Перед вами не новорічний жарт і не підробка офіційного документа, а чудернацький опус — відповідь головного цензора м. Нововолинська, редактора комунальної газети «Наше місто» Ігоря Лісового.
Який окрім свого улюбленого заняття – цензурування дописів у ввіреному йому територіальною общиною міста, часописі, ще й узурпував у ньому владу, переплутавши особисту власність із громадською.
Повинен зазначити: я цілком відповідаю за свої слова, і при необхідності можу довести свою правоту, документально. Мені видається, що ця фотокопія відповіді заслуговує, щоб помістити її на першу сторінку сайту nvip.com.ua
Мого вірша «Все з’їмо: шкури й ГМО», який так не сподобався І.Лісовому, і з якого він пропонує видалити дві строфи, шановне панство може прочитати на форумі цього ж сайту у темі «Творчість». А також, на антикорупційному сайті «Красти не можна» – read.ucoz.ua
Користуючись нагодою, ставлю до відома Генерального Цензора міста Ігоря Лісового, що я не Анатолій Безневинний, а Анатолій Бідзюра і всі мої предки по батьківській лінії носили це прізвище ще зі стародавніх часів. А мої діти та онуки, користуються ним тепер. І будуть називатися так, поки існуватиме мій рід, поки буде на те воля великого і всемогутнього Бога.
Анатолій Бідзюра, журналіст, Нововолинськ.
