19 лютого 2016 року на запит голови громадської організації « Україна + Польща Бідзюри А.М. надійшла відповідь що стосувалась звернення народного депутата України Білецького А.Є. щодо стану боротьби з наркоманією у місті Нововолинську та вжиті владою заходи. Бідзюру А.М. цікавила відповідь на звернення народного депутата щодо вищевикладених важливих питань. У відповіді ішлось що офіційно до виконавчого комітету Нововолинської міської ради не надходило депутатське звернення Білецького Андрія Євгеновича від 18.12.2015 № 509. Така відповідь на запит є порушенням законодавства. Порушення проявляється в тому що:
· Міська влада не дала відповідь на депутатське звернення Білецького А.Є.
· Була надана недостовірна інформація на запит Бідзюри А.М.
Отже перейдемо до характеристики порушення №1. В. Б. Сапожініков як бачимо з відповіді на запит Бідзюрі А.М. (фото №1.) звернення народного депутата не надходило. Ця інформація є неправдива адже 18. 12. 2015 року 3 активістів Цивільного корпусу Азов м. Нововолинська вручили заступнику міського голови Сторонському А.М. депутатське звернення. Це видно на фото №2.
Крім того депутатське звернення було зачитано на сесії міської ради, яка в той час проходила. Це підтверджує відеофрагмент сесії знятий журналістами НВІПУ. На відео яке розташоване нижче даного тексту на 6:56 -8:45 ми добре бачимо як Андрій Миронович зачитує звернення народного депутата. І в кінці слова « Відповідь ми підготуємо». Де відповідь ваша шановна владо?
Дані діяння складають сосбою склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.. Стаття 188- 19 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме – Недодержання встановлених законом строків надання відповіді на звернення народного депутата України, надання неправдивої або неповної інформації на таке звернення тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.2ст. 16 Закону України «Про статус народного депутата» – Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники підприємств, установ і організацій, об’єднань громадян, яким адресовано депутатське звернення, зобов’язані протягом 10 днів з моменту його одержання розглянути і дати письмову відповідь. У разі неможливості розгляду звернення народного депутата у визначений строк його повідомляють про це офіційним листом з викладенням причин продовження строку розгляду. Строк розгляду депутатського звернення, з урахуванням продовження, не може перевищувати 30 днів з моменту його одержання. Ч. 4 ст. 16 гласить,що вмотивована відповідь на депутатське звернення повинна бути надіслана народному депутату не пізніш як на другий день після розгляду звернення. Відповідь надається в обов’язковому порядку і безпосередньо тим органом державної влади чи органом місцевого самоврядування, до якого було направлено звернення, за підписом його керівника чи посадової особи, керівником підприємства, установи та організації, об’єднання громадян, крім випадків, установлених цим Законом.
Було також порушено право Анатолія Миколайовича на достовірну інформацію. Пояснення порушення було надане вище. Порушення щодо надання недостовірної інформації на звернення являє собою склад адміністративного аправопорушення передбаченого Стаття 212-3 , а саме порушення Закону України “Про доступ до публічної інформації”, а саме: необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, – тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно ст.. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувачами публічної інформації можуть бути оскаржені:
відмова в задоволенні запиту на інформацію;
відстрочка задоволення запиту на інформацію;
ненадання відповіді на запит на інформацію;
надання недостовірної або неповної інформації;
несвоєчасне надання інформації;
невиконання розпорядниками обов’язку оприлюднювати інформацію;
інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Скарга до суду подається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про доступ до публічної інформації» відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень:
1) ненадання відповіді на запит;
2) ненадання інформації на запит;
3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію;
4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону;
5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації;
6) несвоєчасне надання інформації;
7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;
8) нездійснення реєстрації документів;
9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.
Водночас, за порушення інформаційного законодавства Кодексом України про адміністративні правопорушення (КУпАП) передбачена адміністративна відповідальність.
Підводячи підсумки хочеться зазначити що в Україні закон має діяти не на папері формально, але його мають дотримуватись всі громадяни України. І зміни в державі будуть тоді коли кожен буде діяти як цього вимагає закон, а не думати як цей мені цей закон перейти чи проігнорувати. Ми ще раз нагадуємо владі що ми не будемо миритись і не будемо пасивними у випадках порушення чинного законодавства.
Прес-служба ГО “Україна+Польща”
