Шлях розвитку чи формула виживання підприємства «БРВ-Україна?»
Провідне підприємство в галузі виробництва меблів «БРВ-Україна», посідало передові місця в списку кращих… Неодноразово в розмовах мешканців Нововолинська та навколишніх сіл і не тільки, лунала абревіатура «БРВ». Здавалось, добровольців для «БРВ» не бракує. Висока заробітна плата, хороші умови, тепло взимку, технологія виробництва, зарубіжні станки, все це описувалось на сторінках газет, та чи ж така сама ситуація і зараз, чи такі ж відгуки ми чуємо в сьогодення?
Про проблеми підприємства, придушення прав працівників та некваліфіковане керівництво розкаже незалежний кореспондент вільної газети «Захист народу», разом зі свідченнями багатьох працівників широко відомого підприємства «БРВ-Україна» — Світловський Ярослав.
Підприємство «БРВ-Україна» за час свого існування пережило багато різних змін, правил, посад керівників, працівників. Першим його директором був Юнак М. П., якого майже всі, теперішні працівники, пам’ятають. Не буду зупинятися на тому, як все починалося, які бажання планувалось втілити в життя, хочу коротко, зі слів працівників, описати ті роки, моменти, що проходили під керівництвом Миколи Петровича.
Початкові стадії розвитку підприємства були навіть дуже втішні, всі хто тоді працював, пам’ятають дружній колектив, який виготовляв гарні, якісні меблі. Кожен придивлявся до тих деталей, що виготовляв. Розміри повинні бути витримані за кресленням, не допускались подряпини та інші дефекти. Норм, як таких, взагалі не було. Всі слідкували за якістю, за яку й відповідали. Та час мінявся, були моменти що і взагалі не було роботи, або ж працівники були змушені переходити на інші дільниці, там, де була хоч якась зайнятість, інші звільнялись…
Особливо, говорять працівники, найбільше все помінялось після приходу Бака В. С. Почали вводити нормативи, заміряти час виготовлення деталей, велися обрахунки кількості виготовлення готових деталей за зміну. Врешті-решт, нормативи були введені. Те, що колись працівники виготовляли за зміну, було збільшено вдвічі, а подекуди і більше. Кожна деталь мала свою ціну, тож працівник в кінці зміни міг обрахувати свій денний заробіток.
Згодом, всі змирились і працювали кожен на себе. Зауважу лиш те, «що за 2007 – 2011 роки заробітна плата майже не змінилася», розповідають працівники підприємства. Тож чи змінилась плачевна ситуація з приходом нового директора?
Як розповідає нам газета «Волинь-нова» за 2 квітня 2011 року (№37), стаття під заголовком: «Моє завдання – зробити підприємство прибутковим», розмова з Олександром Гоцкою, цитую:
«Тому основна мета моєї роботи в директорському кріслі – до кінця 2011 року вивести підприємство із збиткового у прибуткове, майже 500 членам колективу вселити надію на те, що воно має гарну перспективу на найближчий час.
– Якими методами плануєте цього досягти? Доведеться вдаватися і до непопулярних кроків?
– В жодному випадку. Навпаки – ми добираємо людей, і вже почали працювати в повноцінні три зміни. Зросла зарплата – підняли розцінки по нормах для того, щоб зацікавити людей, аби вони знали, що на нашому підприємстві створені всі умови для хорошого заробітку. Приємно, коли побачили прагнення робітників збільшити кількість комплектів, адже від цього напрямку залежить їхня зарплата».
Такий собі пустий піар. Працівники, як розраховувались, так і розраховуються. Заробітна плата впала, завдяки запровадженням Гоцкою такого собі «бригадного методу», де всі без винятку працівники отримують рівномірну платню. Тобто, один заробляє більше, інший менше, та отримують середнє арифметичне.
Запровадження такого методу мало стимулювати робітників, а насправді це призвело до зниження ефективності праці, так як зацікавленості в роботі не стало і ці, які колись сумлінно працювали, тепер працюють як усі решта. Розцінки, фактично, були підкореговані, та особливого підвищення не відбулося.
«Расценки должны быть ниже, чем на Герборе, на 20%» – так висловився один із нових керівників.
Зрештою так і зробили! Бо ж продукція підприємства виходить не тільки з біркою «БРВ-Україна», а ще й з «GERBOR», де партія останньої в кілька разів більша. Тому зрозуміло для всіх, чому заробітна плата працівників підприємства повинна бути нижчою, просто така стратегія – фінансово-вигідна керівництву.
«Та все ж обладнання, яке існує на «БРВ-Україна», працює не на повну потужність, воно дає змогу виготовляти в декілька разів більше меблів, ніж це робиться зараз…».
Тактика нового керівництва вимагає: «швидше, дешевше, якісніше, акуратніше»! Та як відомо здавна: «Спішиш – людей смішиш», для них це нічого не значить. Для одних гасло: «Якість понад усе», а для них «Головне – кількість».
Переконатись у цьому, вам допоможе нещодавно відкритий магазин «Меблі», що на 15-му мікрорайоні. Там ви можете роздивитись усі відкриті і заховані дефекти.
«Наші меблі, які мають чудове співвідношення ціни та якості, охоче купують не лише в Україні. Їдуть вони в Польщу, Румунію, Болгарію, Німеччину, Чехію. Хоча основний збут – це Росія, Казахстан, Білорусь, смаки і менталітет яких співпадають з нашими… »
Коментувати слова подані вище пропоную покупцям і власникам меблів «БРВ-Україна». І ще одна дивна цитата:
«Серед громади Нововолинська в останні роки репутація ТзОВ «БРВ-Україна» мала дещо негативне забарвлення. Маю за мету змінити це у позитивний бік. Повертаємо хороших фахівців, які пішли з особистих причин. На перший план будемо ставити не чиїсь особисті амбіції, а інтереси підприємства. Хочу, щоб наші працівники йшли на роботу із задоволенням і вболівали за підприємство, як за своє рідне. Словом, я з оптимізмом дивлюся…» на свій карман.
Така собі обнадійлива репутація. Як можуть працівники, іти із задоволенням на роботу, коли навіть з дому воду змушенні нести, бо та вода, яка поступає із крана, далеко не відповідає санітарним умовам. Зі слів працівників воду завозять, та її останнім часом більше немає як є, а та що з крана – ржава і з неприємним запахом! Зате вода, яку п’є керівництво, ніколи не закінчується і назва в неї не «Аляска», а «Borjomi».
Питання до санепідемстанції: «На що ви дивитесь і як таке допускаєте?»
За час свого існування підприємство «БРВ-Україна» зазнало чотири трагедії із наслідками смерті, і це не допомогло зрозуміти керівництву, що на підприємстві потрібен черговий лікар, який зміг би надати, в разі необхідності, медичну допомогу.
Водії навантажувачів, тракторів не проходять перед початком зміни медичного обстеження, хто ж тоді дає дозвіл на керування транспортом?
Більше тисячі працівників, вже скільки років поспіль, не можуть комплексно харчуватись. В планах керівництва стоїть розширення підприємства, та нізащо створення кухні для працівників. Такими собі «тормозками», харчуються робітники під час обіду, який складає 20 хвилин.
Кожен працівник має згідно Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР стаття 1 та 2 має право на відпустку з «гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках передбачених цим Законом». Чому ж тоді працівники підприємства, отримали відпускні в середньому по 70 гривень, коли денна середньо заробітна плата становить від 90 до 120 гривень в залежності від робочого місця?
Порядок оплати роботи в нічний час визначений у ст. 108 КЗпП: Робота у нічний час (стаття 54) оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. (Стаття 108 із змінами, внесеними згідно із Законами №3694-12 від 15.12.93, №357/96-ВР від 10.09.96). Детально на http://apelyacia.org.ua/node/925. Відповідно до ст. 54 КЗпП нічним вважається час із 22.00 до 6.00 наступного дня. Тривалість роботи в нічний час повинна бути менше тривалості роботи в денний час на одну годину. У зв’язку з цим поряд з доплатою за роботу в нічний час застосовується доплата за скорочення часу роботи у нічний час на одну годину. Доплату за нічний час, бухгалтерія підприємства «БРВ-Україна» здійснює хитро продуманим способом. Не буду вдаватись в деталі, та здійснюється це так.
Місячна заробітна плата, кожного працівника, врізується незрозуміло яким відрахуванням, причому, це ж відрахування дорівнює сумі оплати за нічні години, які потім знову додаються до заробітної плати, але вже під виглядом доплати за нічний час. А звідси випливає, що ніхто доплати за нічні години, насправді і не отримує. Взагалі, все це легко обрахувати згідно звітів про роботу кожного працівника, скільки він заробив, скільки «нічних» пропрацював і яку отримав заробітну плату.
І на сам кінець про некваліфіковане керівництво та відносини його з робітниками.
Зі слів працівників, при появі нового директора, керівництво дещо змінилось, трішки помінялись «кріслами». І поки така ситуація не стабілізувалась, робітники не отримують відповіді на потенційні питання, так як керівник керівника боїться; на даний час в них голови забиті: «як втриматись на своїй посаді, як догодити вищому керівництву?». Такі собі «сраколизи»…
Напевно зараз нікого не здивуєш, як простий робітник може зайняти «крісло» майстра, начальника цеху, керівника. І нічого дивного в цьому немає, якщо робітник розбирається в тій чи іншій сфері та специфіці роботи, старанний, сумлінно виконує свої обов’язки, та як правило, здебільшого такі посади займають кум, сват, брат, дядько, батько…
Та от спілкуванню керівництва з працівниками точно не навчили і така ситуація, не тільки на «БРВ-Україна». Я спеціально запитав своїх співрозмовників про манеру звернень до робітників, на що отримав відповідь і список такого собі керівництва: «нецензурні слова і посилання в їх стилі…, серед них Льоня лисий, Неструєв, Воєвода…»
Нажаль негативне забарвлення підприємство «БРВ-Україна» все ж має, і не тому, що ви читаєте цю статтю, а тому, що кожен із працівників те бачить своїми власними очима і нічого не може змінити…
Тож чи будуть працівники йти на роботу із задоволенням і вболівати за підприємство, як за своє рідне? Чи будуть сумлінно працювати при таких радикальних змінах? Будуть, з точністю до навпаки!!! Працівники чекають нових змін, а читачі – нових розповідей!
Добавлено 15.09.11, root
