Прочитавши маразм, який розвівся на сторінках соцмережі, зрозумів, що в багатьох основна ціль – не допомога військовим, а лиш бажання отримати якусь користь для власних інтересів. Потрібно чітко усвідомлювати, що, принижуючи інших, ви кращими не стаєте, а результат – це недовіра до всіх. Якщо хочете допомагати – робіть, а люди оцінять.
Щодо себе.
З початку акцій “Вставай, Україно!” активно почав брати участь у всіх протестних акціях.
Від бажання змінити нашу державу провів 45 діб на Майдані. Був і в перші дні, і в останні.
Залишившись на Майдані після 20 лютого, спілкувався з людьми з різних куточків України. І коли почала промальовуватися картина дестабілізації західного регіону, я вернувся в місто 26 лютого і заявив, що не час зараз міняти владу, не потрібно робити анархію в нас, досить того, що робилося на сході. Прийде час – люди зроблять вибір. Думати потрібно глобально. Якби той балаган вдався у західних регіонах, Путін був би вже з миротворцями по всій Україні.
Сашко Топорівський зі своїми колегами перший почав займатися допомогою для наших військових, сам, ніхто його не заставляв, просто вирішив, бачачи проблему. Я тоді ще сказав йому – молодець і вибачився, що не можу допомагати, бо потрібно було бізнес підтягнути.
Через деякий час і мене це зачепило, не зміг осторонь сидіти і читати, що вояки голі на передовій.
З самого початку спворення НЦДВ у нас були претензії до міської ради, тому що це їх обов’язок – будити громаду для допомоги. Наша група багато робила, одна з перших почала адресно надавати допомогу, тому і привернула увагу обласних ЗМІ. Про нас писали ВолиньPost, Буг, nvip, показало “Волинське телебачення”, а от ТТІ так вдало робило репортажі, що чомусь прізвища Бабійчук і Топорівський не звучали і в об’єктив не потрапляли. Навіть коли Віче робив, мої фото з Майдану подали як невідомого автора, хоча всі були підписані.
Тепер читаю безглузде звинувачення, що НЦДВ – проект мерський.
От фонд “Рідний Нововолинськ” – це і є мерський проект, створений показувати, що в мерії кипить робота теж. Так що є лакмусовий папірець – подивіться, хто куди кошти дає, от і будете знати…
З приводу технічного кандидата.
В когось вибори в голові? А я думаю, як залучити більше людей до допомоги, щоб зробити більше, а вибори не на часі. Через дебільний популізм ми маємо такі проблеми в державі. Бо звикло робити для показухи, а то й взагалі тільки потринідти – а люди вірять. Ми робимо.
Борис Бабійчук