Про умови, в яких діти волинських героїв відпочивали та про ставлення до них Наталія Задорожня, дружина загиблого на Сході капітана Андрія Задорожнього, розповіла в соцмережі:
“Хочу поділитися враженнями від нашого відпочинку в пансіонаті “Шацькі озера”, що для таких сімей, як моя, організували народний депутат Ігор Гузь, Ігор Васюник. Ми були четвертою зміною – вчора повернулися додому. І одразу на очі потрапила стаття у володимирській газеті. Відверто кажучи, мене ця публікація шокувала. Цитую:
“Особливістю відпочинку цих дітей є те, що програма перебування у санаторії насичена різноманітними розвагами. Окрім цього, про дітей піклуються психологи – проводять бесіди, допомагають позбавить від моральних травм, завданих війною. Крім купання у Світязі діти ще ходять на пікніки, займаються творчістю, грають у рухливі ігри. Ця малеча особливо потребує уваги та піклування, адже їх дитинство понівечене війною, а їх батьки піддають ризику власні життя, аби в нашій країна панував мир. У таборі п’ятиразове харчування, а собівартість одного дня перебування там – 500 грн. Щоправда, для дітей військовослужбовців усе безкоштовно.”
Гарно написано. Правда? От тільки психологів ми не бачили, а декому вони справді були потрібні. Пікнік- це окрема історія (ходили в ліс, дітки посмажили по одній шпикачці.Організатори теж про себе не забули – стояли і наминали ковбаски, а от мами кліпали очима, бо для них не передбачено було тих ковбасок.Тай й дітям по одній було замало.Тому мами пішли в магазин, купили сардельки й організували діткам пікнік. Харчування було трихразовим, а не п’яти-, як зазначено в статті. Діти відмовлялися їсти, бо було несмачно. Знову ж таки? мами мусили за свій рахунок підкормлювати діток.
Окремо хочу сказати про номери, які були нібито було з євроремонтом і дуже недешеві. Так от: в деяких номерах був грибок, вода в раковині не стікала, в душ без резинових капців не зайдеш. У номері не було елементарного: туалетного паперу, мішків для сміття. Прибирати мали самі, але ні віника, ні швабри не було.
Але і це все дурниці в порівнянні з тим, як нас везли додому. Приїхав автобус, ми зайняли місця. Було так душно, що одну дитинку вирвало ще до того, як ми вирушили в дорогу. До слова, ми зупинялись декілька разів, бо дітям ставало зле. Водій, що нас віз, хотів взяти ще пасажирів, аби собі заробити. Ми були проти. Коли ми приїхали в Нововолинськ і попросили, аби нас підвезли до будинку, а було нас 12 чоловік, я почула все, що про нас думають, і в якому місці йому ця благодійність, і про те, що не дали йому заробити. А пані Олександра, яка нас супроводжувала, наголосила, що в неї взагалі сьогодні вихідний.
Ось так!!! Я ревіла до самого будинку! Такого відпочинку і такого відношення до себе я більше не хочу! Дякую!”
Нардеп Ігор Гузь розповів, що двічі був у таборі й ні від кого не чув зауважень ні щодо проживання, ні щодо харчування, ні щодо дозвілля.
“До цього запису ніхто не дзвонив зі скаргами і ніхто не писав, – каже Гузь. – Ця база відома і якість послуг там пристойна. Так чув від більшості тих хто там відпочивав. Щодо довезення, то тут розберемося. Я не в курсі цих деталей. Майже всі інші сім’ї готові приїхати й наступного року.
Наталія Задорожня додає: “Я ж там не одна була. чомусь нікого не зацікавило, чому 3 сім’ї поїхали додому раніше і не добули до кінця”.
