Як бачите на фото, робота кипить. Купи щебеню, піску та глибокі вирви, ніби від артилерійських снарядів під час оборони радянськими прикордонниками своїх застав від німецьких атак у вікопомному 1941-му. Так і вчуваються свист авіабомб та кулеметні черги у пороховій імлі. Роботи форсуються. Очевидно, щоб знову якась журналістка не перешкодила й не довелося застосовувати силу…
Звичайно, А. М. Гаврилюк, директор НТКЕ, виявив себе неабияким господарником, вирішивши замінити гнилі труби під майбутнім настилом із новенької «костки», якою прикрасять сквер. На тлі хронічної руїни комуналки, «безоплатної» медицини для дітей та дорослих, дитячої поліклініки у бойлерній, дірявих дахів, нестачі коштів на шкільну та дошкільну освіту включаючи й харчування та десятків інших напрямків міської господарки, що додихає.
Як вбачається, у такому самому стані знаходяться і решта опалювальних та водогінних рур, під не так і давно облаштованим тротуарним покриттям цієї центральної вулиці. Питання: чому не замінили їх до укладки пішохідних доріжок? Прорив, і після його ліквідації – починай все з нуля! Витрачаються міські бюджетні кошти на виконання робіт, матеріали, зарплату робітникам… Чим думало начальство? Очевидно, тим, що і завжди. А може, воно й не здогадувалось, що міська громада Нововолинська виявиться настільки терплячою, що дозволить перебувати йому впродовж цілої четвертої каденції? А, можливо, ще й вп’яте…
Буде так, як вирішать виборці. А отримають вони те, на що заслуговують. А поки що роботи тривають неабиякими темпами. Ніби під колишніми модними гаслами радянських часів: «Дайош п’ятирічку за три роки!», «Доженемо і переженемо Америку!», «Вірним шляхом ідете, товариші!», «Продовольчу та житлову програму виконаємо!», «Нинішнє покоління радянських людей житиме про комунізмі!» І так далі.
Не проходили такого, кажете? А про «Моральний кодекс будівника комунізму» теж не чули? Ну й темнота! Почекайте. Ще й не такого наслухаєтесь.
Анатолій Бідзюра, голова ГО «Україна + Польща», Нововолинськ
