Таки-так, на продовження всього “поганого”, побаченого за годину відвідин КП Окремої 51-ої бригади в Дачному, публікуємо й хороші враження.
Саме враження й емоції, бо такі бійці заражають оптимізмом на тижні. Мова йде про розвідників, саперів, зв”язківців та снайперів. Мова піде про роту снайперів, з якими вдалося поспілкуватися цілих 20 (!) хвилин. Бачилися вперше, але хлопці щирі – враження, ніби до старих знайомих потрапив.
Ремарка. На час нашої зустрічі солдати бунтували: новий комбриг відправляв на Миколаїв, хлопці вперто не хотіли їхати – казали, стоятимуть до кінця на недолугих блокпостах, знищуватимуть терористів до останнього. Бійці домоглися свого: їх залишили та ще й офіційно включили в АТО.
Хлопці живуть, як одна велика сім”я. Переконують, що добровольці й просять батьків не хвилюватися за них. Багато чого зі спецзасобів потребують, але просять допомоги дуже скромно. Бойовий дух, патріотизм, професіоналізм – на висоті. Багато солдатів, почувши, що ти журналіст, жаліються на умови, незручності, керівництво… Снайпери ж діляться тільки оптимізмом. Чесно, якби всі солдати були такими, наша армія була б непереможною.
І насамкінець – відеозвернення старшини роти. Далі буде…
Олександр Топорівський
