Останнім часом діяльність учасників депутатської групи «Спільна думка» обговорюють на сторінках міського часопису дуже активно. Саме тому хочемо подякувати кожному, хто не залишився байдужим і словом чи вчинком підтримав нас.
В номері від 25.07.2013 було розміщено допис нашої колеги-депутатки Надії Бєльської під заголовком «Збереження зв’язку поколінь». Без сумніву, думки, які там викладені, вразили багатьох читачів газети. Зокрема й нас.
Погоджуємося із твердженням авторки про те, що нам сьогодні для побудови України потрібна взаємоповага та велика духовна єдність. От тільки тієї одностайності в Нововолинській міській раді чомусь не видно і нам.
Тепер стосовно гучного ремонту скверу біля пам’ятника «Воїну-прикордоннику» за 570 тисяч гривень. Вкотре наголошуємо на тому, що ми поважаємо наших ветеранів і вшановуємо подвиг предків. Проте як депутати міської ради не можемо дозволити собі мовчати, коли бачимо приклади марнотратства і “кричущої” безгосподарності.
Адже питання ремонту скверу депутати обговорювали раніше на сесії міської ради і відхилили. То чому хтось намагається подати це за найбільшу потребу нововолинців і, навіть знаючи позицію депутатів, все одно вимагає такі значні гроші скерувати уже не з міського, а з обласного бюджету?! Чи не є це маніпуляцією?!
Депутатка Бєльська пише, що пам’ятники – це символи загальнонаціональної єдності та гордості. Погоджуємося. Проте, коли вже заговорили за символіку, то хочемо нагадати , що сквер біля пам’ятника «Воїну-прикордоннику», де ми кілька разів на рік вшановуємо пам’ять наших предків, був задуманий саме в таких тонах, які були до початку реконструкції – сірих. Навіть
у Києві меморіал жертвам ще однієї трагедії українського народу – Голодомору 1932-1933 років – виконаний у доволі стриманих тонах. Підходи до пам’ятних знаків там устелені сірою та чорною бруківкою. Це символізує скорботу за загиблими.
Проте у наших градоначальників інше бачення. Сквер у Нововолинську буде кольоровий. Хтось собі так вигадав. І доки ви читаєте ці рядки, його обкладають барвистою мозаїкою, наче якусь вітрину в магазині.
Знаєте, ми теж до останнього вірили в те, що керівництво міста піде на конструктивний діалог із громадою. Ми запрошували конкретних посадовців, аби вони вийшли до скверу зі своїх гарно вмебльованих кабінетів і подивилися в очі людям, завели з ними розмову. На жаль, цього не сталося і реконструкція почалася. Мерія не знайшла в собі сили прийняти важке, але правильне рішення.
Одначе нагадуємо, що депутатська група «Спільна думка» залишається поверх усього політиканства і забалакування проблем, в яке їх намагаються втягнути окремі представники влади.
Наше покликання як депутатів полягає в тому, щоб приймати ефективні для громади рішення, а також контролювати їх виконавців. Як показує досвід, халатність у роботі останніх стала доволі поширеною практикою.
Наостанок зазначимо, що ми любимо Нововолинськ, як і ви. Ми також хочемо, аби місто розвивалося, а жити людям у ньому ставало дедалі комфортніше. Ми однозначно за взаємоповагу та єдність. Приєднуйтесь до нас і ви!
Депутатська група «Спільна думка»: Богдань Бадзюнь, Віталій Бадзюнь, Олег Бадзюнь, Василь Бутинець, Олексій Буторін, Руслан Влодарчик, Юрій Єлева, Лариса Жила, Борис Карпус, Андрій Нагорний, Андрій Самков, Юрій Сиротюк, Едуард Суднік, Ігор Трофимович, Андрій Чабан.
Відредагував Alex_ini.
