РЛС розпочалося в 1978 році, а в експлуатацію її ввели лише в 1996-му. Станція являє собою масивну пірамідальну конструкцію висотою близько 35 метрів з чотирма фазованими антенними решітками кругового огляду.
Серед заявлених характеристик – можливість виявлення бойових блоків міжконтинентальних ракет на відстані до 3700 кілометрів. Саме “Дон-2Н” відповідає як за виявлення цілей, так і за наведення протиракет.
Два ешелони перехопленняЯк зазначає Defense Express, система А-135 спочатку використовувала два типи шахтних протиракет.
Перша – 51Т6 (А-925) – призначалася для далекого перехоплення. Це двоступенева ракета масою близько 33 тонн і довжиною майже 20 метрів. У різних джерелах дальність її дії оцінюється від 100 до 850 кілометрів, а висота ураження – до 670 кілометрів.
Друга – 53Т6 (ПРС-1) – відповідала за ближнє перехоплення безпосередньо над столичним регіоном. Одноступенева твердопаливна ракета важить близько 10 тонн і має дальність до 100 кілометрів при висоті ураження цілей до 45 кілометрів.
Чому протиракетні ракети оснащені ядерними боєголовкамиГоловна особливість системи полягає в тому, що обидві протиракетні ракети використовують радіокомандну систему наведення. Така схема не забезпечує високої точності влучання, тому радянські конструктори зробили ставку на ураження цілей ядерним вибухом.
За даними видання, далека протиракетна ракета 51Т6 могла оснащуватися ядерною боєголовкою потужністю від 10–20 кілотонн до 1,4–3 мегатонн.
Ближня 53Т6, призначена для перехоплення цілей безпосередньо над Москвою, несла заряд потужністю 10 кілотонн.
Таким чином, висока точність вважалася необов’язковою: достатньо було, щоб ціль опинилася в зоні гарантованого ураження.
Як зазначає Defense Express, ядерний вибух потужністю 10 кілотонн утворює вогняну кулю діаметром близько 336 метрів, тоді як заряд потужністю 3 мегатонни створює зону ураження діаметром приблизно 3,3 кілометра.
Що відомо про нинішній стан системиСпочатку А-135 включала сім-дев’ять стартових позицій. Вважається, що далекі перехоплювачі 51Т6 у кількості 16 одиниць розміщувалися в районах Наро-Фомінська та Сергієва Посада. Однак ці позиції сьогодні вважаються занедбаними, а самі ракети були зняті з озброєння через закінчення терміну експлуатації.
Водночас не менше п’яти позицій з протиракетними ракетами ближньої дії навколо Москви, за даними видання, залишаються діючими. Загальний боєкомплект оцінюється приблизно в 84 ракети.
Пускові установки розташовані поруч із РЛС “Дон-2Н”, а також біля населених пунктів Корстово, Оболдіно, Апаринки та на південь від московського району Ново-Переделкино. У деяких випадках житлова забудова знаходиться практично впритул до територій цих об’єктів.
“Нудоль” може зберегти ядерну концепціюЗа даними Defense Express, на зміну знятим з озброєння 51Т6 можуть прийти модернізовані ракети 51Т6М (ПРС-1М), які багато експертів пов’язують з комплексом “Нудоль”.
Видання звертає увагу на зовнішню схожість нових виробів із попередниками та припускає, що вони також можуть не мати повноцінної головки самонаведення.
У такому випадку не можна виключати, що російська система протиракетної оборони Москви, як і раніше, спирається на використання ядерних боєголовок для перехоплення балістичних цілей.
Атаки на МосквуРаніше авіаційний експерт і аналітик Костянтин Криволап повідомив, що Україна наближається до створення власних балістичних ракет, які матимуть дальність приблизно 850 кілометрів – у зоні ураження може опинитися й Москва. Так, наразі на етапі льотних випробувань перебуває зенітна ракета FP-7, але розробники вже працюють над значно потужнішою ракетою – FP-9. За оцінками експерта, льотні випробування можуть розпочатися вже в червні-липні. Окрім дальності в 850 км, ракета може розвивати швидкість близько 2200 м/с, точність ураження цілі – 20 метрів, вага боєголовки – близько 800 кг.
17 травня Україна атакувала дронами Московський регіон, після чого росіяни все частіше почали розмірковувати про необхідність завершення війни проти України.
