Отримані мною зі Нововолинської СЕС. На цей раз, у результаті героїчних зусиль працівників міського «Водоканалу», вода, згідно з результатами проведених аналізів, придатна для споживання людиною. Навіть уміст заліза не перевищує норми.
Не довіряти керівнику контрольної організації В. Мельнику я не маю підстав. Ну, а якщо відверто, згідно з моїми та сусідів візуальними спостереженнями, то й справді вона стала чистішою. Нема зелено-сіро-рудої бурди, що текла із наших кранів. Але застояним болотом таки частенько від неї тхне.
І нічого тут не вдієш: потрібна термінова заміна прокладених 40 або й більше років тому двадцяти метрів тимчасових труб та монтаж нової засувки.
Коли шановне панство із тих панів, які без штанів, через недостатнє фінансування та нерозуміння цієї пекучої проблеми у верхах, розпочнемо наступний подвиг. Ми не відступимось. Мешканці двох будинків не хочуть сьорбати руду субстанцію, що зветься водою.
Започатковуючи тему рудої баланди, замішаної на клаптях іржі та бруду зі гнилих водогінних труб у Нововолинську, яку ми щодня хлебчемо, ніби пси з калюжі, я мав надію, що міська громада підтримає мене шквалом фотографій, відео та інформаційних запитів у міську прокуратуру, а також до місцевої влади. Хоча б заради своїх дітей. Проте так не сталось, на жаль…
На що було надіятись, коли молоді мами і тати до цих пір водять своїх крихіток у дитячий котельно-поліклінічний лікувальний заклад на 15 м-ні? Коли їхні рідні кровиночки продовжують дихати формальдегідною канцерогенною сумішшю. А батьківські протести проти поборів у школах і ДДУ та закриття на літо дитсадків начисто відсутні. Нікого не цікавить і безоплатна передача, згідно з рішенням місцевих депутатів на сесії міської ради, комунального дитсадка правоохоронному відомству. Як і продаж землі діючої дитячої дошкільної установи № 1 на вул. Маяковського, 14.
Подумаєш, якісь там півтори сотих гектара! Процес захоплення територій, будівель та іншого нашого із вами спільного майна у рідному місті успішно розпочався. Ані я, ні «Ніка», ані Н. Камишникова без вас та вашої доброї волі і громадянської сміливості перешкодити цьому не зможемо. Як би ми цього не хотіли, і на які б бетонні плити, у результаті задуманих кимось містечкових революцій проти провінційних феодалів чи на загарбану ними землю, або сходи подарованих щедрою рукою «самодержця» дитсадків, не лягали. Без вас ми – ніщо. Як і народжені вами діти без вас, їхніх батьків, котрі не хочуть піклуватись про їхнє майбутнє через свій незрозумілий страх – сироти. Фотокопію листа з Нововолинської СЕС додаю.
Анатолій Бідзюра, голова ГО «Україна + Польща», журналіст.
Відредагував Alex_ini.
