Політики збагачуються, поки ми страждаємо – тож я допомогла повалити уряд за 48 годин

Підпис до фото, Тануджа Пандей тримає папір із антикорупційним гаслом під час протестів покоління Z у Непалі

• • Author, Рама Параджулі, Камал Паріяр, Келлі Нг
  • Role, BBC
• 6 хвилин(и) тому

Протести непальського покоління Z повалили уряд менш ніж за 48 годин – але перемога далася протестувальникам дорогою ціною.

“Ми пишаємося, але водночас відчуваємо суміш травми, жалю та злості”, – каже Тануджа Пандей, одна з організаторів протестів.

Минулого тижня під час протестів загинуло 72 людини – це найкривавіші заворушення в Гімалайській країні за десятиліття. Були підпалені, пограбовані й пошкоджені офіційні будівлі, резиденції політичних лідерів та розкішні готелі, зокрема Hilton, який відкрився у липні 2024 року.

Дружина колишнього прем’єр-міністра бореться за життя після того, як їхній будинок спалили.

Протести символізували “тотальне відторгнення нинішнього політичного класу Непалу за десятиліття поганого управління та використання державних ресурсів”, зазначив Ашіш Прадхан, старший радник в International Crisis Group.

Але шкода, завдана державним службам, за його словами, може “дорівнювати збиткам від землетрусу 2015 року, який забрав майже 9 000 життів”.

Знищення не обмежилося столицею Катманду – були пошкоджені щонайменше 300 будівель місцевого самоврядування по всій країні.

Фінансові втрати можуть сягнути 3 трильйонів непальських рупій (21,3 млрд дол. США), що становить майже половину ВВП країни, повідомляє Kathmandu Post. Натовп також атакував та підпалив офіси цієї газети.

Підпис до фото, Обурені величезною нерівністю, молоді непальці почали називати дітей політиків “непо-діти”“Непо-діти”

За два дні до кривавої демонстрації 8 вересня 24-річна активістка Тануджа Пандей опублікувала відео з шахтами в Чуре, одному з найуразливіших гірських масивів регіону.

“Ресурси Непалу мають належати народу, а не приватним компаніям політиків”, – написала вона, закликаючи однолітків “маршувати проти корупції та зловживання багатством нашої нації”.

Як і багато молодіжних рухів у Азії, протести непальського покоління Z були безлідерними. Інші групи робили подібні заклики після того, як уряд Непалу заборонив 26 платформ соціальних мереж, пояснивши це відсутністю їхньої реєстрації в країні.

Протягом місяців зростало обурення так званими “непо-дітьми” (англ. nepo babies, від слова “непотизм” – практика надання переваг членам сім’ї або близьким друзям) – дітьми впливових політиків усіх мастей, яких звинувачували у демонстрації в соціальних мережах багатства з невідомих джерел.

Одним із найпопулярніших було фото Сауґата Тапу, сина провінційного міністра, який стояв поруч із ялинкою, складеною з коробок розкішних брендів, таких як Louis Vuitton, Gucci та Cartier. У відповідь він заявив, що це “нечесне неправильне тлумачення”, а його батько “повернув кожну рупію, зароблену на державній службі, громаді”.

Пандей переглянула майже весь контент про “непо-дітей”, але найбільше її вразило одне відео, що порівнювало розкішне життя політичної родини та звичайного молодого непальця, який мусив працювати у країнах Перської затоки.

“Болісно дивитися, особливо знаючи, що навіть освічена молодь змушена залишати країну, бо зарплати тут значно нижчі за гідний рівень життя”, – сказала вона.

Непал – молода демократія. Він став республікою у 2008 році після десятирічної громадянської війни під проводом маоїстів, яка забрала понад 17 000 життів.

Але обіцяна стабільність і процвітання не настали. За 17 років у Непалі змінилося 14 урядів, і жоден лідер не завершив повного п’ятирічного терміну. Комуністичні партії та центристський “Непальський конгрес” по черзі керують державою. Троє лідерів, включно з Шармою Олі, який подав у відставку через протести покоління Z, поверталися до влади кілька разів.

ВВП на душу населення залишався менше 1 500 дол. США, що робить Непал другою найбіднішою країною Південної Азії після Афганістану. Орієнтовно 14% населення працюють за кордоном, а кожна третя родина отримує грошові перекази.

Пандей походить із середнього класу східного Непалу, її батько – пенсіонер, колишній вчитель. Три роки тому їй діагностували пухлину мозку, і вона досі лікується. Медичні рахунки ледь не збанкрутували її сім’ю, тож старша сестра переїхала до Австралії, щоб їх підтримати.

Перед протестами Пандей разом із іншими активістами розробляли правила, наголошували на відмові від насильства та повазі.

Вранці 8 вересня вона приїхала на Майтiгар Мандала, велике транспортне коло у центрі Катманду, разом із кількома друзями. Вона очікувала побачити там максимум кілька тисяч людей – але натовп продовжував рости.

26-річна активістка Аакріті Гіміре розповіла, що спершу все було мирно: “Ми всі сиділи, співали старі непальські пісні. Гасла та все інше були такими кумедними, ми отримували задоволення. Потім ми почали марш… Поліція була там, щоб переконатися, що транспорт нам не заважає”.

Близько полудня Пандей і Гіміре почали відчувати небезпеку, коли натовпи рушили до району Нью-Банешвор, де розташований парламент. Вони помітили людей на мотоциклах, і Пандей сказала, що вони виглядали старшими за більшість учасників протесту покоління Z.

Гіміре вважає, що це були інфільтратори: “Було дуже складно відрізнити мирних протестувальників – тих, хто прийшов щиро – від тих, хто прийшов із наміром чинити насильство”.

Коли частина протестувальників намагалася прорвати охорону парламенту, поліція застосувала сльозогінний газ, водомети та стріляла у відповідь. Є свідчення використання бойових патронів і звинувачення у стрільбі по школярах. Триває розслідування подій.

Підпис до фото, Готель “Хілтон” став однією з мішеней підпалівНаступного дня панував хаос і насильство. Демонстранти спалили парламент, офіс прем’єр-міністра та інші державні будівлі. Пандей і Гіміре залишалися вдома та стежили за подіями онлайн.

“Багато людей говорили, що їм було так приємно нарешті бачити, як політики несуть відповідальність за все, що вони зробили”, – сказала Гіміре, маючи на увазі знищення будинків лідерів. Але настрій швидко змінився.

“Я бачила людей із пляшками, наповненими пальним. Вони брали його з мотоциклів. Вони почали атакувати парламент”, – сказала Пандей.

Дівчина, яка є випускницею юридичного факультету, розплакалася, побачивши Верховний суд у вогні – за її словами, він для неї як “храм”. Її друзі поливали полум’я водою, намагаючись загасити його. Всі знали, що це марно – вони робили це лише, щоб втішити себе.

“Кажуть, що палії прийшли спеціально, щоб спалити ці будівлі… Хто ці люди? – запитує Гіміре. – На відео всі вони в масках”.

Частково спокій вдалося відновити після введення армії та встановлення комендантської години на кілька днів. Пізніше колишню голову Верховного суду Сушілу Каркі призначили тимчасовим прем’єр-міністром – її підтримали протестувальники.

Пандей сподівається, що вона “зможе ефективно керувати країною, провести вибори у встановлений термін і передати владу народу”.

Але тривога за політичне майбутнє Непалу залишається.

Румела Сен, експертка з Південної Азії з Колумбійського університету, зазначила, що “турбує безпрецедентне возвеличення армії як голосу здорового глузду та стабільності”.

Багатьом також не подобається участь Дурги Прасая в переговорах на запрошення військових. Прасая заарештували за роль у насильницьких промонархічних протестах у березні. Він утік до Індії, але його повернули до Непалу. Протестувальники покоління Z покинули переговори через його участь.

Підпис до фото, Люди беруть участь у панахиді зі свічками на згадку про загиблих під час протестуТим часом сім’ї загиблих протестувальників намагаються дати раду втраті.

“Ми глибоко шоковані, бо втратили нашого улюбленого сина, – сказав Юбарадж Неупане, чий 23-річний син Йогендр загинув під час протестів. – Я ще не дізнався, як він помер.”

Згідно з висновком судмедексперта, Йогендр отримав постріл у потилицю біля будівлі парламенту.

Старший син родини навчався в Катманду й мріяв стати державним службовцем. Він завжди багато вчився, розповідали друзі та родичі.

Але 8 вересня він приєднався до протестів із друзями, мріючи про зміни в країні. Його родина не знала, що він на місці подій, поки він не зателефонував після того, як ситуація загострилася.

“Наш любий втратив життя, закликаючи до змін, – сказав його двоюрідний дідусь Саубаг’я. – Його кров і жертва мають бути визнані, щоб інші молоді люди не мусили виходити на вулиці в майбутньому”.

Пандей каже, що вона обережно оптимістична щодо майбутнього країни, але травма минулого тижня залишиться з нею на все життя.

Для її покоління це політичне пробудження.

“Ми більше не готові мовчати або терпіти несправедливість, – каже вона. – Це не просто легкий натяк, це сміливий виклик системі, яка накопичувала владу десятиліттями”.

Матеріал підготовлений за участю Грейс Цой