Обвинувальний акт за обвинуваченням Війтовича Б.І. за ч.2ст 358 та ч.2ст. 384 направлено до суду. Експерт вини не визнав.
Богдан Іванович проводив експертизу трупа Алєксандрова Андрія, який загинув в результаті дорожньо-транспортної пригоди 11.04.2011р.. Алєксандров в стані алкогольного сп’яніння (2,41 проміле) в темну пору доби, в дощ перебігав дорогу з-за автобуса не на пішохідному переході. За кермом автівки, яка рухалась на зустріч автобусу і скоїла наїзд на пішохода знаходився Дмитро Бачинський.
Зразу після аварії 12.04.2011р. Війтович в експертизі трупа вказав, що у Александрова наявні ушкодження лівої гомілки – “забійна рана з осадненнями розміром 0,5 см. на 3 см. по задньо-внутрішній поверхні гомілки”, а також перелом ребер справа. Очевидно тому, експерт визначив у цій експертизі, що потерпілий “міг бути правою стороною до автомобіля” в момент наїзду.
Будучи попередженим про кримінальну відповідальність, Війтович 22.04.2011р. видав другу експертизу того ж трупа , хоча насправді на цей час тіло Алєксандрова було, вже понад три місяці, як поховане. Ексгумація не проводилась. І в цій експертизі Богдан Іванович, шляхом закреслень та напису зверху, змінює ушкодження лівої гомілки загиблого. “Забійна рана з осадненнями 0,5 см. на 3 см. по задньо-внутрішній поверхні гомілки” та “багатоскольчатий перелом” вже стають “шкірною раною” та “косим переломом”, відповідно й змінює сторону тіла, яка контактувала з автівкою “міг бути лівою стороною до автомобіля”.
Пізніше ця експертиза стане однією із штучно створених обставин кримінальної справи по Дмитру Бачинському, котрого звинуватили у скоєнні ДТП і засудили до п’яти років позбавлення волі.
Судді Нововолинського міському суду та апеляційного суду Волинської області ігнорували вказівки захисту Дмитра, щодо правопорушень Війтовича, натомість поклали експертизу з фальшуваннями у мотивувальну частину своїх рішень.
На цей час безпідставно затягується розслідування, відкрите ще навесні 2014 році, по інших особах, причетних до фабрикації справи Бачинського: щодо слідчої Радахевич О.Ю., яка внесла завідомо не правдиві відомості у постанову про призначення комісійної експертизи, експерта-автотехніка Стаднюка С.Х., який дав неправдиві покази в суді, щодо ушкоджень на автомобілі, та Голови Нововолинського суду Ференс-Піжук О.Р., яка шляхом внесення у вирок неправдивої інформації, перенесла місце аварії з дороги на узбіччя.
А щодо суддів Волинського апеляційного суду Опейди В.О., Лозовського А.О., Клока О. В., які “під копірку” повторили кримінальне правопорушення Орисі Ференс Піжук – прокуратура відмовляється розпочинати розслідування. Начальник слідчого відділу в ОВ справах Волинської обл. мені пояснив так: “Тому, що буде розголос, а це ж судді апеляційного суду.”
Ось так очищається правоохоронна та судова система у Волинській області.
P.S. 17 грудня минулого року я зустріла Війтовича у вестибюлі військоваго госпіталю. Як я пізніше зрозуміла, на відміну від мене, Богдан Іванович мене не впізнав, або з кимось переплутав. Мабуть тому у нас зав’язалась розмова про життя. Коли я спитала, чи помінявся в нього світогляд після АТО. У відповідь почула:
– помінявся, людині не багато треба, а от Супуровський все гребе і гребе.
Я: – І Вас Супуровський підставив з експертизою. (тому що в суді Війтович казав, що робив експертизу з Супуровським, а останній відмовлявся)
Б.І – Так, бо Супуровський був на відтворені і казав, як воно було.
Я : – Богдан Іванович, то Ви розкажіть правду.
Б.І. – Не можу.
Я – Але Супуровський не був на жодному відтворенні, в мене є протоколи відтворень, можу показати. Та й причому відтворення до зміни ушкодження гомілки? Ви мене не впізнаєте?
Б.І. – Ні
Я: – Я Бачинська.
Після того інтерес до розмови у Війтовича пропав. Думаючи , що все ж Богдана Івановича обманює Супуровський, я принесла йому протоколи відтворень, де не має й згадки про жодного суд.мед. експерта. Але він дивитись протоколи і розмовляти відмовився. Лише сказав, що він сидіти не буде, а сидіти в тюрмі буде мій син. Так як Війтович не дав змоги мені тоді відповісти, тому хочу до нього звернутись через публікацію:
“Богдан Іванович, ще раз прошу у Вас розповісти всю правду і думаю, що “сидіти ” Ви не будете, я щиро того не бажаю ні Вам ні Вашим дітям бути засудженими за так цинічно сфабрикованою справою, як засуджений мій син. Я прекрасно розумію, що Ви в цьому кримінальному угрупуванні сама найнижча ланка. І щоб вона не розсипалась – Вам благодійно надали двох адвокатів. Але чи дійсно варто бути “щитом” для нечесних осіб, які державою поставлені здійснювати правосуддя? Не забувайте лише, що всі ми рано чи пізно (ніхто не знає коли) будемо стояти перед Судом Божим? Чи варто брати на душу гріх?
Бачинська Ольга