Чимало українців не можуть отримати навіть однієї земельної ділянки для будівництва житла, право на яку їм передбачає закон, а спритник-стоматолог у Нововолинську умудрився отримати кілька. Як то кажуть, під чесне слово.
Мер «розвів» мешканців вулиці «как котят»?
Ця історія розпочалася ще у червні 2006 року. Сесія Нововолинської міської ради прийняла рішення про безоплатне надання земельних ділянок на вулиці Мічуріна 5а та 3а у місті шахтарів двом особам: депутату Нововолинської міської ради Леоніду Климовичу та звичайному стоматологу Павлу Ришитюку.
Все б нічого, надали то й надали, мовляв, кожен має право. Але проти такого рішення виступили ветерани війни і праці та інші мешканці будинків 1, 3, 5, 7, 9, які згодом дізналися, що вулицю переплановано. Внаслідок чого частина проїздів, які понад 50 років забезпечували доступ від справжньої асфальтованої вулиці до будинків було передано у приватну власність забудовникам.
– Павло Ришитюк отримав кілька земельних ділянок з метою перепродажу їх і, зокрема, це на вулиці Мічуріна, – розповідає мешканка будинку №9 вулиці Мічуріна у Нововолинську Лариса Павлосюк. – Це ще в 2006 році була виділена земельна ділянка підставній особі в місці, де генеральним планом забудова не передбачена. Це санітарно-охоронні зони, там комунікації знаходяться, абонентами яких ми є. І будівля вийшла спроектована на водовідвідній системі. Коригування до генерального плану не виготовлялися. Там до 20 сотих ділянка (загальна площа сусідніх ділянок наданих пану Климовичу та пану Ришитюку по сусідству – авт.), оприлюднення, що в такому-то місці має будуватися, не виготовлялося. Вже коли їм дали дозвіл на розробку проектів землеустрою 22 серпня 2006 року і на цій же сесії одразу й погодили. Виходить той проект вже був заздалегідь виготовлений без дозволу.
Будинки 1,3,5,7 на вулиці Мічуріна розташовані в глибині, на віддалі від асфальтованої вулиці Мічуріна. Натомість до їхніх будинків веде проїзд, так звана 8-метрова неасфальтована тупікова вулиця. Вона проходила між земельною ділянкою будинку №1 та «нічийними» землями і впирається у двір будинку №3. Зараз же, проїзд опинився у межах наданої Павлу Ришитюку ділянки. Мешканці стурбовані, що після того, як нові власники ділянок поставлять паркани, то не зможуть дістатися до власних будинків не те, що автомобілем, а й пішки. Після прийняття такого рішення міської ради мешканці вулиці виступили проти і прийшли на сесію міської ради, щоб зобов’язати депутатів відмінити надання ділянок. Після такої бурної реакції містян міський голова Нововолинська Віктор Сапожніков пообіцяв, що питання вирішать. І справді, питання ніби й вирішили, але, за словами Лариси Павлосюк, із кількома кроками вперед. Міська рада прийняла рішення відмовити Леоніду Климовичу та Павлу Ришитюку у виділенні ділянок, однак у своєму рішенні не обґрунтувала це, що дало можливість їм оскаржити документ у суді, що вони й зробили і виграли справу. – Поприходили тоді люди, ветерани, що таке от порушення, – розповідає Лариса Павлосюк. – Ми зайшли на засідання, де мали затверджувати проекти землеустрою тим забудовникам і міський голова хвилюється, каже, що він цілу ніч не спав, що там порушення і так не має бути. Забудовникам ніби як відхиляють, але не вмотивовують, що там дійсно проблеми є, що там і будинки на комунікаціях, і проходи, даючи їм можливість узаконити це в суді. Ми й виходимо і ніби й вирішилося, а не знали що вони тільки фарс зробили. І, буквально через півтора тижні, Нововолинський міський суд виносить тому забудовнику рішення, що міська рада йому безпідставно відмовила, в нього ще навіть затвердження державної експертизи не було на момент звернення в суд. Бо вона була через місяць після того засідання. Міська рада навіть не мала права виносити на затвердження проект бо не було тої державної експертизи. Після цього справа потрапила в Апеляційний суд Волинської області, де мешканці вулиці Мічуріна виграли. Однак забудовники не зупинилися і таки здобули перемогу у Вищому Адміністративному суді України. На підставі цієї Ухвали Нововолинська міська рада залишила в силі рішення про надання землі і в 2009 році їм видали акти. Згодом мешканці добилися доказів того, що один із отримувачів шматка землі в місті вже використав своє земельне право.
Державний акт на земельну ділянку Павла Ришитюка на вулиці Мічуріна в Нововолинську
Стоматолог отримував безкоштовні ділянки кілька разів – Пізніше виявилося, що забудовник (Павло Ришитюк) неодноразово отримує земельні ділянки під житлове будівництво безкоштовно. За законом дозволено тільки один раз по кожному призначенню. Межі не погоджені були, – каже Лариса Павлосюк. – Це виявилося в обласному управлінні земельних ресурсів, – додає помічник народного депутата Володимир Мигас, який допомагає у цій справі. – В міську раду прийшов лист, що такий то чоловік має вже безплатну земельну ділянку. Закон дозволяє тільки один раз і вони не рекомендують виділяти. З міської ради в Луцьк відписують, що вони відмінили це рішення. – В Луцьк, начальнику земельного відділу інформаційним листом повідомили, що рішенням таким-то міська рада скасувала те рішення, на підставі якого виділено ділянку і міськрада звертається в Нововолинський міський суд для скасування державного акту. Ніби питання й вичерпалося. Потім виявилося, що насправді нічого не скасували. Рішення залишили, ні адреси, ні прізвища, тільки рішення номер таке-то залишити в силі. Я десятьох депутатів перепитала чи вони обговорювали його, кажуть, що не знають. То воно автоматично, він десь підсунув проект рішення і воно там автоматом десь пройшло. Там ні прізвища не було, ні адреси, депутати навіть не могли зрозуміти. Якийсь там номер, хто ж там по номеру може щось знати.
Рішення Нововолинської міської ради про скасування свого рішення про надання ділянки Павлу Ришитюку, рішення про залишення в силі свого рішення про надання ділянки Павлу Ришитюку та лист Держкомзему до Нововолинської міської ради.
Лариса Павлосюк розповідає, що коли дізналися про те, що Павло Ришитюк уже використав своє право на отримання безкоштовно земельної ділянки, то звернулася до міського суду, аби скасувати незаконне рішення міської ради та державний акт. Окрім того, що в суді більше двох місяців не реагували на заяву, відхилили ще й клопотання про заборону відчуження земельної ділянки. – У Нововолинський міський суд, ми подали конкретні докази: два акти і що одна ділянка в селі Низкиничі за 5 кілометрів від Нововолинська знаходиться, а друга тут. І вже в суді було підтвердження, що дійсно все там це є. Ми написали заяву, щоб наклали заборону на відчуження тієї ділянки, бо в газеті побачили оголошення агенції нерухомості, що вона продається за 20 тисяч.
Другий державний акт на землю Павла Ришитюка в селі Низкиничі поблизу Нововолинська.
Лариса Павлосюк підозрює, що судді необ’єктивно підходять до розгляду справи, оскільки мають зв’язки. – В міському суді все узаконили, а ми подали апеляцію і виграли її. Відповідач потім подав у Вищий адміністративний суд, а там вже суддя скасував виграну апеляцію і рішення Нововолинського міського суду залишив без доповнень в силі. Цей суддя із ВАСУ виявляється з Луцька і він колега того судді нововолинського, який приймав те рішення, і вони чи вчилися разом, чи що. І тепер ми вже за нововиявленими обставинами, тобто ухвалу Вищого адміністративного суду, яка залишила в силі постанову міського суду, оскаржили до Львівського апеляційного адміністративного суду. І вона прийнята та справа. Стоматолог помер, а ділянка «пішла по руках» 22 лютого 2013 року Павло Ришитюк помер. З того моменту вже минуло більше, ніж півроку, а за законом саме протягом цього терміну спадкоємці мають право узаконити правонаступництво. Однак, за інформацією державного нотаріуса цього зроблено не було. – Я говорив з начальником земельного відділу, – каже Володимир Мигас, який допомагає у цій справі. – Він каже, що ту земельну ділянку за два тижні до смерті Павло Ришитюк продав і її вже купив один, другий, аж третя особа. Я кажу: «Ви хоч знаєте, чи земельна ділянка числиться на них, бо суд йде?» Відповідають: «А ми не знаємо». Наші клопотання, щоб це перевірити, суди відхиляють. Спір йде за земельну ділянку, але чи вона продана, чи чия вона на сьогоднішній день не відомо. В судів же є доступ. Залучили його законну жінку. Діти його, того Ришитюка не хочуть того, бо кажуть, що вони знають чим батько займався. Сам Ришитюк вже був з другою жінкою, з тою не живе. Вони кажуть, не хочуть мати справу з тим, не хочуть позору. То ту другу жінку, з якою він жив, то суд вже до неї звертався. Ми ж хотіли, щоб суд витребував спадкову справу, чи не закінчилися терміни, бо від державного нотаріуса є довідка, що із закінченням терміну 6 місяців ніхто не звернувся. – Якщо Ришитюк помер, то з ким ви судитеся? – Правонаступник його дружина. Але жодного документу нам суд не надав. І ніхто з відповідачів жодного разу не з’явився. – Які позовні вимоги у вас? – Скасування державного акту та рішень міської ради на підставі яких він був виданий і перепланування вулиці Мічуріна у відповідності до закону і Генерального плану міста. Ми вже згодні, щоб вони будувалися, але щоб позалишали нам ті проходи до будинку. Бо пожежна нас там і не знайде в тому апендиксі. Там тупик, а якщо тупик то дорога має ширша бути. А якщо ширша, то стовпи вийдуть в середині дороги, бо тупик треба розширити. Зараз Лариса Павлосюк та Володимир Мигас намагаються в Львівському Апеляційному адміністративному суді скасувати незаконне рішення міської ради про надання земельної ділянки Ришитюку, а в цивільному суді намагаються добитися, щоб скасували його державний акт на землю. – Ми вирішили без хабаря, без зв’язків, чисто визнання порушення законів спробувати добитися в суді. І от як на порушення діють наші правоохоронні органи, – скаржиться Лариса Павлосюк. ЧЕТВЕРТА ВЛАДА не змогла зконтактувати із нинішніми власниками земельної ділянки покійного Павла Ришитюка. Володимир Мигас каже, що власники там неодноразово мінялися. – Якщо ділянка була продана, то документи через міську раду оформляються, то вони мали б знати. Начальник земельного відділу дає мені телефон того, що купив ділянку, і каже, що він готовий там проїзд лишити і все владнати. Я йому дзвоню, кажу, що представник вашого сусіда, а він мені відповідає, що ту земельну ділянку продає: «Я не хочу з вами говорити» і все. Приходять одні стовпчики б’ють і йдуть, другі, як тільки взнають, що там в судах, то зразу йдуть, – каже Володимир Мигас. Депутат-сусід стоматолога каже, що все законно, а жінка – просто конфліктна особа Депутат Нововолинської міської ради Леонід Климович, який отримав сусідню із Павлом Ришитюком ділянку, каже, що вже і забув про цю справу. Мовляв, все вже владнали, а тут знову піднімають це питання. – Ми вже цей конфлікт залагодили давно. Що це знову починається клоунада? Там були просто людські городи. Їм вони не виділялися, а просто самозахват землі був. Вже по тому випадку стільки звернень було… і в Верховну Раду вони писали. Там є просто скандальна людина, зараз вона фактично на моїй ділянці обгородила парканом і користується. В мене є акт на цю землю. – Мешканці розповідають, що вони там вже десятки років проживають, прибирали цю територію, яку Ви отримали, нібито там смітник був… – Немає питань. Живуть-проживають, але то значить що? Це ж не підтверджує, що це їхня ділянка. Вони мають ділянки, які їм держава виділила, тобто присадибна ділянка. Так само і мені виділили земельну ділянку, там якісь дерева росли, я за ті дерева їм гроші повертав, але коли це ще було. Вже це діло давно забуто. Зараз одна та людина (Лариса Павлосюк – авт.), зараз проти неї вся вулиця, бо вона перегородила їм дорогу. Вона там найбільше зацікавлена. Вона перегородила ту дорогу всім мешканцям і якщо я зараз поставлю паркан, то ніхто не дійде до своїх ділянок. Там дорога має бути, а вона її взяла і перегородила. А зі всіма я спільну мову знайшов вже давним-давно. – Пані Лариса каже, що вона ще до Вас намагалася приватизувати цю ділянку і подала нібито документи перша за вас, але їй відмовили, а Вам дозволили. – Вона хотіла собі ділянку довиділити. Вона вже своє право використала, тут вже два рази не можна ділянку приватизувати і для того, щоб їй довиділити, треба щоб вона примикала до її ділянки, а вона через дорогу фактично знаходиться. Там дорога є. Їй відмовили з цих причин, не те що там мені якісь преференції. На моїй ділянці вона зараз фактично город поставила, просто в мене зараз немає часу щоб подати в суд. Вона користується неправомірно і прокуратура це визнала і все. – Але на виділеній Вам ділянці були комунікації водовідведення… – Комунікації всюди є, вони спокійно переносяться. Вони легко переносяться. Я ж не будувався на них. Якщо комунікації заходять на подвір’я, то накладається спеціальний договір сервітут. – У вас були погодження в мешканців сусідніх будинків на перенесення комунікацій? – Є папери і є акти. Там була каналізаційна самовільна врізка, я її переніс…не я, а водоканал, а водоканалу заплатив. Це дозволяється. Немає нічого страшного. – Але ви брали погодження? – Я вам кажу чесно, там вже стільки, і прокуратура, і обласна, і два запити депутати із Верховної Ради. Якби там хоч якась була посилочка, то я Вас запевняю, нам би просто мало місця було всім. А містобудівне обґрунтування не зобов’язане для ділянки. Якби там якийсь промисловий об’єкт будувався, то так. А так закон не вимагає обґрунтування в житловому кварталі на будівництво житлового будинку. Між ділянкою Лариси Павлосюк, що за адресою вулиця Мічуріна, 9 та отриманою ділянкою депутатом Климовичем має бути прохід, яким користуються мешканці будинків 7,5,3,1. Однак, як каже депутат Климович, Лариса Павлосюк самовільно захопила частину його ділянки та ще й перегородила вулицю. – Якщо я паркан свій доставлю, то люди не зможуть дістатися до своїх осель, – каже депутат. – Вона самовільно захопила ту ділянку. Добре, що ви мені нагадали. Я просто зараз подам в суд, щоб вона ту ділянку там звільнила. Вона обгородила парканом на моїй ділянці. В мене є акт на цю ділянку, а вона там паркан і якісь туї ще посадила. – Кажуть, що ви вже неодноразово отримували ділянку під житлову забудову… – Ніколи в житті. Якби я хоч би раз ділянку отримував, то в базі було б, що на мені ділянка є. Це брєд абсолютний. Начальник відділу Держземагентства у Нововолинську Тарас Кантор підтверджує, що Лариса Павлосюк самовільно захопила прохід і частину ділянки виділеної депутату. – До виділення ділянки Климовичу прохід був. За генпланом його ширина має бути 8 метрів. Людям виділялася земля з того розрахунку, щоб проїзд залишався. З’явився скандал і Павлосюк загородила проїзд і частину землі Климовича, – каже чиновник. У відділі Держземагентства у Нововолинську підтверджують, що депутат Леонід Климович земельну ділянку отримав вперше, а от Павло Ришитюк отримував і раніше. – На той момент як міська рада йому виділяла землю, в нас інформації про те, що він використав право на приватизацію не було, – каже начальник відділу Держземагентства у Нововолинську Тарас Кантор. – Вже коли було звернення мешканців в обласне управління Держкомзему (тепер Держземагентство), то вже там з’ясували, що в нього дійсно була ділянка. Ми питання повторно винесли на сесію міської ради, щоб скасувати рішення, але тоді вже питання знову було в судах і депутати вирішили не розглядати до рішення судів. Тарас Кантор каже, що зараз не знає достеменно, хто володіє ділянкою, виділеною Павлу Ришитюку, оскільки його відомство уже не займається реєстрацією. Проте, чоловік каже, що ділянка якимось чином, чи по спадщині, чи по договору перейшла до другої особи, а зараз вже й до третьої. – З чийого боку таке недопрацювання, що служби не знали, що чоловік використав право на приватизацію? – Це він повинен був сказати, що він використав право. Він має вказувати, що він з такою то статтею ознайомлений, що він знає, що він не використав право. – Але хтось же мав перевіряти цю інформацію, контролювати… – Це немає можливості перевірити, бо на момент подачі заяви, він був завжди громадянином міста. В нього була міська приписка і в нас немає можливості, в нас немає бази по інших районах крім Нововолинська. Ми не мали можливості перевірити це. Ще якби він був житель того села Низкиничі, то ще ми можемо запит туди послати. А так він був громадянин Нововолинська. Використав право в іншому районі, нас про це не проінформував, а перевірити ми не могли. Так «досконало» працював у нас Держкомзем у регіонах. Хтозна скільки ще таких «Павлів Ришитюків» на Волині отримали «вперше» земельні ділянки. Як кажуть, відважного й куля минає: земельна ділянка міської громади Нововолинська видана незаконно зараз уже кілька разів перепродана і швидше за все вже не повернеться у володіння містян Нововолинська.
Юрій Горбач, портал «Четверта влада»
