Методичні рекомендації з питань організації заходів цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки посадовцями органів місцевого самоврядування, м. ЛУЦЬК- 2016.
Організація профілактичної роботи.
Основні завдання у сфері цивільного захисту.
Відповідно до статті 19 Кодексу цивільного захисту України, місцеві органи самоврядування зобов’язані організувати:
1) забезпечення цивільного захисту на відповідній території;
2) забезпечення виконання завдань створеними ними територіальними підсистемами та їх ланками;
3) забезпечення реалізації вимог техногенної безпеки на потенційно небезпечних об’єктах та інших суб’єктах господарювання, які можуть створити реальну загрозу виникнення аварії, що належать до сфери їх управління;
4) розроблення та забезпечення реалізації регіональних, місцевих програм та планів заходів у сфері цивільного захисту, зокрема спрямованих на захист населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, забезпечення техногенної та пожежної безпеки;
5) керівництво створеними ними аварійно-рятувальними службами, формуваннями та спеціалізованими службами цивільного захисту, місцевою та добровільною пожежною охороною, забезпечення їх діяльності та здійснення контролю за готовністю до дій за призначенням;
6) забезпечення оповіщення та інформування населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій, у тому числі в доступній для осіб з вадами зору та слуху формі;
7) організація аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на відповідній території, а також радіаційного, хімічного, біологічного, медичного захисту населення та інженерного захисту територій від наслідків таких ситуацій;
8) організація та керівництво проведенням відновлювальних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
9) організація та здійснення евакуації населення, майна у безпечні райони, їх розміщення, створення служб медицини катастроф, необхідних для надання екстреної медичної допомоги та життєзабезпечення населення;
10) контроль за станом навколишнього природного середовища, санітарно-гігієнічною та епідемічною ситуацією, за місцями захоронення біологічних матеріалів, заражених активними формами бактерій;
11) розроблення та здійснення на відповідній території заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування суб’єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, в особливий період;
12) створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
13) завчасне накопичення і підтримання у постійній готовності засобів індивідуального захисту для населення, яке проживає у прогнозованих зонах хімічного забруднення і зонах спостереження суб’єктів господарювання радіаційної небезпеки I і II категорій, та формувань цивільного захисту, а також приладів дозиметричного і хімічного контролю та розвідки;
14) організація та забезпечення життєдіяльності постраждалих від надзвичайних ситуацій, а також під час ведення воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій;
15) забезпечення соціального захисту постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації, зокрема виплати матеріальної допомоги;
16) створення на регіональному та місцевому рівнях комісій з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, а в разі виникнення надзвичайних ситуацій – спеціальних комісій з їх ліквідації (за потреби), забезпечення їх функціонування;
17) забезпечення навчання з питань цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки посадових осіб місцевих державних адміністрацій, суб’єктів господарювання, що належать до сфери їх управління, керівників та їх заступників, здійснення підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях;
18) організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту;
19) визначення потреби фонду захисних споруд цивільного захисту;
20) планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення;
21) здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту;
22) розроблення та здійснення комплексу заходів, спрямованих на поліпшення пожежної безпеки суб’єктів господарювання, що належать до сфери їх управління;
23) здійснення інших повноважень у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
Дії голови сільської ради.
У разі виникнення надзвичайної ситуації, пожежі – повідомити про пожежу чи НС до Служби порятунку «101».
У разі наявності залучити до ліквідації підрозділи МПО чи місцеві пожежні команди, формування цивільного захисту – візуально оцінити ситуацію та, по можливості, вжити заходів щодо рятування людей, евакуації тварин, майна. Організувати населення для гасіння пожежі за допомогою підручних заходів ( вогнегасники, відра з водою). Організувати за допомогою наявної техніки підвіз води до місця пожежі. У разі необхідності вжити заходів щодо використання тракторів, бульдозерів, іншої техніки для забезпечення ліквідації надзвичайної ситуації, пожежі.
2. Дії у разі виявлені ртуті.
Якщо у приміщенні розбито ртутного градусника:
– вивести з приміщення всіх людей;
– відчинити навстіж вікна, а двері у приміщенні закрити, щоб не допустити розповсюдження забруднення інші приміщення;
– захистити органи дихання хоча б вологою марлевою пов’язкою;
– негайно розпочати збирання ртуті, спринцівкою великі кульки і відразу скидати їх у скляну банку з розчином (2 г перманганату калію на 1 л води), дрібніші кульки збирати щіткою на папір і теж скидати у банку. Банку щільно закрити кришкою. Використання пилососа для збирання ртуті – забороняється;
– вимити забрудненні місця мильно-содовим розчином (400 г мила і 500 г кальцинованої соди на 10 л води ), або розчином перманганату калію ( 20 г на 10 л води );
– зачинити приміщення після обробки так, щоб не було сполучення з іншими приміщеннями та провітрювати протягом трьох діб;
– утримувати у приміщенні температуру 18-200С для скорочення термінів обробки протягом проведення всіх робіт;
– вичистити та промити міцним, майже чорним розчином марганцівки підошви взуття, якщо ви наступали на ртуть.
3. Дії у разі виявлення вибухонебезпечних предметів.
Особа, що виявила вибухонебезпечний предмет (далі – ВНП) або предмет схожий на нього повинна повідомити голову сільської (селищної, міської ради), а той у свою чергу повідомити про знахідку ДСНС України за телефоном 101, поліцію за телефоном 102 та до їх забезпечити охорону небезпечної знахідки.
Необхідно проводити серед населення роз’яснювальну роботу щодо безпечного поводження при виявлення ВНП чи предмета схожого на нього.
При знаходженні ВНП
категорично забороняється:
– допускати скупчення людей біля ВНП;
– кидати їх в вогнище, або розводити над ними вогонь;
– брати їх в руки;
– переносити або перекатувати;
– наносити по ним удари, розбирати з метою здачі на металобрухт.
3. Недопущення випадків спалювання сухої трави.
Заборонено спалювання всіх видів відходів на прибудинкових територіях і в сміттєзбірниках, на території зелених насаджень. Заборонено самовільне випалювання сухої рослинності або її залишків, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із водно-болотною та іншою природною рослинністю або її залишків у смугах відводу автомобільних доріг і залізниці, а також опалого листя у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу.
Якщо ви помітили горіння сухої трави – спробуйте самотужки його ліквідувати. У випадках значного поширення пожежі – негайно повідомте про загоряння за телефоном 101.
За випалювання сухої рослинності Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність:
Стаття 77-1. Самовільне випалювання рослинності або її залишків. Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 170 до 340 грн.) і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 850 до 1190 грн.). Стаття 77. Порушення вимог пожежної безпеки в лісах, парках,скверах, прибудинкових територіях – тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 17 до 51 грн.) і на посадових осіб – від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 до 170 грн.).
Громадяни, дотримуйтесь правил пожежної безпеки, відмовтесь від спалювання сміття й рослинних залишків! Якщо ви бачите, як інші палять листя та траву – поясніть, будь-ласка, чому це не слід робити, скоріш за все вони несвідомі цього! Кожен із нас має законне право боротися із підпалами, відстоюючи своє конституційне право на довкілля, безпечне для життя і здоров’я!
Нововолинська пожежна інспекція
