Між міським головою та народним депутатом – конфлікт. З одного боку – Сапожніков з тотально контрольованою “свитою”, з іншого – амбітний Гузь, який щодня готується до нових виборів. Украй гострі заяви Гузя на адресу Нововолинського міського голови спровокували публічне звернення Сапожнікова:
“Звертаюся до прес-служби народного депутата України І. Гузя з проханням бути об’єктивними, не вводити нововолинців в оману, не намагатись вбити клин між міською владою та народним депутатом. Врешті-решт, не ставити Ігоря Володимировича в незручне становище.
Не буду зупинятись ні на шахтарських проблемах, ні на проблемах профтехосвіти, ні на газетах-звітах народного депутата, адже це вже у минулому. Хочу проаналізувати лише декілька фактів із останньої публікації прес-служби нардепа в газеті «Наше місто» від 17.11.2016 №46 під назвою «Ігор Гузь готовий до співпраці та проголосував за скасування депутатам високих зарплат».
Ні уряд, ні народний депутат не виділяли кошти у сумі 1,3 млн. грн. на ремонт НВК «Нововолинська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №1 – колегіум». Три мільйони гривень надав (за домовленістю з міським головою) благодійний фонд Ігоря Палиці «Тільки разом» і один мільйон триста тисяч гривень (сумарно двома траншами з ініціативи міського голови) виділено з міського бюджету. Тож не потрібно вводити людей в оману.
Стосовно коштів з держбюджету 2016 року слід розуміти наступне. Згідно з постановою уряду, на соціально-економічний розвиток Нововолинську було виділено не 1,8 млн. грн., а 1,4 млн. грн. До слова, це найменша сума, у порівнянні з іншими містами та районами в окрузі №19. Для прикладу: м. Володимир-Волинський отримало 1,73 млн. грн., Любомльський р-н – 2,95 млн. грн., Іваничівський р-н – 2,92 млн. грн. Цікаво, що у 2015 році з 5,2 млн. грн. коштів з держбюджету Нововолинську взагалі дісталось – нуль. Висновки напрошуються самі. Можливо, саме тут секрет фрази прес-служби, що «співпрацювати з керівництвом міськради – непросто».
Не витримує критики і твердження, що помічники народного депутата не можуть потрапити на прийом у міськраду. Всі можуть, а помічники – ні… А може, не хочуть? Зрештою, керівник громадської приймальні народного депутата І. Гузя у м. Нововолинську Олександра Струбицька навіть увійшла до складу новообраної громадської ради при виконавчому комітеті міської ради, а помічник-консультант нардепа Валерій Мних був членом цього ж консультаційно-дорадчого органу в попередньому складі.
Можна було б ще багато фраз із цієї публікації прокоментувати. Але я цього робити не буду, щоб не поставити в незручне становище Ігоря Володимировича і щоб уникнути втілення мети окремих представників прес-служби: зіпсувати стосунки між міською владою та нардепом. Бачу, їм частково це вдалося.
Звертаюсь і до народного депутата України. Ігоре Володимировичу, давайте співпрацювати. Я також відкритий до співпраці. Прагну, щоб це не було в односторонньому порядку, без посередників та погроз. Ідучи в школу, дитячий садок чи на інші зустрічі, знайдіть десять хвилин на зустріч із міським головою. Саме так ми домовлялись на нашій останній зустрічі, коли разом вітали нововолинців із Днем Незалежності. Повірте, так буде більше користі для нововолинської громади. Можливо, менше для декого з Ваших помічників.”
