Про це повідомляють на офіційному сайті “Волинського обласного лабораторного центру МОЗ України”
З початку літа лабораторією ОНІ досліджено майже 390 проб води поверхневих водоймищ в місцях купання і відпочинку на наявність збудників холероподібних діарей. При цьому, вилучені не аглютинуючі холерні вібріони у 8 пробах: м. Нововолинськ (дамба), К. Каширський район (оз. Грудківське та річка Цир), Луцький район (оз. Гаразджа та Сирники) та смт. Ратне (шлюз). Такі результати можуть свідчити про ймовірність забруднення вказаних вище водойм (в т.ч. фекального походження), на що звернуто увагу керівникам згаданих вище районів
Варто нагадати, що холера — гостра інфекційна антропонозна хвороба, яку спричинюють холерні вібріони, має фекально-оральний механізм передачі інфекції, та нерідко характеризується розвитком тяжкої діареї, яка супроводжується значними порушеннями водно-іонного обміну, тяжким зневодненням організму, розладами гемодинаміки.
Згідно з Міжнародними медико-санітарними правилами (ММСП), через легкість зараження людей цією хворобою з високою швидкістю поширення, тяжкий перебіг, високу летальність холера належить до тих інфекційних захворювань, які суттєво впливають на здоров’я населення і можуть швидко поширюватися в міжнародних масштабах. Крім того, холера увійшла до переліку подій, які можуть спричинити надзвичайну ситуацію в галузі охорони здоров’я та їх запобігання регулюють ці правила з боку ВООЗ.
В якості збудника бактеріальної інфекції виступає холерний вібріон, який має два біовара вірулентної серогрупи О1. Першим є біовар cholerae, який в сучасності рідко викликає захворювання. Другий — це вібріон eltor, що характеризується більш високою вірулентністю і стійкістю в навколишньому середовищі, завдяки чому саме даний тип викликає основну кількість випадків хвороби, а, отже, і епідемій.
Бактерія передається фекально-оральним шляхом, що й обумовлює наявність ендемічних вогнищ в тропіках. Від зараженого з фекаліями бактерія з кишечнику потрапляє у водне середовище, де залишається вірулентною близько місяця. Тому, купання у водоймах та питво сирої води і використання немитого посуду дозволяє бактерії потрапити в організм. При цьому не завжди можливий розвиток хвороби, тому як вібріон життєздатний в лужному середовищі, а кисле середовище шлунка — це природний біологічний бар’єр.
При легкому ступені симптоми холери включають одноразову блювоту, рідкий стілець, втрату рідини в співвідношенні 1-3% від фактичної маси тіла.При важкому ступені перебігу характерні аналогічні симптоми холери, які призводять до дегідратації. Співвідношення втраченої рідини становить 6-9% маси тіла. Відзначається виражена задишка, ціаноз кінцівок, зниження шкірного тургору, судоми.
Індивідуальна профілактика холери включає дотримання санітарних норм: миття рук, постільної білизни. В ендемічних осередках не можна купатися у водоймах. Громадська профілактика спрямована на знезараження часто відвідуваних місць і води, попередження розносу інфекції, усунення резервуарів.
Із обмежувальних заходів застосовують також заборону на вилов риби в акваторії водойм та невідкладні заходи щодо ліквідації місць стихійної торгівлі продуктами харчування, особливо рибопродуктами.
Взагалі, холера — це одне із захворювань, яке, незважаючи на ретельне опрацювання медичних заходів, протікає епідемічно. Висока смертність зберігається в тропічних країнах, при цьому епідемії також характерні і для США, незважаючи на розвиненість там медичного обслуговування. Тому при виїзді в тропічний регіон, незалежно від країни, має сенс провести вакцинопрофілактику. Її термін дії складає 2-3 місяці, тому при повторному виїзді щеплення знову потрібно проводити.
