Знаєте, із мене увесь час вимагають якихось доказів. Одна дама із ВО «Батьківщина» постійно каже: «Коли ви принесете мені задокументовані правоохоронними органами факти корупції, вчинені місцевими владними чиновниками – аж тільки тоді, повірю».
Я не збираюся перед нею звітувати. Хоча, документи – відповіді на інформаційні запити антикорупційної громадської організації «Україна + Польща» та результати моїх журналістських розслідувань, на сторінках сайту НВІП, друкую регулярно. Вони – вперта річ. Які іще докази?
Хіба побори у школах та ДДУ чи маргарин замість вершкового масла не докази? А продажі землі та споруд комунальних дитсадків і шкіл, або закупівлі та поставки зіпсованих продуктів для дітей, одним і тим самим підприємцем, вам нічого не говорять? Зверніть увагу: майже всі мої публікації мають під собою підтверджене у правоохоронних чи інших організаціях, підґрунтя. Якщо нововолинцям одинаково із якої бурди, котра вважається питною водою, вони варитимуть собі борщі і супи, а також ігноруватимуть мої фотографії іржавих рур, офіційні документи, висновки лабораторій із СЕС, що цю субстанцію таки не можна споживати і вона вважається технічною, тоді вибачаюсь, високе панство. Хлебчіть її й далі. А тепер, іще, у наших міських водогонах знайшли нематод. Таких знаєте, симпатичних червонясто-рожевих черв’ячків, що звили собі гніздечка на покритих брудом внутрішніх поверхнях того, що колись називалося трубами. І які успішно розмножуються у цих гидких умовах.
Ну, що ви! Як можна? Вони абсолютно стерильні і можуть слугувати додатковим джерелом білків для ваших організмів. Особливо, дітей. Мало того – вони ще й лікують. Хворих на відсутність совісті, непорядність і зажерливість. Їхні цілющі властивості діють і на кінчених придурків: від них ті стають іще придуркуватішими та тупішими …
Так, ось. Днями, я отримав відповідь із міської ради на «Інформаційний запит» ГО «Україна + Польща», під № 02-8239 від 13.01.2014 року за підписом міського голови В. Сапожнікова, який вчора, публічно, назвав мене «своїм другом». Мова, у офіційному документі, йшла про компенсації власникам маршруток за пільгові перевезення громадян міста. Із листа нововолинського виконкому на гербовому бланку, випливало, що для благородної мети безкоштовних перевезень стареньких та інвалідів у громадському транспорті нашого міста за 4 роки було виділено із державного бюджету близько 2 301 455 грн. Проте, ми скористаємося останньою цифрою за 2013 рік. Тоді для цієї мети було витрачено 574 866, 58 грн. (мова оригіналу) Якщо проїзд у маршрутках міста коштує 1,75 гр. то ми легко знайдемо кількість перевезених пільговиків за минулий рік: 574 866, 58 : 1,75 грн. (вартість проїзду у міських маршрутах) = 328 495 пільгових пасажирів у рік із хвостиком. Ділимо на 365 днів, буде – 900 пільговиків перевезених упродовж дня. А якщо взяти до уваги перевезення дачників до р. Західний Буг, то: 574 866,58 : 2,0 грн. : 365 днів = 787 дідусів і бабусь за день.
Як вам? Мало чого, й до тисячі не вистачає! На тлі попереднього і анонімного опиту власників міських маршруток виявилося, що ніяких компенсаційних коштів за пільгові перевезення, вони не отримували. Якщо це брехня, то хай вона залишиться на їхній совісті. Я не стану досліджувати ймовірних чи неймовірних сум «відкатів». Та й не моя це справа. Але, віриться важко. А якщо відверто, то й не віриться зовсім.
Це ж треба – власники міських маршрутів перевозять близько тисячі пасажирів щодня, безкоштовно! А як тоді, що коли не зайдеш у автобус чи маршрутку, нещасних двох місць для пенсіонерів по квоті, установленій тими самими приватними власниками, ніколи немає? А вони отримують за наші перевезення більше, як пів-мільйона гривень у рік, державних компенсацій!
Немала сума, панове. Цікаво, скільки всіх пасажирів-пільговиків і не, перевозять міські маршрути щодня. Тисяча набереться? Я ніколи не рахував чужих прибутків, але мабуть, таки змушений буду. Та й прокуратура допоможе. Із позавчорашнього дня я принципово припинив платити за проїзд у міських автобусах. На вимогу водіїв зробити це, показую листа із підписом міського голови. Якщо вони будуть все ж таки наполягати на цьому – викличу наряд міліції.
Шановне товариство! Ви самі, методом шкільних арифметичних дій для учнів третього класу, можете визначити скільки пільгових пасажиромісць у 2010, 2011, 2012 роках було задіяно приватними власниками міських автобусних маршрутів, що виграли тендери. То й будете знати їх точну кількість. Не здивуюсь, якщо цифри виявляться іще більш вражаючими. Бажаю успіхів!
Анатолій Бідзюра, голова ГО «Україна + Польща», журналіст газети «НВІП»
