У стінах Волинської ОДА розвінчували міф про те, що переселенці – п’яні дебошири. Про це йшлося під час засідання обласного штабу, який опікується справами вимушених переселенців, – інформує «Волинська правда».
Начальник головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи ОДА Світлана Мишковець розповіла, що ситуація із біженцями змінюється практично щогодини.
На Винниченка, 31 облаштовано місця для тимчасового перебування біженців на 15 місць. Тут люди проводять 2-3 дні, щоб адаптуватися. Їм розповідають про Волинь, надають психологічну допомогу та забезпечують харчуванням. Також показують реєстр вільних місць для проживання.
Переселенці уже поселилися у Луцьку та Луцькому районі, Шацьку, Нововолинську, Володимир-Волинську, Горохівському, Маневицькому та Камінь-Каширському районах.
Станом на вечір 25 червня на Волинь приїхало 138 біженців, а станом на ранок 26 червня – 146. Серед них – 51 жінка, 27 чоловіків та 68 дітей. Серед чоловіків переважають пенсіонери і є лише 5 чоловіків віком до 30 років. Зауважимо, що органи соціального забезпечення тісно співпрацюють із СБУ, яка ретельно перевіряє переселенців.
Серед проблем – небажання переселенців виїздити із Луцька.
Чимало людей здають біженцям квартири. Дехто – навіть безкоштовно. Вільні площі віддають навіть депутати обласної ради.
Голова Волинської ОДА Григорій Пустовіт зауважив, що слід враховувати професійне спрямування та специфіку діяльності вимушених переселенців при пошуку їм житла. Мовляв, пенсіонерам та мама із дітьми буде краще у сільській місцевості, а підприємцям та викладачам – у Луцьку.
Волинський губернатор обурений хвилею дезінформації про переселенців. Мовляв, вони розмовляють російською мовою і дебоширять під вікнами. Він переконаний, що ці міфи створюються в умовах інформаційної війни, щоб вбити клин поміж місцевим населенням та переселенцями, щоб створити негативну ауру навколо біженців.
Зауважимо, що силовики стверджують, що конфліктів і затримань вимушених переселенців не було.
