Досі точаться суперечки навколо того, хто ж усе-таки винен у трагедії під Волновахою. “Випливають” усе нові й нові факти, інколи неправдиві й непідтверджені. Ми ж звикли вірити першоджерелам, і саме тому публікуємо свідчення бійця, який чергував на кривавому блок-посту саме перед фатальною перезміною. Після отримання нами інформації нам відразу стало зрозуміло, чому місцеві жителі могли безкарно гуляти з відеокамерою біля воєнної техніки, обзивати солдатів “зомбованими окупантами”. Слова солдата підтверджують одне: бійці керувалися вказівками “вищого начальства”.
Хлопець, який мені це розповів, каже, що стояв на тому блокпосту, який розстріляли. Їх замінила друга частина бригади о 21:00 (мінялись вони раз на тиждень), а о п’ятій ранку тих, хто змінив, розстріляли.
Почнемо здалека. За документами військові рахуються у військовій частині в Рівному, якщо щось станеться – скажуть, що їх там не було. Солдатів, які в житті не тримали автомата в руках, готували спочатку місяць на рівненському полігоні. За цей час вони стріляли всього 2 (!) рази. Переважно лежали в наметах і плювали в стелю (дослівно). Стріляти по мішенях і по людях – різні речі, а психолога, який би до цього підготував, не було.
На сході вояки не можуть майже нічого. Стріляти навіть у повітря категорично заборонено: лякають судом і трьома роками в’язниці. Навіть при нападах все треба робити згідно з бюрократичним уставу, і найчастіше, доки наші солдати отримають дозвіл стріляти у відповідь, уже є вбиті чи поранені.
Розстановка блок-постів нелогічна, і через це дуже часто різні проукраїнські воєнізовані бригади воюють одні проти одних. Солдати кажуть, що з ними не ведуть ніякої ідеологічної роботи. Вони не розуміють, що відбувається навколо і яке в них бойове завдання. Стандартна ситуація: везуть групу вояк, залишають десь в полі і кажуть тримати точку. А фактично їх там кидають напризволяще без чітких завдання і вказівок. На блок-постах вояки не мають права перевіряти машини, які проїжджають. Самі кажуть: «Хоч стволи возіть – ми права перевірити не маєм. Для чого ж ми там стоїмо, аби стояти?..»
Яскравий приклад: приїхали на блок-пост сепаратисти, нормально поговорили, попросили соляри, від’їхали сто метрів і стріляють у повітря або по нас, бо знають, що ми у відповідь нічого не зробимо.
«Образливо, що все хочуть «повісити» на комбата, який помер, він якраз був нормальним мужиком», – каже солдат.
До слова, засобів захисту солдати фактично не мали. Старі, ще радянські бронежилети, на жаль, не змогли зберегти хлопцям життя…
Також, за інформацією наших джерел, до поранення осколком медиків призвів вибух бойового комплекту.
Далі буде…
Олександр Топорівський, Олександр Барабошко
На фото: ексклюзивні кадри знищеної воєнної техніки блок-поста під Волновахою
