Вранці, під вікнами будинку № 2, що на пр. Дружби, влаштували жорстоку бійку. Оглушливо кричали один на одного, врукопашну зійшовшись стінка на стінку. За місце під сонцем. Щоби вижити у цей морозний та вітряний день. Ти дивись – подумалось, зовсім як люди. Гайвороння. Галки та ворони 🙂
Восени ВУКГ, згідно прохання мешканців вул. Галана-Шухевича демонтувало сміттєві контейнери повідомивши людей, що живуть у будинках на Дружби 1, 2, 3, 4 і 5 про новий графік вивозу сміття. Мовляв, виставляйте свої пластикові мішечки біля помешкань щопонеділка, середи та п’ятниці і сміттєвоз буде їх звідти забирати. Ну, щодо середи, то вони «загнули», звичайно, але у понеділок та п’ятницю, таки забирали.
Ціну за вивіз та утилізацію не змінили, хоча більшість городян мають можливість виносити своє «багатство» у контейнери цілодобово. Навіть, будівельне, яке не є побутовим. Навіть листя чи бур’яни. У минулий, договірний понеділок, сміття ніхто не забрав. На центральній вулиці міста, де одна за одною сновигають шикарні авто місцевого начальства, воно пролежало добу. Аж до скаженої воронячої трапези у вівторок. Перелякана сусідка нервово запитала, чи я це бачив? Спостерігав, звичайно. І зафіксував на камеру. Та, вмішуватись у воронячі війни, не захотів. Та й, через п’ять хвилин, знову довелось би виконувати миротворчу місію. Вороняча зграя діяла нахабно і безстрашно.
Та, я не про те. Дехто, регулярно робить закиди, що у моїх публікаціях немає такого потрібного для усіх нас, позитиву. Та, самі ж знаєте: завітавши до лікаря, у дитсадок, загальноосвітню школу, або до державного чиновника якоїсь комунальної організації, та й що там казати – виглянувши на вулицю через власне вікно, окрім негативних явищ у Нововолинську, побачити, щось хороше є досить проблематичним.
Можливо, це я такий невезучий. Може, у житті більшості членів громади позитив фонтанує струменем семи кольорів веселого щастя вдень і вночі. Як на картинках біля дошки почесних громадян міста. Чи валяється товстим, розледачілим котом, прямо на порозі домівок. Хоча, я вже не один раз радив шукати такий розцяцькований позитивом «клондайк» у комунальній газеті «Наше місто», у «ВТ» чи на міському радіо. Отам суцільні кольорові глюки публікацій, передач і пісень! Чого варта, тільки одна із них: «… чёрт возьми смолоду, долбим мы чёрное золото!» За точність тексту не ручусь, проте зміст, майже той.
А особливо, якщо у вищеназваних ЗМІ йдеться про «вождів» місцевого владного режиму. І котрі, відверто кажучи, є винуватцями всіх наших міських бід, як бюджетного формату так і всього іншого. Чого тільки вартий монтаж «зимових» бордюр вулицях! А маргарин у дитсадках школах по ціні масла чи зіпсований сир для дитячого харчування. А пів-мільйона гривень, що «загребли» на очах у громади, у сквер «совєцького загарбника». А ще продажі землі та комунального майна дитячих дошкільних установ «своїм» і родичам. І це тільки за останні місяці!
Прокуратура, міліція, СБУ, котрі повинні стояти на сторожі інтересів громадян держави, впритул «не помічають» беззаконня місцевих владців. Ба! У їхніх документах розслідувань зловживань посадовим становищем і перевищень владних повноважень чиновників, начисто відсутнє слово «корупція», хоча навколо них, вона аж шкварчить.
Про це феноменальне явище, я вже писав. Як вбачається, «замазані» у корупції і більшість міських депутатів. Які щось, та взяли від місцевого владного режиму. Якусь дещицю із людського майна, землі чи якихось інших цінностей в обмін на свої голоси на сесіях міської ради. За свою рабську вірнопідданість та брехливу лояльність. І що більше я заглиблююсь у ці гидкі справи, тим більше переконуюсь у цьому. У напружені дні протистояння «влада-народ», на київському Євромайдані та інших майданах країни і планети, спостерігаємо ледь не процес братання місцевих чиновницько-олігархічних структур із простими громадянами. Коли перші готові продати душу дияволу, аби зберегти награбовані гроші, майно та землю, відібрані у пригноблених і доведених до відчаю, членів територіальних громад.
А скриня відчиняється просто: правоохоронним органам і центральній владі вигідно тримати на місцях злочинців. Це вигода подвійних стандартів. Органи «доять» місцевих «князьків» матеріально та в інший спосіб, а центру вони допомагають утримувати в покорі пограбований народ. Таким чином склався дивний кримінальний симбіоз перших, других і третіх. Всі вони роблять вигляд, що нічого не відбувається. Партійна приналежність та національність не відіграють ніякої ролі. Організована злочинність на такі дрібниці уваги не звертає. Славословлячи центральну владу та натягши маски солодкаво-нудотних блудодійників… З-під яких виглядають звірячі ікла ЧК-ГПУ-КГБ-НКВД – бойових авангардів злочинної КПСС. Якої, ніби, вже й нема давно. Проте, вона живе. У душах місцевого і центрального владного керівництва. Хоча, заради справедливості мушу зазначити, що нововолинська міська прокуратура в останні місяці, таки почала надавати правдиві відповіді на інформаційні запити ГО «Україна + Польща». Проте, слова «корупція», «посадова злочинність» та інші, використовувані в лексиконі ККУ, в них, так і не народились… Дещо із цього, ми незабаром, запропонуємо увазі громадськості.
Пасе задніх нововолинський МВ УМВС. Згідно прокурорських перевірок, подання по дитсадках, школах, ЦДЮТу, ЦМЛ, «Міжшкільному комбінату дитячого харчування», будинку для літніх людей у с. Жовтневе, продажу територій та споруд ДДУ і шкіл, корупційними зловживаннями із тендерними закупівлями зіпсованих продуктів для вихованців тощо, було внесено до Єдиного Реєстру досудових розслідувань. У багатьох із цих справ, особливо, поборах із хворих у лікарні та батьків дітей у ДНЗ та школах, присвоєнню комунального майна, фігурують міські депутати. Гордо мовчить і місцева СБУ. Очевидно, незабаром вибори. Президента, депутатів ВР та у місцеві ради.
Кого обиратимемо земляки? Знову продамось за кіло зацвілої гречки, засмерділу «кильку у томатному соусі» та 100 грн?
Як би нам не хотілось, а таки треба протоптувати доріжку на другий поверх Нововолинської міськради. Бо тільки там – корінь зла, яке звило собі кубло у Нововолинську. Там – причини руїн промислового потенціалу міста і наших душ. Звідти беруть початки наші злидні. Там, вочевидь, і документально підтверджені сліди крадіжок нашого із вами майна та бюджетних коштів.
Хто, як не ми? Інші можуть, а ми чим гірші? Молодим – широку дорогу! Вони знають як, бо не служили ані КГБ, ані КПСС.
Анатолій Бідзюра, голова ГО «Україна + Польща», журналіст газети «НВІП».
