Кожний думаючий новолинець задається питанням — а про яку дружбу йдеться? Дружба між ким і коли? Якщо виходити із подій на Сході України — то це не дружба, це війна між Україною і Росією. Російський дисидент Олександр Солженіцин писав: “Нет в мире мельче, сволочнее и хамовитее особи чем кацап. Рожденный в нацистской стране, вскормленный пропагандой нацизма, этот ублюдок никогда не станет человеком. У его страны нет друзей — либо холуи либо враги. Его страна способна только угрожать, унижать и убивать.” ( Штат Вермонт, США).
Переді мною лежить вивіска із інтернату (нині ліцей) — “Клуб інтернаціональної дружби ім. Тальмана”. Запитую багаторічну керівничку цього клубу, вчительку німецької мови, Надію Колбун (яка зберегла цю вивіску на память) — чим запам’яталась робота в цьому клубі? (Клуб перестав існувати напередодні розвалу соцтабору).
– у клубі висіли портрети німецьких комуністичних діячів Е. Тельмана і Е. Хонекера;
– були матеріали про інших комуністиних вождів — О. Гротеволя, В. Ульбрехта;
– агітаційні матеріали про НДР (Східна Німеччина) і ПНР (Польща);
– приїздили делегації з НДР і ПНР;
– відбувалося листування між шкільними колективами Нововолинська і НДР, ПНР;
– основне завдання клубу — виховувати у дітей почуття дружби до інших народів країн соцтабору.
Як же розвивались стосунки на державному рівні між СРСР і іншими соцкраїнами?
У 1956 р. коли М. Хрущов дав справжню оцінку Сталіну як диктатору, гасло “СРСР і КНР (Китай) — браття навіки” перестало існувати. Для керівника Китаю Мао-Дзе-Дуна Радянський Союз став центром ревізіонізму, відхилився від генеральної лінії побудови комунізму. Далі послідувала війна між СРСР і Китаєм за острів Доманський. В тому ж таки 1956 р. відбулася навала радянських танків на Будапешт (Угорщина) через спробу угорців піддати сумніву комуністичні цінності, нав’язані із Москви. У 1968 р. відбулася подібна навала на Прагу. У Чехословаччині поширювалось гасло “Ваші танки — наші шайби” (мова йшла про хокей). В часи Брєжнєва була спроба оголосити Індію соціалістичною — не вийшло. В 70-80х роках була спроба зробити вічним гасло — “нєх жиє польсько-совєтска пшиязнь”. Але поява на польській арені “Солідарності” поламала цю спробу. Найдовше існувала “дружба” з НДР, але розвал берлінської стіни у 1990 р. знищив цю “дружбу”. На нашому місцевому нововолинському рівні дружба між ветеранською організацією “Згагода” і радянською ветеранською організацією в принципі неможлива.
То що ж закладено в поняття Проспект Дружби? Це такий же комуністично-космополітичний піар, міф, як і вулиця Інтернаціональна, на якій проживає у м. Нововолинську понад 90 % українців (читайте статтю “Перейменування вулиць у Нововолинську: погляд у минуле і сьогодення” на міських інтернет сайтах).
Я пропоную Проспект Дружби назвати проспектом Революції Гідності або Волонтерською вулицею — на ній знаходиться Центр допомоги АТО. Крапку в цих назвах повинні поставити депутати міськради.
Зосим Колбун.
