Останні роки в нашому місті не є секретом те, що всі діючі шахти “доживають” своє. А застосування “допотопних” стандартів праці й старезне обладнання тільки скорочує вік вугільним копальням. Наших шахтарів, які звикли працювати в нелюдських умовах (хабарництво, самоуправство керівників, відсутність грошей на ремонт обладнання й вичікування заробленого місяцями) можна сміливо назвати героями. Втім, у конторі, яка керує нововолинськими шахтами, є свої герої, і сьогодні принаймні про одного ми розкажемо.
Анатолій З., колишній гендиректор державного підприємства “Волиньвугілля”, за сумісництвом – видатний юрист, бухгалтер, автомобіліст, працівник статистики… Досягнення керівника можна перераховувати безкінечно, одне слово – “генерал”!
Славнозвісний шахтар зрозумів: у вугільній промисловості є дещо цінніше, аніж “чорне золото” (вугілля) – державне бабло. І заходився пиляти… Словом, за 9 місяців 2012 року “народив” майже мільйон.
“Якщо коротко, то колишній гендиректор підприємства нараховував премії в розмірі окладу собі й трьом підлеглим до всіх свят календаря: Дня бухгалтера, Дня автомобіліста, Дня юриста; за заслуги: зразкову підготовку до спартакіади, виграну в суді справу щодо економії державних коштів, зразковий стан техніки безпеки“, – розповів нам заступник начальника Нововолинського МВ УМВС Юрій Душний.
Наекономив “генерал” коштів до кишені – і на лікарняний пішов. На більш як 2 роки… І все б нічого, якби на підприємство не наглянули ревізори.
“Видобуток вугілля збитковий, підприємство – в боргах, а керівник надумав собі премії виписувати. При чому з будь-якого приводу“, – додає Юрій Душний.
Ревізія для нашого “героя” закінчилась невесело: сидить під домашнім арештом, чекає суду. А ще троє “премійованих” неприховано тремтять: знають, що скоро Феміда і їх візьме за… руку.
Олександр Топорівський,
відео: Володимир Романовський
