Як додаток до моїх судів із міським головою В. Сапожніковим, через його дику нехіть надавати мені списки про виділення квартир за період із 2004 по 2015 роки, всупереч «Постанові» Львівського адміністративного апеляційного суду, добрі люди принесли мені ось такий документ.
У рішенні міського виконавчого комітету № 315 від 14. 08. 2008 року, чорним по білому, виписана точна поштова адреса виділеної міському прокурору О. Сліпчуку 3-х кімнатної квартири у 2008 році. Документ підписаний самим головою міської ради м. Нововолинська (він же міський голова, він же голова міськвиконкому) В. Б. Сапожніковим.
Дивує, що ставши на квартирний облік 21 липня 2008 року, безхатченко пан прокурор О.М. Сліпчук, аж надто терміново, менше аніж через один місяць – 14 серпня 2008 року, отримав 36,2 кв. метри житлової площі для своєї сім’ї із 4 чоловік.
Ті ж таки добрі люди повідомили мене, що Олександр Максимович на цей момент вже, нібито, володів аж двома службовими квартирами у містах Ковелі і Луцьку де теж, як кажуть, успішно їх всі приватизував. Як і у Нововолинську. Тут виникає цілком законне питання: А у с.м.т. Турійську пан О. Сліпчук, куди він потрапив працювати після Нововолинська, теж отримував квартиру?
Якщо так, то куди дивилася, гм, обласна прокуратура? Хоча, саме вона – обласна прокуратура й клопоталась про виділення житла міському прокурору міста Нововолинська – документ № 111-229-08 від 07.08. 2008 року. Пам’ятається, О. Сліпчук, через деякий час був відкликаний зі пенсійної «коми» і призначений заступником обласного прокурора у м. Луцьку. То, він там теж, так би мовити числився у «бомжах» і палко прагнув отримати безкоштовне помешкання за рахунок територіальної громади обласного центру?
Готувала рішення начальник юридичного відділу міського виконавчого комітету, Нововолинської міської ради Л. Попова. Подання на виконком відбулось з ініціативи громадської комісії із житлово-побутових питань. Ось так із овець знімають шкіри, перепрошую, стрижуть вовну, щоб нагодувати… іще раз перепрошую, одягнути вовка. Якщо це правда, то факти про дві отримані перед тим службові квартири, міська влада Нововолинська зобов’язана була перевірити, надіславши запит обласному прокурору. Проте, вочевидь, такого ніколи не відбувалося. І ви самі знаєте чому…
Стародавня пісенька міського голови В. Сапожнікова: «А це не я! Так житлово-побутова комісія (чи сесія депутатів міськради) вирішила». І невтямки простому і затурканому життєвими негараздами та безгрошів’ям виборцю, що ніяка це не комісія і не місцеві депутати обсмоктують такі питання. Вона, комісія, чи депутати, як вбачається, – тільки знаряддя у руках місцевих можновладців. Та й виборці теж.
А. Бідзюра, член тер. громади м. Нововолинська, голова ГО «Україна + Польща»
