У Нововолинську комунальний заклад
стане взірцем теплозбереження та економії
Тут сподіваються завершити роботи
до кінця року. А наразі – у школі, поряд з учнями, їхніми батьками та
педагогами, можна побачити чимало будівельників, які у день нашого візиту саме
працювали над фасадом будівлі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 шахтарського
міста. І жодних нарікань на те, що робочі заважають процесу засвоєння знань, не
звучало. Адже цей заклад зірвав грантовий джек-пот від ініціативи Європейського
Союзу «Угода мерів – Демонстраційні проєкти» (CoM-DeP), ставши учасником
проєкту «Перший крок у переході на відновлювані джерела енергії у м.
Нововолинську».
Оскільки
учасників (охочих бо було кількасот) відбирали на конкурсній основі, то заявку
на участь закладу у боротьбі за кошти подали ще далекого 2014-го. А вже через
рік приступили до робіт, які мають ось-ось завершитися. Переважна частина
коштів – а вартість проєкту 1 151 166 євро – грант ЄС, у місцевому бюджеті із
цієї суми мали віднайти 21%.
Найперше
завдяки проекту місто уже закрило стару неефективну котельню (яка була
неефективною, застарілою та призводила до додаткових фінансових втрат з бюджету
Нововолинська через поломки й прориви труб) і замінило 800 м труби тепломережі.
Це дало змогу значно економити понад 80 тисяч метрів кубічних природного газу
щороку та знизити викиди СО2 на 160 тон щороку. Для унаочнення цих цифр
присутнім пояснили: такого обсягу енергії вистачить на цілий рік для 35
домогосподарств.
А
от до робіт у школі, де, як з’ясував попередній моніторинг, є найбільші втрати
енергії з-поміж приміщень комунальної власності у Нововолинську, взялися
комплексно, кожен крок звіряючи з аудиторами від ЄС. Зараз тут уже йде до
завершення термомодернізація будівлі, який – понад 30 років. Починали ж із
заміни вікон, освітлення, обладнання індивідуального теплового пункту та якісної
системи опалення з новими батареями й трубами у всьому приміщенні. Щодо ІПТ, то
він – «розумний» і дає тепло на приміщення, враховуючи дані із датчиків ззовні,
а також контролює зменшення рівня опалення на вихідні.
Що
вирізняє цей проект від інших подібних – то це комплексний підхід. Тож
виконавці наголошують – вони зробили зі школи герметичний «термос» (а цей ефект
дають сучасні склопакети та утеплення), а, окрім того, ще й облаштували по усій
школі вентиляцію, аби під час провітрювання приміщень не було втрат тепла, що
неминуче, коли просто відкривати вікно. Робитимуть обмін повітрям так:
«відпрацьоване» повітря з будівлі, яке виводитимуть назовні, проходитиме по
трубах і грітиме те свіже, яке братимуть з вулиці. Ця ж система, сподіваються у
школі, спираючись на дані медичних досліджень, зменшить тривалість та
складність захворюваності учнів на респіраторні інфекції, що найперше залежить
від якості того, що ми вдихаємо.
Станом
на вересень із запланованого, але ще не виконаного – зовнішнє освітлення та
реконструкція по-новому центрального входу в школу. Звичайно ж, прорахували й
економічний ефект. Після завершення робіт у ЗОШ №7 планують споживати удвічі
менше енергії при температурі на рівні норми ( 20 – 21◦ С). А загалом, за
попередніми оцінками, у результаті реалізації всього проєкту влада міста очікує
скорочення викидів вуглекислого газу на понад 384 тон на рік (приблизно такий
результат буде, якщо відмовитися від використання 246 нових автомобілів
щороку). Щодо кінцевих підсумків, то після завершення робіт у закладі проведуть
вимірювання верифікації й оприлюднять реальні цифри економії.
Ян
Ваандерс, керівник ініціативи ЄС «Угода мерів – Демонстраційні проекти»,
уточнив, що він розуміє, наскільки важко у малих містах України знайти
інвесторів. Тож він тішиться за Нововолинськ, який робить не лише внесок в
енергоощадність, а й у своє майбутнє.
Довідково:
У жовтні 2015 року стартувала
ініціатива «Угода мерів щодо клімату та енергії», яка визначила нові горизонти
й добровільні зобов’язання: до 2030 року скоротити викиди СО2 на 30% порівняно
з базовим роком. У ЄС передбачили понад 13 млн євро на реалізацію проектів з
енергозбереження та енергоефективності в Україні до 2020 року. Відтак
міста-підписанти Угоди Мерів мали можливість отримати грант на реалізацію таких
ініціатив. 17 відібраних проектів (зокрема і нововолинський) стали першими в
Україні і мають на практиці показати іншим містам доцільність впровадження
заходів з енергоефективності. Тому вони отримали назву «демонстраційні».
