Джерело: www.volynnews.com
Про це повідомили в міській раді.
Ковельчани, а особливо творча спільнота, добре його знали. Ігор з тих, хто створив у 90-х гурт «Тиха думка», який став справжньою легендою Волині. Про них писали: «Козаки, які знають, як викликати у вас посмішку на обличчі та приємний біль в ногах». Хлопці грали українську музику, яка давала відчуття внутрішньої свободи.
Життя Ігоря Кобиша нерозривно пов’язане з творчістю. Навіть коли він уже був у війську, його друзі в мережі Фейсбук запитували: «А де ж баян?» На що Ігор віджартовувався: «Шукаю трофейний».
Він народився 12 листопада 1974 року в Голобах. Потім родина переїхала до Ковеля, Ігор пішов у перший клас в загальноосвітню школу №3 імені Лесі Українки. Після 9 класу навчався у Ковельському машинобудівному технікумі, де отримав фах механіка.
Йому добре давалися гуманітарні науки, прекрасно знав математику, інформатику, проте у душі Ігор був ліриком, творчою натурою з лідерськими рисами. Найголовнішою пристрастю його була музика. У дитинстві він навчався в місцевій школі мистецтв в класі акордеона, опанував гру на гітарі. Був талановитим, писав мелодії, вірші.
Ігор Кобиш працював на різних роботах. Спочатку – у Волинському ремонтно-монтажному комбінаті, згодом продавав меблі, які возив з Німеччини. Останнім часом підпрацьовував водієм.
Коли в червні цього року отримав повістку, сказав батькам: «Ховатися не буду, піду захищати Батьківщину». Пройшов навчання в Івано-Франківську та потрапив у Національну гвардію. Спочатку служив на Волині та Рівненщині, а згодом – на передовій.
12 листопада цього року йому виповнилося б 50 років. Проте саме цього дня батьки отримали сповіщення, що їхній син зник безвісти. Згодом з’ясувалося, що 10 листопада Ігор разом з побратимами зайшли на позиції та потрапили під мінометний вогонь противника. Стрілець-санітар в/ч 1141 Національної гвардії України, солдат Ігор Кобиш загинув, отримавши травми, несумісні з життям, поблизу населеного пункту Нестерянка Запорізької області.
«Сьогодні ми зібралися тут, аби достойно провести Героя у безсмертя. Подякувати Ігорю за ті емоції, які він дарував нам своєю музикою у минулому, за захист, честь, гідність. Щирі співчуття рідним: мамі Лідії Федотівні, татові Івану Григоровичу, братові Михайлу, всім, хто знав і любив цю світлу та добру людину. Вічна тобі пам’ять і слава, Ігорю Кобишу», – сказав міський голова Ігор Чайка під час громадянської панахиди.
Спогадами про захисника поділився колега-музикант, побратим Героя Михайло Потолков.
«Надзвичайно талановита людина. Про нього знали, а тепер пам’ятатимуть не лише у нашій області, але й за межами України, яку він захищав. Прекрасний музикант, поет, композитор. Грубий – ми його називали – багато чого нас навчив. Ніколи не відмовляв у допомозі, йому можна було довіритися, на нього можна було покластись. Сильний, сміливий, харизматичний. Грубий умів перетворити любов на музику, а музику на любов. Відтепер він навічно у наших серцях», – сказав він.
Ігорю Кобишу назавжди – 49.
Поховали воїна на кладовищі села Зелена, де проживають його батьки.
Редакція Волинських Новин висловлює щирі співчуття рідним. Вічна і світла пам’ять Герою!
Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
