“Чому тіло мого чоловіка медики відправили до моргу, не повідомивши ні мені, ні в міліцію?” – запитує дружина Віталія Стемпеня, який раптово помер під час проходження медогляду.
“Хочу через вашу газету «подякувати» окремим працівникам Нововолинської центральної міської лікарні за те, що вони так «сумлінно і добросовісно» виконують свої професійні обов’язки“, – написала в листі до редакції мешканка шахтарського міста Тамара Стемпень. А через два дні Тамара Миколаївна із дочкою Альоною прийшли до нас, щоб розповісти про своє горе і попросити допомоги в журналістів.
– З моїм чоловіком Віталієм ми прожили разом майже 40 років, виховали трьох дітей – сина і двох дочок, маємо онука. Впродовж цих років він практично нічим не хворів. Перебував лише на обліку з виразковою хворобою шлунка. Після того, як років вісім тому йому зробили операцію, почувався добре і ніколи не скаржився на здоров’я, а тим більше на серце. 20 років він пропрацював у телеательє, потім багато років – в «Укртелекомі».
– 17 березня цього року чоловік почав проходити щорічний обов’язковий для всіх працівників підприємства медогляд. Пройшов усіх лікарів, ніяких серйозних відхилень здоров’я у нього не виявили. Треба було тільки здати повторний аналіз крові на білок, з яким виявилося щось не так. Тому в понеділок, 24 березня, Віталій пішов у лікарню дуже рано, щоб до роботи здати аналізи і отримати заключний висновок терапевта.
Під кабінетом №57 у відділенні профоглядів йому раптово стало погано, чоловік знепритомнів. На той час якраз нагодився лікар Михайло Михайлович, який став робити йому штучне дихання, а медсестри викликали «швидку», яка, незважаючи на те, що обидва приміщення знаходяться на території лікарняного містечка, як розповіли мені потім очевидці, долала цю відстань хвилин 15-20.
Медики «швидкої» поставили йому крапельницю і відвезли у приймальне відділення, де на нього махнули руками. І чоловік пролежав без необхідної лікарської допомоги більше години. Потім його забрали в реанімацію, де він помер. У довідці, яку видав нам після розтину судмедексперт В. Супоровський, написано: «Раптова смерть, коронарна серцева недостатність (порушення притоку крові до серцевого м’яза – авт.)», а в кардіограмі – «можлива гіпертрофія лівого шлуночка» (за інформацією лікарів, це означає підвищений тиск – авт.).
Але виникає кілька запитань, на які ми з дітьми хотіли б отримати відповіді. Чому, наприклад, тіло чоловіка відразу ж направили до моргу, не повідомили про його смерть ні мені, ні працівникам міліції, адже в нього був із собою мобільний телефон? Хіба за законом медики мають право відправляти кудись тіло раптово померлої людини раніше, ніж його оглянуть працівники міліції?
Не все зрозуміло також і з годиною та місцем смерті чоловіка. Одні медики у приватній розмові кажуть, що він помер ще в машині «швидкої», інші – що у приймальному відділенні, а працівниця міліції, яка вийшла з моргу, склавши протокол вже після 10-ї години, сказала: «Ваш чоловік щойно помер». Не розумію, його що, відправили у морг ще живим? У жодному отриманому нами документі час смерті чоловіка не зазначено.
Мені також повідомили (не буду казати хто, щоб не зашкодити цій людині), ніби Віталія вже навіть немає в списках на проходження медогляду. Тому дуже прошу вас допомогти розібратися, чому помер батько моїх дітей. Його смерть настала внаслідок раптової хвороби чи все-таки мала місце професійна недбалість лікарів? -З Віталієм Стемпенем ми пропрацювали разом більше десяти років. І за весь цей час він жодного разу не був на лікарняному, ніколи не скаржився на серце і на те, що в нього щось там болить, – відповіла на запитання стосовно стану здоров’я підлеглого начальник дільниці лінійних споруд «Укртелекому» Наталія Бойчук.
– Міг інколи у вихідні випити, але на роботу приходив завжди вчасно і ніяких проблем ніколи з ним не виникало. А взагалі, скажу вам, це був дуже хороший і безвідмовний працівник, мав золоті руки, міг відремонтувати абсолютно все – від телевізора до утюга чи окулярів. Спочатку він працював у нас електромонтером висотних ліній електрорадіозв’язку, але після того, як торік під час медогляду лікарі заборонили йому займатися такою роботою, був переведений електромонтером підземних систем зв’язку, на що мав дозвіл медиків. У п’ятницю, 21 березня (це був день закінчення медогляду), Віталій зайшов до мене вже під кінець робочого дня. Був трохи стурбований тим, що в нього поганий аналіз крові, тому побоювався, що медики можуть не допустити через це до роботи. Я почала його заспокоювати. Мовляв, попереду два вихідні, треба їсти пучками петрушку, гранати, пити гранатовий сік, але небагато, щоб не піднявся тиск. Ми ще трохи поговорили, і чоловік пішов додому.
В понеділок, 24 березня, зранку він прийшов на роботу. На запитання колег, чому прийшов так рано, відповів, що йде здавати повторно аналізи, пообіцявши прийти на зміну. О 9.42, не знаючи, чекати Віталія чи ставити на його дільницю іншого працівника, я зателефонувала йому на мобільний, але телефон не відповідав. А потім ми дізналися про його смерть, чим були дуже вражені й шоковані.
Лікар-дерматолог Михайло Гаврищук: – Того дня я прийшов на роботу трохи раніше, хвилин за 10 до 8-ї години ранку. Віталія Володимировича, з яким був знайомий років 15, застав у себе під кабінетом непритомного на підлозі з посинілим обличчям. Тому, не гаючи часу, взявся робити йому штучне дихання і прямий масаж серця, а дівчата тим часом викликали «швидку», яка прибула за 8-10 хвилин, хоча стверджувати цього не буду, бо за часом тоді не слідкував. Був зайнятим реанімацією людини. Медики екстреної допомоги поставили Віталієві дві крапельниці, зробили укол, поклали на носилки і понесли в машину. Куди повезли, не знаю, але як лікар, можу сказати: шансів вижити в нього майже не було. Ймовірною причиною раптової зупинки серця, на мою думку, могли стати вік, тромб або підвищений тиск через спиртне, яким чоловік інколи дещо зловживав.
Завідувач відділення анестезіології ЦМЛ Андрій Гідзінський повідомив, що 24 березня у відділення реанімації взагалі не поступав жоден пацієнт, про що свідчить книга записів. На прохання надати інформацію про час виклику і виїзду бригади вранці 24 березня до Віталія Володимировича Стемпеня, а також назвати точну годину його смерті, де і хто з лікарів її констатував завідувачка місцевого відділення Центру екстреної медичної допомоги Ольга Рябченюк відповіла відмовою, посилаючись на те, що не має права надавати таку інформацію без дозволу свого безпосереднього начальника з області Олега Куца. Відмовилася вона й назвати працівників бригади, які виїжджали на цей виклик.
– Протокол про смерть Віталія Стемпеня ми з колегою складали у морзі. Медики викликали нас, коли тіло померлого знаходилося вже там, – пояснює слідчий міліції Ольга Святогор.
– Час смерті ми не фіксуємо, о котрій годині ми туди прибули та про що говорили з дружиною померлого, я не пам’ятаю. Минуло вже більше місяця, а подібних виїздів у нас було чимало.
– Чому перед тим, як відправляти тіло до моргу, медики не повідомили про це рідним і не викликали представників закону? А яке вони мали право шукати телефон у його кишенях? Щоб потім їх звинуватили в крадіжці. А раптом чоловік мав при собі значну суму грошей, – зауважила заступник головного лікаря з поліклінічної роботи Наталія Щерба. На зауваження про те, що зробити це, мабуть, можна було б у присутності правоохоронців, вона промовчала.
Стосовно списку працівників, поданих керівництвом «Укртелекому» для проходження медогляду, який після відповідного дзвінка Наталії Сергіївни продемонструвала кореспондентові завідувач відділення профілактики Емілія Бельська, то у ньому зареєстровано 16 осіб. І прізвище Віталія Стемпеня там теж значиться, хоч і закреслене. За медогляд «Укртелекомом» було перераховано лікарні 1227,5грн., заключний висновок лікарів отримали 15 осіб.
Відмовився назвати точний час смерті Віталія Стемпеня і судмедексперт Валерій Супоровський: – Звичайно, ми реєструємо це в журналі, але розголошувати таку інформацію я не можу. Звертайтеся до слідчого. І взагалі, я зайнятий! Цікаво, чи не так? Невже й справді медикам є що приховувати? P.S. За офіційною інформацією, наданою медиками 24 березня об 11.50 міськвідділу міліції, В. В. Стемпень помер о 8.05 ранку. «Відповідно до п.2 Порядку взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та прокуратури України при встановленні факту смерті людини (Наказ №1098/955/119 від 28.11.2012р.) працівники закладів охорони здоров’я зобов’язані негайно повідомити в органи внутрішніх справ про кожен випадок смерті людини незалежно від місця її настання, за винятком смерті від хвороб у закладах охорони здоров’я (підпункт 2.1).
До приїзду працівника міліції або прокуратури їм забороняється порушувати обстановку за місцем знаходження трупа, переміщати його, ініціювати такі дії присутнім на місці події особам, у тому числі родичам померлих, видавати лікарське свідоцтво про смерть (підпункт 2.2).
Газета “Місто вечірнє”
