Що це було?
Нічим іншим тільки як рейдерським захопленням майна тов «нововолинський олійно-жировий комбінат» не назвеш те, що сталося у нововолинську 14 вересня.
Все розпочиналося у стилі сучасного кримінального бойовика. Орієнтовно 80 чоловіків спортивної статури в чорному одязі та «тітушки» в спортивних брюках і кросівках без будь-яких пояснень нахабно увірвалися на територію ТОВ «Нововолинський олійно-жировий комбінат». Застосовуючи грубу силу, вибили вертушку біля охорони підприємства, заскочили на територію заводу, а далі почали «хазяйнувати» ламаючи замки і двері за допомогою сокири і лома.
Таким же чином «бойові хлопці» потрапили у кабінет жінки-керівника, забрали мобільний телефон, поставили «тітушок» в приймальні і заборонили їй виходити. Так тривало кілька годин, аж поки після переконливих перемовин непрохані гості відпустити її, бо ж день закінчувався, а від отриманого стресу почувалася погано… Всі особисті речі (одяг, взуття, вазони, які трепетно доглядала роками) залишилися в заблокованому кабінеті. В подібній ситуації опинилися й інші працівники підприємства. Більше того, вже минуло майже три тижні від рейдерського захоплення – бо інакше це, що сталося, і не назвеш, а робітники не можуть ані розрахуватися, бо ж трудові книжки залишилися на території заблокованого підприємства, ані стати на облік в міський центр зайнятості.
Підставою для таких неадекватних дій слугувала нібито ухвала Господарського суду Дніпропетровської області. Однак згідно цієї ж таки ухвали банк отримав право лише забезпечити збереження майна заводу. Тобто, маніпулюючи юридичними фактами і видаючи «забезпечувальну ухвалу» суду за «рішення» відбувся бандитський захват території і майна підприємства!!!
Як бачимо, норми закону по відношення до нововолинських виробників були грубо проігноровані. Як розцінити те, що все робилося із застосуванням елементів звичайного бандитизму? Хто може гарантувати, що не сьогодні – завтра імпортне обладнання «виїде» на металобрухт, бо провадити виробничу діяльність якомусь новому власнику тут буде не вигідно? А разом з ним можуть зникнути в невідомому напрямку і документи.
Працівники підприємства впевнені, що це – добре спланована наперед акція, а точніше «маски-шоу», метою якої є урвати ласий шматок. Для того, щоб завуалювати незаконні дії, були задіяні всі служби – від суду, правоохоронців до ЗМІ. Аби відвести увагу громадськості й оббілити свої рейдерські замашки, вдалися навіть до такого примітивного «піару» як поширення дезінформації про те, що нібито «директорка десь зникла», мовляв, щось там було нечисто… Мета – здійснити психологічний тиск. Про якусь мораль більше говорити не доводиться.
Прикро, що подібне відбувається з мовчазної згоди правоохоронців.
Здивувало і те, як спокійно сприйняла громадськість це рейдерство, як спокійно проковтнули цю небезпечну пілюлю. Бо хто за цим стоїть – не важко здогадатися. Це вже не перший прецедент з сільськогосподарськими та переробними підприємствами на теренах Західної України. Як не дивно, але часто в подібних справах задіяний Дніпропетровський суд, який приймає «потрібні рішення» в « потрібні терміни» для банка ПУМБ. Усі подібні схеми супроводжуються силовим «віджимом», захватом як адмінприміщень, так виробничих потужностей. Щупальця ахметовської імперії, яка через події на Сході понесла втрати на металургійному ринку, поширюються в інші території країни, де розміщені прибуткові перспективні виробництва. А те, що захоплення відбувається із застосуванням незаконних методів, нікого не хвилює. Як завжди, діє принцип «моя хата скраю…» Але може статися так, що зараз потерпів один, а невдовзі – на черзі буде другий.
