У Рейтингу прозорості 100 найбільших міст України Нововолинськ відверто «пасе задніх». У 2020 році шахтарське місто посіло 86 сходинку, набравши всього 30,6%. І якщо у всеукраїнському масштабі це ще не найгірший показник, то в області Нововолинськ є очевидним аутсайдером. І багато волинян розуміє чому, адже відшукати необхідну інформацію на сайті міської ради чи отримати відповідь на запит – вкрай складно, а інколи просто не реально.
Про це йдеться у матеріалі, яке опублікувало видання “КОРДОН”.
Одним з найяскравіших прикладів є судовий позов відомого Нововолинського активіста, журналіста та діяча Анатолія Бідзюри до міського голови Віктора Сапожнікова і власне виконавчого комітету міської ради, через ненадання інформації на запит.
«Вони порушили низку законів і про доступ до публічної інформації і про запобігання корупції. Рішення, як не виконувалось так і не виконується. На сайті Нововолинської міської ради немає ніякої інформації по землі, фінансам і комунальному майну. І що найцікавіше – за це ніхто не понесе відповідальності. У Віктора Сапожнікова проблеми зі здоров’ям і поважний вік, тому все – судити його не можна, за станом здоров’я він не може понести відповідальність. Виходить красти він міг, дерибанити комунальне майно він міг і сидіти на грошових потоках платників податків він міг, а відповідати перед законом за ці всі діяння він не може», – розповідає Анатолій Бідзюра.
Зокрема, 20 травня 2016 року Анатолій Бідзюра звернувся до міського голови Нововолинська Віктора Сапожнікова та виконавчого комітету міськради із запитом про доступ до публічної інформації про надання пояснень щодо таких питань:
Чому виконком і міський голова не оприлюднюють рішень виконавчого комітету та розпоряджень міського голови щодо розподілу майна та коштів і не публікують це в ЗМІ (в т.ч. комунальних) і на сайті міської ради?
Негайно оприлюднити на сайті міськради всі рішення виконкому за 2007-2016 про розподіл та виділення громадянам житла – квартир, фінських будиночків, інших споруд, земельних ділянок під індивідуальну забудову та під комерційну діяльність, приміщень і комунальних споруд для використання їх із іншою метою.
Оприлюднити всі розпорядження міського голови щодо передачі в користування і власність міського комунального майна і виділення коштів з міського бюджету.
Однак, заступник міського голови Андрій Сторонський відповів йому, що термін підготовки відповіді продовжили на 20 днів, оскільки необхідно опрацювати великий обсяг інформації. А вже 14 червня Анатолію Бідзюрі прийшов лист з міськради про відмову в наданні відповіді. Чиновники послались на те, що до повноважень міського голови не належить передача в користування чи власність міського комунального майна та коштів, тому міський голова не видає таких розпоряджень. Друге пояснення – виконком не має законних підстав зберігати і поширювати інформацію про осіб, які реалізували своє право на житло чи землю.
«ЗУ «Про доступ до публічної інформації» зробив революцію в діяльності державних органів, адже надав можливість громадянам отримувати будь-яку інформацію що державного, комунального майна, бюджетних коштів тощо. Проте, чиновники не поспішають виконувати його належним чином, про що свідчить дана ситуація. Щодо персональних даних, на які посилаються в даному випадку ОМС при відмові на запит, звертаю увагу на норми ст. 5 ЗУ «Про захист персональних даних» та ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», якими передбачено, що інформація щодо розпоряджання комунальним майно не може відноситись до інформації з обмеженим доступом, включно не може отримати статусу конфіденційної», – коментує ситуацію юрист та адвокат Надія Ясинська.
Таким чином, Анатолій Бідзюра подав позов до суду з проханням визнати дії міського голови Віктора Сапожнікова і виконавчого комітету протиправними та просив суд зобов’язати їх надати інформацію на запит.
«Інформація не оприлюднюється і зумисне приховується від громади. Згідно закону не може бути обмежено доступ до інформації про комунальне житло, надане приватним особам у користування за рахунок територіальної громади, а також прізвища, імена фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали таке майно. Це не є конфіденційна інформація», – розповідає Анатолій Бідзюра.
І тут почалось найцікавіше: справу за позовом громадського діяча почали «відфутболювати» з одного суду в інший, від одного судді до іншого.
Зокрема, 11 листопада 2016 року суддя Нововолинського міського суду Орися Ференс-Піжук винесла ухвалу про самовідвід у зв’язку з тим, що виконком Нововолинська вирішував питання про виділення квартир суддям Нововолинського суду, а це може викликати у сторін сумнів щодо її неупередженості судді Ференс-Піжук.
Таким чином справу передали в Іваничівський районний суд. Однак і там суддя Ігор Нєвєров заявив самовідвід, пославшись на те, що 12.05 2016 року він вже виніс рішення за аналогічним позовом Андрія Бідзюри – позов задовольнили повністю. Таким чином заяву про самовідвід судді задовольнили повністю.
Зрештою, за розгляд справи взялись у Володимир-Волинському міському суді.
Нововолинський міськвиконком позов заперечив, пославшись на те, що Віктор Сапожніков не є розпорядником даної інформації.
«Орган місцевого самоврядування є безпосереднім розпорядником запитуваної інформації, відповідно до ст. 13 ЗУ «Про доступ до публічної інформації». Наголошую на ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», яка покладає на розпорядника обов’язок перенаправити запит до органу в якого наявна запитувана інформація та повідомити про це запитувача» – наголосила Надія Ясинська.
Більше того, у міськраді наголосили на тому, що запитувана інформація, яка міститься в цих документах – є конфіденційною і відноситься до інформації з обмеженим доступом, поширення якої без згоди цих фізичних осіб – заборонено.
Також представники виконкому аргументували свою відмову тим, що більшість запитуваних документів вже передані в архів міської ради.
«Вони вже стільки років тут займаються дерибаном майна. Це просто хижацький дерибан. Вони просто за копійки продавали комунальне майно і відмивали гроші, але ж всього підтвердження в мене немає. Адже там у запиті я ж і просив оприлюднити інформацію, кому видавали ці квартири, фінські будиночки, комунальне майно комерційного призначення… Я просив оприлюднити інформацію по цим рішенням з 2007 року, бо громадськість має знати», – розповідає Анатолій Бідзюра.
Слухання тривали майже рік і лише 16 березня 2017 року суддя Ігор Вітер виніс постанову, якою задовольнив позов Анатолія Бідзюри частково: відмову виконавчого комітету щодо ненадання інформації на запит від 20.05.2016 р. визнали протиправною та зобов’язали виконком Нововолинська повторно розглянути запит Анатолія Бідзюри.
Однак, міськвиконком Нововолинської міськради оскаржив рішення суду першої інстанції у Львівському апеляційному суді. Щоправда, марно – апеляцію залишили без задоволення.
Здавалося б Анатолій Бідзюра нарешті здобув перемогу і Віктор Сапожніков та міськвиконком, який він очолює нарешті виконають рішення суду і нададуть та оприлюднять усю запитувану інформацію. Нововолинський міськвиконком на засіданні 21 серпня 2017 року дійсно повторно розглянув запит і таки відповів…
…відповів, що запит не є вимогою надати інформацію, яка відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях, що була отримана або створена в процесі виконання суб’єктами владних повноважень своїх обов’язків. Чиновники знову послались на те, що це конфіденційна інформація і без згоди осіб вони її не мають права поширювати. Мовляв, фізичні особи, щодо яких приймались відповідні рішення, не надали згоди на поширення інформації і це можна розцінити, як втручання в їхнє особисте життя. Разом з тим, у міськвиконкомі наголосили на тому, що в запиті відсутнє обґрунтування мети збору інформації, яка є конфіденційною та мети її використанні у разі отримання, що може свідчити про можливість заподіяння шкоди інтересам фізосіб.
Однак, за словами адвоката Надії Ясинської, ст. 11 ЗУ «Про інформацію» визначено, що конфіденційною інформацією може бути – дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження.
«В даному випадку, надання запитуваної інформації є обов’язковим, а якщо відповідні документи містять конфіденційну інформацію про особу визначену ст. 11 Закону, то така інформація, просто кажучи, замальовується. Прізвище, ім’я та по батькові особи також повинно бути оприлюднене. З боку органу місцевого самоврядування наявні значні порушення ЗУ «Про доступ до публічної інформації. Надані запитувачу відмови у наданні публічної інформації є безпідставними та незаконними», – запевняє юрист.
Тим паче більшість рішень – вже в архіві, тому Анатолію Бідзюрі порадили звертатись саме до Національного архіву.
Фактично відповіді на запит Андрій Бідзюра так і не отримав, як того вимагалось у рішенні суду. Таким чином, 6.09.2017 державний виконавець Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області Олександр Самчук виніс постанову про накладення штрафу на виконавчий комітет Нововолинська через відмову в задоволенні запиту. Зрештою виконавчий комітет оштрафували на 5100 грн. Однак, чиновники відмовились його сплачувати і оскаржили його в суді, пославшись на те, буцімто рішення було виконане повністю.
***
З огляду на те, що Анатолію Бідзюрі взагалі не надана жодна запитувана інформація, а відмова у задоволенні запиту по своїй формі та змісту не відповідає вимогам вищезгаданого закону – вже 10 жовтня виконавча служба наклала другий штраф за невиконання рішення Володимир-Волинського суду на суму 10200 грн. Також з міськвиконкому стягнули виконавчий збір в розмірі 12800 грн та витрати виконавчого провадження в сумі 2705,37 грн.
Разом з тим, 7.08.2018 року державним виконавцем направлено до Нововолинського відділення поліції ГУНП у Волинській області повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст 382 ККУ (невиконання рішення суду)
Правоохоронці, своєю чергою, повідомили: порушили кримінальне провадження і проводиться досудове розслідування, однак досі не встановили службову особу виконавчого комітету, яка не виконує вищевказане рішення суду. І зрештою – справу закрили.
«Вони порушили низку законів і про доступ до публічної інформації і про запобігання корупції. Рішення, як не виконувалось так і не виконується. На сайті Нововолинської міської ради немає ніякої інформації по землі, фінансам і комунальному майну. І що найцікавіше – за це ніхто не понесе відповідальності. У Віктора Сапожнікова проблеми зі здоров’ям і поважний вік, тому все – судити його не можна, за станом здоров’я він не може понести відповідальність. Виходить красти він міг, дерибанити комунальне майно він міг і сидіти на грошових потоках платників податків він міг, а відповідати перед законом за ці всі діяння він не може», – розповідає Анатолій Бідзюра.
Громадський діяч звертався вже і в ДБР, і до Уповноваженого з прав людини, і до президента України. Однак віз й понині там. Тому Анатолій Бідзюра готує позов до Європейського суду з прав людини, аби зрештою не лише добитись оприлюднення цієї інформації, а й притягнути до відповідальності посадовців Нововолинського міськвиконкому.
