Розслідування ВВС про жорстокі вбивства, скоєні “вагнерівцями”. Розповіді очевидців

• • Author, Томас Нааді
  • Role, BBC Africa
• 41 хвилин(и) тому

Попередження: у цій історії містяться описи тортур і насильства.

Крамар із Малі розповів BBC, як російські найманці, що воюють в країні, здійснили холоднокровне вбивство двох чоловіків у нього на очах, а потім пригрозили відрубати йому пальці та вбити його так само.

Це – одне з кількох подібних свідчень, зібраних BBC, які показують тактику російських бійців, коли вони ведуть жорстоку операцію проти ісламістських бойовиків у західноафриканській країні. Такі методи засуджують правозахисні організації.

Військова хунта захопила владу в Малі у 2021 році, змусивши французькі війська залишити країну після звинувачень у тому, що вони не змогли стримати повстання.

Хунта переорієнтувалася на Росію, залучивши допомогу ПВК “Вагнер”, яка на той час була пов’язана з Кремлем.

Відтоді “Вагнер” вивів свої сили з країни, а його операції перебрали на себе підрозділи “Африканського корпусу”, що підпорядковуються міністерству оборони РФ.

Деякі з найманців “Вагнера” демонстрували свої звірства в закритій групі в телеграмі, поки її не закрили в середині цього року, йдеться в оприлюдненому звіті Європейської ради з міжнародних відносин.

Вони “регулярно поширювали фотографії та відео вбивств, зґвалтувань, тортур, канібалізму та наруги над тілами нібито повстанців і цивільних”, – додають у звіті.

У червні видання Africa Report повідомило, що воно “проникло” до пов’язаної з “Вагнером” групи в телеграмі, де виявило 322 відео та 647 фотографій звірств, включно з відтятими головами та вирізаними очима, а також дописи, “просякнуті расизмом”.

Крамар, з яким ми говорили, утік із Малі й зараз живе в таборі біженців у сусідній Мавританії. Ми назвали його Ахмедом, а також змінили імена всіх жертв, згаданих у цій статті, з міркувань їхньої безпеки.

Він розповів BBC, що його випробування розпочалися тоді, коли бойовики “Вагнера” під’їхали до великого магазину, який він утримував у місті Нампала, в серпні 2024 року.

Попри те, що вони були постійними клієнтами, бійці “Вагнера” вирішили затримати його начальника та звинуватили його у співпраці з джихадистами, яких багато у регіоні, сказав Ахмед.

“Вони завели мене до машини, штовхнули всередину та зв’язали руки”, – додав він.

“Солдат “Вагнера” взяв ніж, приставив його до мого пальця і запитав мене: “Де власник магазину?’ Я сказав йому, що він у [столиці] Бамако, але він відповів: “Неправильна відповідь”, – згадав Ахмед.

За його словами, люди “Вагнера”, які розмовляли через перекладача, відвезли його на укріплену військову базу Малі в ангар.

“Я і троє хлопців з “Вагнера” були в ангарі. Вони наповнили бак водою і наказали мені зняти одяг. Я зняв. Вони занурили мою голову у воду, доки я майже не задихнувся і не впав. Потім вони стали ногами мені на груди, я почав важко дихати”, – каже Ахмед.

“Потім вони знову занурили мою голову у воду і вдруге запитали про власника магазину, і я сказав їм, що він у Бамако”, – розповів Ахмед і додав, що тортури повторилися втретє, і він дав ту саму відповідь.

Після цих знущань, за словами Ахмеда, його кинули в маленьке приміщення туалету, де були й інші місцеві, яких він знав, – зокрема Хусейн, якого побили так сильно, що він спочатку його не впізнав.

“Приблизно через 40 хвилин вони привели Умара [іншого знайомого]. Він теж був у жахливому стані. Вони катували його. Ми спали в тому туалеті, а наступного ранку вони принесли шматок хліба та маленьку чашку кави”, – розповів Ахмед.

Він розповів, що його відвели назад до ангара, де російські бійці обмотали його обличчя й голову пов’язкою.

“Я не міг бачити. Я не міг говорити. Я не міг чути. Вони приставили ніж до мого горла і сказали перекладачеві передати мені, що це останній шанс. Якщо я не скажу їм правду, вони відрубають мені голову. Я сказав перекладачеві, що дав їм усю інформацію, яку мав”, – сказав він.

Ахмед розповів, що його російські допитувачі після цього зняли пов’язку й кинули його на кухню, де він провів ніч із двома незнайомцями – чоловіком туарегського походження, який сказав, що його затримали, не пояснивши причин, коли він пас худобу, та арабом, який сказав, що його схопили, коли він шукав своїх верблюдів.

Підпис до фото, Кочівники мандрують пустелями північного Малі разом зі своїми верблюдамиКочові спільноти туарегів та арабів, які мандрують безмежними пустелями північного Малі, часто викликають підозру, особливо після того, як понад десять років тому повстання туарегів-сепаратистів взяли під свій контроль джихадистські групи, які тепер діють переважно під егідою афілійованої з “Аль-Каїдою” організації “Джамаат Нусрат аль-Іслам валь-Муслімін” (JNIM).

Після ночі з ними Ахмеда знову відвели до ангара.

“Вони привели двох чоловіків [туарега й араба] та обезголовили їх на моїх очах”, – розповів Ахмед.

Наляканий Ахмед намагався стримати сльози, коли розповідав BBC, що сталося далі.

“Вони підсунули одне з тіл ближче до мене, щоб я відчув запах свіжої крові, і сказали: “Якщо ти не скажеш нам, де перебуває власник крамниці, в тебе така ж доля”, – розповів він.

Ахмед сказав, що йому зберегли життя лише після того, як командир “Вагнера” зателефонував малійському офіцерові, який запевнив, що власник крамниці не співпрацює з джихадистами.

Командир, за словами Ахмеда, після цього поїхав на базу, щоб звільнити його, а також іншого власника крамниці й Умара.

“Я провів там 15 днів. Потім я вирішив поїхати до Мавританії разом із дружиною та дітьми”, – сказав Ахмед.

BBC звернулася до міністерств оборони Росії та Малі за коментарем, але поки що відповіді не отримала.

У звіті неурядової правозахисної організації Sentry, яку заснували актор Джордж Клуні та колишній посадовець уряду США Джон Прендергаст, опублікованому в серпні, йдеться, що бійці “Вагнера” не лише вчиняли злочини проти цивільних, але й створили “хаос і страх” у межах військової ієрархії Малі, змушуючи командирів мовчати.

У звіті наводили слова малійського чиновника, який сказав, що оперативники “Вагнера” були “гірші за французів. Вони думають, що мої люди дурніші за них. Ми потрапили з вогню та в полум’я”.

Оголосивши свою місію “виконаною” попри погіршення безпекової ситуації, “Вагнер” у червні цього року заявив про свій вихід із Малі, і аналітики кажуть, що більшість його бійців поглинув “Африканський корпус”.

Аналітичний центр Timbuktu Institute (базується у Сенегалі) оцінює, що 70–80% бійців “Африканського корпусу” раніше були у “Вагнері”.

“Африканський корпус” успадковує спадщину порушень прав людини “Вагнера”, включно з позасудовими стратами й тортурами”, – йдеться у звіті, опублікованому в липні.

Втім, група моніторингу насильства Acled повідомила, що ранні тенденції свідчать: поведінка “Африканського корпусу” є “менш хижацькою”, ніж у “Вагнера”.

“Кількість випадків навмисних убивств цивільних або масових звірств помітно знизилася”, – сказав BBC старший аналітик Acled по Західній Африці Генi Нсайбія.

Конфлікт змусив майже 50 000 людей утекти до табору біженців Мберра в Мавританії, за даними агентства ООН у справах біженців.

Серед них – Бінту, яка розповіла BBC, що втекла зі свого села торік разом із п’ятьма дітьми після того, як тіло її чоловіка, всіяне кулями, викинули в річку.

Місцеві мешканці сказали їй, що його розстріляли, коли він їхав верхи на коні.

“Хто тепер піклуватиметься про моїх дітей? Хто піклуватиметься про мене?” – запитує вона, підмітаючи невелику ділянку землі перед своїм домом у таборі.

“Коли я чую слово “Вагнер”, мене це травмує. Мені страшно. Я ненавиджу слово “Вагнер”, бо воно принесло мені смуток”, – додає Бінту.

Одягнений у темно-синє вбрання і білий тюрбан, інший біженець, Юссуф, сидить під навісом, у його очах – травма пережитого.

У розмові з ВВС він пригадав, що разом із друзями пас худобу біля кордону з Мавританією і зупинився біля колодязя, щоб набрати свіжої води, коли побачив хмару пилу вдалині.

Юссуф сказав, що до них наблизилася машина, і виявилося, що це були бійці “Вагнера”, які почали бити їх без жодної причини – про схожі ситуації ВВС розповіли кілька біженців.

Юссуф пригадав, що один боєць “Вагнера” схопив його і пригрозив кинути в колодязь, але інший втрутився і не дозволив цього зробити.

Він сказав, що його із друзями потім запхали в різні машини, кожна з яких перевозила трьох оперативників “Вагнера”.

“Поки вони їхали, вони били мене всю дорогу, штовхали, притискали свої берці до мого обличчя й голови та били мене в груди. Я не знаю, що сталося з нашою худобою”, – розповів Юссуф.

Підпис до фото, “Вагнера” направили до Малі після того, як військова хунта перейшла на бік РосіїРазом із друзями його доставили до військового табору на північ від міста Лере, де, за його словами, їх катували.

“Прийшов чоловік з металевим прутом. Він бив нас так сильно, що я думав, що помру. Вони розвели наші руки вбік, щоб ми не могли рухатися, і били щосили по стегнах і ногах, щоб ми не могли втекти”, – розповів він.

Юссуф додав, що їх потім затягнули в офіс, де побиття тривали, аж поки вони не знепритомніли.

За його словами, коли він прийшов до тями, то побачив, що його руки були прив’язані до нерухомих рук одного з його друзів.

“Потім вони підкотили мотоцикл до мого обличчя, завели двигун і випустили вихлопні гази прямо мені в ніс, щоб розбудити мене. Те саме вони зробили з моїм другом, але він не відреагував. Тоді вони зрозуміли, що він мертвий”, – сказав він.

Юссуф розповів, що не знає, що сталося з тілом його друга, але його самого та інших друзів відпустили – знову без жодних пояснень.

Ахмед, колишній власник крамниці, також розповів, що перед тортурами над ним самим він бачив, як “Вагнер” масово вчиняв звірства, взявши в облогу все місто Нампала та навколишні села.

За його словами, він був серед мешканців, яких змусили зібратися на футбольному полі, де найманці намагалися виявити людину, яка, за їхніми твердженнями, користувалася супутниковим телефоном.

“Вони покликали Сіку Сіссея. Він був просто випадковим чоловіком у традиційному капелюсі. Вони зняли з нього одяг, наповнили бочку водою і тримали його за ноги. Потім вони занурювали його голову в бочку, поки він не міг дихати”, – сказав Ахмед.

За словами Ахмеда, коли малійські солдати спостерігали збоку, бійці “Вагнера” пізніше принесли на футбольне поле лопати й кирки, щоб налякати людей, примусивши їх думати, що їм доведеться копати власні могили, якщо вони не вкажуть людину, яку найманці підозрювали у використанні супутникового телефону.

Він додав, що після того, як вони провели цілий день під палючим сонцем, мешканців відпустили – окрім одного, якого забрали найманці, і доля якого йому невідома.

Ахмед каже, що хоче, аби бійців “Вагнера” притягнули до відповідальності та суду за їхні звірства.

“Цей досвід переслідує мене. Він викликає в мене нічні жахи”, – каже він, сидячи у своєму повністю чорному вбранні в таборі, не знаючи, чи зможе колись повернутися до звичайного життя власника крамниці.

Матеріал підготовлений за участю Фейвор Нуну