За рік кмітливому чолов’язі з Нововолинська вдалося завербувати і відправити до Польщі для проституції десяток дівчат із усієї Волині. На суді Віктор намагався умити руки, розповідаючи, що дівчат возив на роботу зовсім не пов’язану з секс-індустрією, забезпечував лише їх транспортування і ніяких грошей за доставку майбутніх повій не отримував. Однак слідчі надали суду докази безпосередньої причетності нововолинця до торгівлі людьми.
Віктор у свої 43 роки постійної роботи не мав, тому підробляв скрізь, де можливо заробити хоч якусь копійку. Протягом останніх кількох років зачастив до Польщі, возячи туди на продаж усілякий крам. У сусідній країні доля звела його з українкою Наталею, яка зі своїм чоловіком Тадеушем організувала нелегальний бізнес — «постачання» жінок до борделів і стриптиз-клубів. Якось у розмові парочка запропонувала Вікторові непоганий заробіток — кількасот євро за те, що він привезе їм молоду дівчину. Яким чином він умовлятиме жіночок на «роботу», польських сутенерів аж ніяк не цікавило.
Віктор не довго думав і почав шукати серед знайомих привабливих дівчат, бажано безробітних, яким конче потрібні гроші. Як встановило слідство, перша спроба завербувати двох волинянок видалася невдалою. Марині та Юлії він пообіцяв роботу в готелі, де триває ремонт і потрібна підмога. Дівчата, які вже неодноразово їздили до Польщі на сезонні заробітки, погодились. Однак, перетнувши кордон, запідозрили, що їх везуть зовсім не для будівельних робіт. На польській заправці Віктор попросив супутниць пересісти у джип, мовляв, за ними приїхав роботодавець, який усе пояснить дорогою. Коли дівчат привезли у готель, вони почали розпитувати Тадеуша, у чому полягатиме їхня робота. Його жінка Наталія сказала, що все пояснить уранці, коли відпочинуть із дороги. Попросила у волинянок їхні паспорти начебто для реєстрації проживання в готелі, які, зрозуміло, повертати не збиралася. Дівчата пішли спати, а на ранок їх повідомили, чим насправді вони мають заробляти. Торгувати тілом їм запропонували в одному з нічних клубів міста Костшин-над-Одрою. Ті навідріз відмовилися та почали надзвонювати Віктору, щоб той негайно їх забрав. Сутенерам вони пригрозили, що підуть у поліцію і розкажуть, чим тут насправді займаються працівниці готелю. Наталія розповідала дівчатам, що багато заробітчанок, які приїхали працювати на полі, врешті-решт приходять у борделі, бо тут платять великі гроші. Проте Віктору все-таки довелося забрати їх додому.
Після невдалої спроби Віктор не зупинився та продовжив пошуки. Знайома Оксана здалася йому підхожою дівчиною, і він запропонував їй роботу бармена в одному з нічних клубів у Польщі. Грошей за перевезення він не брав, казав, щоб віддала, коли отримає першу зарплатню. Наполягав і на тому, щоб Оксана не брала з собою коштів, мовляв, проживання та харчування — за рахунок роботодавця. Довірившись брехунові, Оксана опинилась у полоні Тадеуша і Наталії. Без грошей і документів їй довелося кілька місяців надавати сексуальні послуги відвідувачам нічного клубу «Міленіум». Через півроку вона повернулася в Україну та запропонувала Віктору допомогу в пошуку дівчат. Уже через кілька тижнів із двома ошуканими волинянками їхали до польських сутенерів. Тадеуш запроторив їх у нічний клуб «Сімона», що у селі Осінов Дольний.
За такою схемою волинські торговці людьми, видаючи проституцію за роботу прибиральниць, барменів, збирачів яблук тощо, завербували близько десяти дівчат.
Сутенерка Оксана під час допиту розповіла, що була змушена танцювати стриптиз і заробляти проституцією, бо не мала виходу, мовляв, не знала ні мови, ні місцевості. Потім звикла. Розповіла, що від Тадеуша отримувала половину заробленого, крім того, 200 злотих платила йому за харчування та проживання. А підшукувати дівчат — справа в принципі легка та добре оплачувана. За одну привезену повію поляки платили до 300 євро.
Як жилося полонянкам у Польщі, дізнаємося з розповіді однієї з них. «Оксана позичила свій одяг, щоб я могла працювати у нічному клубі… Близько дванадцятої години заклад відкрився, а перед тим ми йшли в місто купити запобіжні засоби. Віктор казав, що Оксана буде допомагати мені адаптуватися до нової роботи… Оксана повідомила, що година сексу з клієнтом буде коштувати 60 євро, півгодини — 35 євро, а пізніше — 40. Клієнт, обравши дівчину, має розрахуватися на барі за певний час із нею. Нам також казали спонукати клієнтів купувати алкогольні напої. Наприклад, пляшка шампанського коштувала 30 євро, якщо клієнт її купував, то дівчина отримувала з них 7,5 євро… За добу я в середньому обслуговувала двох клієнтів, Оксана та ще одна дівчина могли мати по п’ять–сім чоловіків. Надавати послуги без презервативів мені пропонували, але не змушували… Власник клубу спонукав працювати і під час місячних, а щоб при цьому не створювати незручностей клієнтам, нам вводили в органи губку», — розповіла одна з завербованих дівчат.
Якщо з’являлася поліція, то дівчатам наказували брехати, начебто вони працюють у готелі та клубі прибиральницями.
У травні 2013 року Луцький міськрайонний суд засудив Віктора та його помічницю Оксану на п’ять років позбавлення волі. Не змінилося покарання і після подання апеляції.
(З етичних міркувань імена засуджених і завербованих дівчат змінені.)
Джерело http://vidomosti-ua.com
