Бур’яни в півтора людських зрости, які вам і не снились. Там легко можуть сховатися декілька БТР-ів та дві роти вояків. Будяки і лобода на 15-му мікрорайоні “відпочивають”.
Поміж стежинок у зеленаво-жовтому океані якоїсь нетутешньої рослинності, що повністю задушила місцеві волинські види, то тут, то там розкидані стихійні сміттєзвалища та якась гидота. І це майже в центрі Нововолинська! Кіз уже нема і їхніх пастухів – теж. Очевидно, що навіть ці всеїдні тварини тими жовтими китицями гребують.
Знаєте, було трохи моторошно. А потім ми дивуємося, де беруться чупакабри та різна-всяка іншопланетна гидь. У самі хащі заходити побоявся: а раптом там мутанти чи стартовий майданчик НЛО? Молода пара зі пляшками пива теж, очевидно, була такої ж думки, бо не усамітнилась, а примостилась майже на стежці. І дуже мені зраділа.
А ще там є природне озерце. Було два, та одне «господарі життя» засипали шахтною породою. Біля нього очерет заввишки метрів зо три і завтовшки, як бамбук у Китаї – основна їжа панд.
Джунглі простяглися на добрих три гектари. Так і ввижалося, що зараз із них гордо вийде сіроманець. Чи вибіжить стадо дзіків. А чого? Запросто. У такій здичавілій місцині все може бути. Як на мою думку, цей природний парк перебуває у стані екологічного лиха. Безпритульний і занедбаний. Темний і зарослий. Але ще живий.
“НВІП” просив надсилати фото диких місць міста – я виконав. Любуйтеся. Такого більше ніде, мабуть, на Волині не побачите.
Анатолій Бідзюра, голова ГО Україна + Польща, журналіст. Нововолинськ.
