Путін і його шантаж Заходу. Для чого була проведена «психологічна атака»?

(Рубрика «Точка зору») Своєю заявою про застосування проти України нового різновиду ракети середньої дальності «Орєшнік» Володимир Путін довів, що залишається професійним шантажистом, а сам шантаж залишається його важливою зброєю у війні. Адже поява на екранах із заявою про застосування нібито нової ракети –- це не тільки і не стільки сигнал для України. Це насамперед сигнал для Заходу.

Путін ставить західних політиків перед непростим вибором – я готовий до подальшого підняття ставок, а ось ви готові? Я можу наступного разу застосувати проти України ще більш серйозну зброю, наприклад – ядерний заряд, а що зможете зробити ви? Я готовий нанести удар по військових обʼєктах тих країн, які дозволяють Україні бити по російській території своїми ракетами і надають координати цілей. А ви – що ви скажете своїм виборцям? Що заради якоїсь там України ви привели війну у власний їхній дім?

Путіну не вперше так шантажує Захід, бо він знає наскільки залежні його опоненти від громадської думки – а у самого російського правителя таких проблем немає. Він пропонує західним політикам «розслабитися» і заради миру просто віддати йому Україну – так, як колись було з Угорщиною і Чехословаччиною, свобода яких знищувалася радянськими військами.

Однак це не дуже вдала аналогія, тому що дії радянських військ у цих країнах відбувалися у кордонах сфери впливу СРСР, визначеної після Другої світової війни на конференції в Ялті. З тих часів світ змінився й ніяких сфер впливу ні в кого вже немає. Погодитися із капітуляцією України для Заходу – це означає й погодитися, що такі сфери впливу знову є. Але й не тільки. Це означає, що Путін обовʼязково піде далі – як будь-який хижак, який вже відчув страх своєї жертви.

Немає причин боятися У Заходу немає причин боятися. У варшавському тижневику Polityka перераховуються тільки деякі з можливих варіантів відповіді російському президентові.

«У Заходу є всі аргументи, і він зобов’язаний їх використовувати. Ракетні випробування, навчання з макетами ядерної зброї, поява атомного підводного човна біля російського узбережжя – такого роду відповідей у цьому ескалаційному діалозі було б достатньо, – йдеться в публікації. – Можна відповісти й іншою мовою – задіяти кібертехнології, а то й космос, із не менш відчутними наслідками. Економічний тиск і дипломатія – також перевірені засоби. Обстріл беззахисної країни балістичними ракетами не повинен зійти з рук Путіну».

Ми маємо розуміти, що зараз російський президент навряд чи вдасться до якихось радикальних кроків. До зміни влади у Сполучених Штатах залишилися лічені тижні. Звісно, Путін не може бути впевнений у домовленостях із новим президентом США Дональдом Трампом, але й закривати для себе можливості для переговорів він також не буде.

Його удари по Україні, його поява із заявами про ці удари і новими погрозами Заходу – це насамперед вивірена психологічна атака.

Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода