Нововолинський центр допомоги військовим “перемістив” виробництво маскувальних сіток у шкільні майстерні. Волонтери Інна та Іван Баландіни провели декілька майстер-класів – і тепер білі маскувальні сітки вміють плести чи не в кожній школі.
“Головне – оволодіти технологією, – каже Іван Баландін. – Потрібно, аби “волосся” було заплетене рівномірно. Якщо вплести забагато – при намоканні сітка стане дуже важкою й просто розлізеться”.
“Учні приходять навіть після уроків та у вихідні, бо розуміють цінність своєї роботи”, – каже Володимир Кльофа, учитель математики ЗОШ № 5.
У “першій” школі тим часом учениці на уроках праці теж переймають досвід волонтерів.
На сьогодні Центр допомоги військовим постачає сировину для сіток у школах №№ 1, 3, 5, 6, 9, допомагає іваничівським волонтерам; Леся Дубик керує цією роботою в ЗОШ №№ 2, 7, 8, оскільки її родина займається в”язанням сіток ще з весни.
На фото (Руслана Влодарчика): Родина волонтерів, разом з нашим “Праведником”
Пані Леся, та син Діма “виробники” кікімор та “координують” маскувальні сітки.
З таким людьми руки не опускаються, один позитив від них.“Праведник ” в понеділок “протестує” їх на війні під Маріуполем (А. Рязанов).
Олександр Топорівський
