Місяць тому в Нововолинську відбулася подія, яка спочатку не привернула увагу широкого загалу. В міській раді було утворено депутатську групу «Спільна думка». За два засідання сесії вона примудрилася зекономити нововолинцям більше мільйона (!) гривень. У середовищі місцевих чиновників це викликало справжній скандал. Посипалися звинувачення і плітки на членів цієї депутатської групи. Дехто з учасників заявив, що на них почали чинити тиск. Це привернуло і нашу увагу. Про скелети у шафах Нововолинської міської ради ми мали можливість відверто розмовляти з одним із представників «Спільної думки» – депутатом Олексієм БУТОРІНИМ.
Олексій Буторін: – Одразу хочу попередити, що я не є людиною, яка любить давати інтерв’ю. Мені більше подобається працювати, а не говорити. Тому в своїх висловах можу бути занадто відвертий. Я знаю, що так не прийнято у більшості депутатів. Проте по-іншому я не вмію.
– Що змусило вас все ж таки почати цю розмову?
Олексій Буторін: – У Нововолинську мерія свідомо дурить своїх мешканців. Я тільки тепер зрозумів, що це, мабуть, триває уже роками. Знаєте, я молодий депутат. Працюючи на своєму мажоритарному окрузі лише третій рік, я був розчарований. Правда, ті обіцянки, які дав людям, я виконав і надалі буду робити ще більше. Адже ставши депутатом від «Батьківщини», розраховував на те, що ми справді працюватимемо. Я вважав, що ми будемо як наші батьки і діди розбудовувати Нововолинськ. Проте усе вийшло якраз навпаки. Вони будували шахти, заводи і фабрики, а нас заохочують закривати школи і центри дитячого розвитку. Я по-іншому уявляв собі депутатську діяльність.
Це скандал. Це саботаж.
– І що заважає робити інакше?
Олексій Буторін : – Я вам розкрию секрети Нововолинської міськради. Більшість із депутатів не читає проекти рішень сесії. Це скандал. Це саботаж. Це всеодно, що інженери б зводили будинки, не заглядаючи в проектну документацію. Через те Нововолинськ у нас і виглядає так криво, бо зводять його наосліп. Тут, замість того, щоб жилі будинки ремонтувати, площу «вилизують». Тут, замість того, щоб асфальт у дворі покласти, новеньку дорогу переробляють з року в рік. Тут бордюри в мороз кладуть. Скоро траву фарбуватимуть, щоб зеленіша була.
– Чому ж ви не складете свій депутатський мандат? Хіба є тепер якась причина лишатися у такій міській раді, як ви оце описали?
Олексій Буторін : – Про який мандат ви говорите? Є довіра виборців, якою не можна знехтувати. Мандат не дає нічого. Ви ж знаєте, що депутати міської ради зарплати за нього не отримують. В них немає недоторканності як у нардепів з Верховної Ради. Все, що повинен робити депутат міської ради – це уважно читати проекти рішень сесії і голосувати лише за ті ініціативи, які матимуть користь для міста в цілому, а не для окремих осіб. Добре, коли депутат досліджував питання, за яке голосує. Добре, коли він сам подає пропозиції, щоб покращити ситуацію в тій чи іншій сфері міського життя. Ще ліпше, коли таких депутати два чи три, чи ціла група.
Проте, на жаль, коли хтось у сесійній залі пропонує якусь ініціативу, то чомусь одразу сприймається як ворог народу. Адже, доки депутати сидять тихо, то нікому не заважають. Коли ж вони починають справді активно працювати, то одразу знаходиться дюжина причин облити їх брудом.
– Це ви про депутатську групу «Спільна думка»? Знаємо, що вона утворилася в Нововолинській міській раді лише місяць тому і вже встигла наробити шуму. Яка ваша мета, цілі?
Олексій Буторін : – Ми об’єдналися для того, щоб вирішувати насамперед господарські проблеми мешканців Нововолинська. Ми не шукаємо того, що нас різнить. Цього в нас багато. Ми з різних партій, різні за віком. Кожен прийшов зі своїм досвідом життя і роботи. Проте ми всі живемо у Нововолинську і хочемо, щоб місто розвивалося. Я пообіцяв собі, що буду докладати усі зусилля для того, аби воно не скотилося у дев’яності. Адже тоді нас називали «мертвим» містом. Більше цього не буде.
– І скільки депутатів налічує «Спільна думка»?
Олексій Буторін : – Нас вже вісімнадцять чоловік із сорока депутатів. Умови нашої діяльності виключають політичні питання, тому, думаю, до такої ініціативи незабаром приєднаються й інші колеги із міської ради.
Мабуть ви чули, що про нас сьогодні пліткують. Кажуть, ніби ми об’єдналися проти міського голови Віктора Сапожнікова. Зовсім ні. Хоча він теж міг би тепліше поставитися до такого об’єднання і не очорняти його здобутків виступами у ЗМІ. Адже ми робимо справді потрібну місту справу.
Нам закидають, що, мовляв, два роки тому за сприяння мера уже створювалася подібна група, яку назвали «Рідне місто». Це ні до чого не призвело. Чому? Та ясно як Божий день. Бо все, що як рознарядка приходить зверху, приречене на смерть. Скільки працювала група «Рідне місто»? Жодного дня. Скільки рішень ініціювала? Жодного. Скільки в результаті зекономила нововолинцям? Ні копійки. То про що мова? Нововолинцям треба якісь там формальні групи? Люди байдужі до тих всіх чиновницьких штучок. Думаєте, виборці у нас не розуміють тих хитрих комбінацій? Їм від папок з паперами у кабінетах чиновників ні холодно, ні жарко. Хіба що в революцію ними добре багаття розпалювати. А сьогодні виборці кажуть мені, що їх хвилює бездоріжжя і погана якість води. Інші відзначають поганий стан покрівель у будинках, занедбані двори, розбиті тротуари, відсутнє вуличне освітлення… Депутатська група «Спільна думка» працюватиме насамперед у напрямі вирішення отакого роду проблем.
Як зекономити мільйон для міста?
– Маєте уже якісь конкретні результати вашої діяльності?
Олексій Буторін : – Так. Від часу створення минуло небагато тижнів, але ми на двох останніх засіданнях сесії міської ради вже зекономили нововолинцям 1,1 мільйона гривень. Як це сталося і що це за кошти? Ці гроші мають піти в бюджет розвитку міста цього року. Правда, їх нам пропонували використати по-іншому. Наприклад, на ремонт площі біля пам’ятника прикордоннику мали віддати 400 тисяч гривень, на черговий ремонт міськради – 300. Пробачте, але минулого року на ремонт уже виділяли чверть мільйона. Це ж ні в які ворота не лізе! Вийдіть у місто і роззирніться довкола! Люди просять владу про зовсім інші речі, а їм кажуть, що грошей нема. Так ось вони ті сотні тисяч гривень, які витрачають невідомо як і для кого! Саме тому депутатська група «Спільна думка» не дала прийняти рішення, щоб фінансувати такі проекти. Ми плануємо розробити конкретні пропозиції по скеруванню цих чималих коштів на асфальтування внутрішньо-квартальних доріг, ремонти покрівель і фасадів житлових будинків тощо. Нас хвилює те, щоб літні люди могли ввечері безпечно дістатися дому при світлі ліхтаря. Нас хвилюють мами з дитячими візками, які змушені їздити розбитими тротуарами.
Отже, напишіть собі великими літерами, що ми об’єдналися не «проти», а «ЗА». Ми виступаємо ЗА покращення, ЗА розвиток і розбудову Нововолинська.
– У Нововолинську багато про вас говорять. Ходять чутки про спроби чинити тиск на представників депутатської групи «Спільна думка». Це правда?
Олексій Буторін : – Так. Проте зазначте, що я не представляю тут позицію депутатської групи «Спільна думка», а лише свою власну. Думаю, мої колеги можуть в чомусь зі мною і не погодитись. Це їхнє право.
Я вважаю, що відверті вияви неприязні, а подекуди і тиск таки присутні. Неодноразово в ЗМІ з’являються статті та резонні припущення про те, що Нововолинськ уже кілька років як став «феодальним володінням». Лише одиниці у раді могли не погодитися з думкою міського голови. Вважалося, ніби вона завжди істинна і не підлягає обговоренню, а все, що їй суперечить – від лукавого.
Саме тому нас, депутатів із групи «Спільна думка», сьогодні намагаються притиснути. Бо ми не даємо собою покерувати. В результаті мої колеги заявляють про раптові проблеми, які у них виникли. З кимось проводили профілактичні бесіди. Мені взагалі ультиматум ставили – або виходиш з групи, або виключимо з партії. Думаю, таким чином нас сьогодні хочуть залякати, відмовити, наче ми нафтову свердловину комусь перекрили. Ми ж просто виконуємо свої депутатські обов’язки. Чомусь раніше ніхто не економив міські кошти. Стривайте, але ж насправді це гроші нововолинців. Вони їх платять у вигляді податків і мають право ними розпоряджатися. Ми працюватимемо для того, щоб ці гроші якомога швидше повернулися нововолинцям у вигляді тих послуг, які вони потребують.
